Так, я не гарна, і Денис – удівець з трьома дітьми – був моїм шансом. Я вийшла заміж, чим порадувала всю рідню. Денис ніколи мене не любив, але я була йому потрібна. У нас народився спільний син. Я не була щаслива – домашня робота, чужі діти, які мене наче й люблять, але не достатньо, аби я відчула себе їхньою справжньою матір’ю. А може це я не змогла їх по-справжньому полюбити, але – виростила. Діти виросли, а чоловік примушує доглядати його колишню стару тещу. Маю вибір у 53 років – життя з нелюбом і чужа мені баба, або – закордон і все спочатку
Так, я не гарна, і Денис – удівець з трьома дітьми – був моїм останнім шансом. Я вийшла заміж, чим порадувала всю рідню. Денис ніколи мене не любив,
Ми живемо на Хмельниччині. Разом з Георгієм ми вже 15 років – це, погодьтеся, не мало. А раніше, ще до нашого одруження, чоловік жив із мамою у старому польському приватному будинку на дві родини з прибудинковою територією – садом і двома сотками огороду. Коли ми побралися, свекруха Валентина Гнатівна купила однокімнатну квартиру і стала здавати її в оренду чужим людям. А потім вона перебралася в свою квартиру, а я й батьки зробили в її будинку ремонт. Тут ми й живемо, але все моє життя псує мама чоловіка
Ми живемо на Хмельниччині. Разом з Георгієм ми вже 15 років – це, погодьтеся, не мало. А раніше, ще до нашого одруження, чоловік жив із мамою у старому
Мама ростила нас з сестрою сама, бо батько нас покинув і завіявся, коли ми були ще малі. Це зараз сестрі 33 роки, а мені 29, і ми вже дорослі жінки. Наша мама все життя працювала за трьох, щоб прогодувати нас. Але сестра моя рано поринула в доросле життя, вже з 15 років ми Олю рідко бачили вдома. Вона приходила по гроші або виносити з дому цінні речі. Мама наплакалася з нею, ох, наплакалася.  Вона позичала гроші, і це все платила сама мама. А потім сестра народила дитинку на мамині плечі.
Мама ростила нас з сестрою сама, бо батько нас покинув і завіявся, коли ми були ще малі. Це зараз сестрі 33 роки, а мені 29, і ми вже
Мені було 17 років, коли я покинула рідний Кропивницький і поїхала на навчання в Торонто. Так і залишилася в Канаді. Живу тепер там, маю родину й роботу. У мене чоловік і син семирічний. Мені зараз 34 роки і я вперше за 17 років приїхала додому. Бабуся зовсім вже слабка стала, дуже хотілося її побачити, та й інших рідних також. Та мій приїзд обернувся