Не знала я клопоту, так доля нагородила сусідкою – рідною свекрухою! Тепер носиться до нас з цими каструлями з картоплею, казанками каші чи вареників. Люди, та я сама готувати навчена, в каструлі у мене чисті, ну чесне слово! Я заміжня, рік тому у нас з Дімою народилася донька, ми з чоловіком жили у квартирі. Потім вийшло так, що у спадок чоловіку від бабусі дістався будинок в приватному секторі. Будинок цей – сусідній із його мамою, відстань між будинками метрів шість
Не знала я клопоту, так доля нагородила сусідкою – рідною свекрухою! Тепер носиться до нас з цими каструлями з картоплею, казанками каші чи вареників. Люди, та я сама
Чоловік навіть не дав мені самій зібрати речі – зробив це сам і відкрив переді мною двері. Ми у шлюбі з Максимом прожили два роки. У нас все було добре, суперечки виникали дуже рідко. Але з недавно все підмінялося. Батьки чоловіка якось приїхали, коли мені не було вдома і почали йому говорити, що я погана господиня, нічого не допомагаю, не працюю. Хоча це все не так. Я працюю майстром манікюру, і мій чоловік сам попросив брати не багато записів. Я все встигала вдома робити, прибирати, готувати. Отже, я цю розмову почула. Наступного дня я з дозволу чоловіка я написала свекрам про те, що все чула і виправдовувалася перед ними
Чоловік навіть не дав мені самій зібрати речі – зробив це сам і відкрив переді мною двері. Ми у шлюбі з Максимом прожили два роки. У нас все
У літні роки моя мама змушена доглядати онуків-двійнят, яких на неї постійно  лишає моя сестра. А дітям – по шість років! Прошу,  будь ласка, допоможіть порадою. У нашій сім’ї дуже складна ситуація. Моя старше сестра Олеся шість років тому народила двійню, а з чоловіком розійшлася. Тобто він її залишив разом з дітьми, і більше жодного разу не з’явився. Тепер вона звинувачує маму в тому, що мама тоді порадила їй народити діток, аби утримати чоловіка. А з того ніц не вийшло все рівно
У літні роки моя мама змушена доглядати онуків-двійнят, яких на неї постійно  лишає моя сестра. А дітям – по шість років! Прошу,  будь ласка, допоможіть порадою. У нашій
Мені “світить” бізнес, який буде залежати від моєї свекрухи Наталі Павлівні. І я не знаю, радіти мені, чи засмучуватися, а може взагалі відмовитися від цієї перспективної ідеї. У нас Марком у обох  другий шлюб, від перших шлюбів є діти. Ми одружені вже чотири роки, все було добре, мріяли про спільний будинок і йшли до цієї мети. На той момент ми жили в квартирі чоловіка, де він проживав і у першому шлюбі. І ось коли ми почали ми вибирати собі будинок, батьки з обох боків вирішили допомогти нам фінансово. Наталя Павлівна робила все так, щоб спільної покупки будинку у нас з Марком не сталося. І в цей же час вона купила чоловікові будинок під бізнес окремо. У той же час, подивившись на це все, мої батьки купили нам будинок
Мені “світить” бізнес, який буде залежати від моєї свекрухи Наталі Павлівні. І я не знаю, радіти мені, чи засмучуватися, а може взагалі відмовитися від цієї перспективної ідеї. У
Розповім усе, бо мені цікаво ставлення інших людей до такого мого вчинку. Моя рідня дуже здивувалася, ніхто мене не розуміє абсолютно! Всі спантеличені. А я маю надію побудувати своє власне щастя. Рада, що вони будуть разом щасливі. Чоловік, яким я поступилася подрузі, дав мені грошей на нову квартиру і я її вже купила і оформила на себе, вона в іншому місті – там де я завжди хотіла жити. З Данилком я Едуарду не буду боронити спілкуватися, вони батько і син. Коли я виходила заміж за Едуарда, я його не любила. Виходила на зло коханому, який не хотів на той момент ще брати шлюб. Едуард на 12 років старший, розлучений, заможний, успішний. З роками я звикла, поважала, але не кохала. 5 років тому у сусідній квартирі оселилася Раїса. Жінка старша за мене на 7 років, але ми подружилися
Розповім усе, бо мені цікаво ставлення інших людей до такого мого вчинку. Моя рідня дуже здивувалася, ніхто мене не розуміє абсолютно! Всі спантеличені. А я маю надію побудувати
Я на жаль не можу удочерити свекруху. Не можу її більше годувати, людоньки добрі! Моя свекруха не навчилася готувати, у свої 65 вона не знає, як зварити борщ. Цеж навіть курям смішно!Вийшла я заміж за Артема 10 років тому, народился у нас двоє діток-погодок. Не легко було, але ми справилися. Зараз я чекаю третю дитинку. Мама чоловіка живе навпроти нас – через дорогу. Коли ми з чоловіком надумали одружитися, його мама вирішила, що житимемо у неї, хоча і в мене, і в Артема були квартири. Його квартира всі ці роки здається і гроші забирає свекруха. Я жити з Ніною Романівною відмовилася, адже це смішно – мати дві окремі квартири і жити з нею. Та їй було так самотньо, що вона почала ходити до нас щовечора і сидіти по 2-3 години. І так тривало 10 років, поки мій терпець не урвався. Ой ле-ле, що було
Вийшла я заміж за Артема 10 років тому, народился у нас двоє діток-погодок. Не легко було, але ми справилися. Зараз я чекаю третю дитинку. Мама чоловіка живе навпроти
До народження Макарчика свекруха Зоя Ігнатівна заходила до нам майже не щодня, чаювала зі мною, любила потеревеніти по-жіночому про життя, роботу, ціни, погоду, таких-сяких-чоловікові. І в одну мить, коли народився мій син, свекруха до нас перестала ходити, а коли й заглядала на кілька хвилин, то ніколи не брала його на руки, не гралася з малим. Зараз Макарчику вже три рочки, а вона ніколи його не відвідає, не купить подарунок. Каже, щоб зверталися у разі потреби, але відгукується на якісь наші прохання з небажанням. Коли пару разів залишала дитину в неї на годинку, то вона його чіпсами всякими годує, руки не миє перед їжею, синочок брудний і мокрий повертається
До народження Макарчика свекруха Зоя Ігнатівна заходила до нам майже не щодня, чаювала зі мною, любила потеревеніти по-жіночому про життя, роботу, ціни, погоду, таких-сяких-чоловікові. І в одну мить,
Це було щось з чимось. Я вдруге вийшла заміж оце недавно, з дитиною від першого шлюбу. Чоловік у мене дуже хороший, ми зустрічалися пів року і вирішили розписатися. Мама мого Тараса живе в маленькому райцентрі, з нашого міста їхати півгодини. Ми з Тарасом  до Ірини Тимофіївни кілька разів їздили, але не часто – працюємо обоє, у сина спорт навіть у суботу. Але в цілому мама чоловіка здалася мені приємною жінкою. У Тараса також є молодша сестра, вона розлучена, має трьох дітей і живе в одному місті з мамою. Гнулася я пів дня на огороді, а потім наліпили гори, але все забрала зовиця
Знаєте, це було щось з чимось, і більше я до своєї новоспеченої свекруні не поїду, так і сказала чоловіку. Розповім дуже швидко, але не можу промовчати, бо цікава
Так вийшло, що у свої 20 років я і моя родина маємо відмовляти собі багато в чому і утримувати бабусю. Ну куди це годиться? Я студентка, є брат, теж студент першого курсу вишу. Живемо у Вінниці. Але треба розповісти все спочатку, щоб ви зрозуміли мою проблему і змогли щось порадити. Дідуся по батьковій лінії не стало 12 років тому, з того часу бабуся живе з нами. На місяць на неї йде щонайменше 10 тисяч гривень, що є суттєвою частиною загальної зарплати нашої сім’ї
Так вийшло, що у свої 20 років я і моя родина маємо відмовляти собі багато в чому і утримувати бабусю. Ну куди це годиться? Я студентка, є брат,
Як можна так жити, так розкошувати, стільки всього мати – і нам нічогісінько не давати! Мене звуть Антоніна. У нас молода родина: чоловік Ігор, я і дитина, дівчинка, півроку. У шлюбі ми вже три роки. Але я не люблю батьків чоловіка і є на те поважна причина, щиро вам кажу. Мені не подобається їхнє ставлення до чоловіка і взагалі до нашої родини. Свекри мають двох дітей, це мій чоловік і його сестра, теж заміжня і у неї 2 дітей. Я у декретній відпустці і не працюю наразі – це ж нормально, що жінка не працює, якщо дитині пів рочку. Платять мало, щоб утримувати дитину, самі знаєте – 800 гривень з копійками. Добре, що Ігор більш менш нормально заробляє, щоб утримувати сім’ю. Але на розваги, відпочинок, хорошу дорогу їжу грошей не вистачає. У зовиці є свій приватний будинок, і 2 машини. Обидві добрі, на ходу. У батьків чоловіка теж 2 машини, одну з яких подарував мій чоловік, коли ми ще зустрічалися. Батьки живуть у селі. Свекор заробляє дуже добре для села. Більше, ніж мій чоловік. Свекруха теж працює. Вони живуть з бабусею, мамою свекра. Вона отримує велику пенсію, яку вони в неї забирають. Вони завжди беруть все найдешевше, зайвий раз не витрачають гроші, Навіть воду заощаджують миють у тазі посуд, їм так подобається жити. Нехай. Я просто дивуюсь. Але при цьому мені дуже прикро. Чому вони, маючи велику кількість грошей, не купили синові ні машину ні квартиру? Говорять: ти самостійний і сам маєш досягти всього. У них багато курей, гусей. Яйця дають нам дуже рідко. Ігорю на день народження шкарпетки його мама дарує. На ювілей лише 3 тисячі подарувала
Як можна так жити, так розкошувати, стільки всього мати – і нам нічогісінько не давати! Мене звуть Антоніна. У нас молода родина: чоловік Ігор, я і дитина, дівчинка,

You cannot copy content of this page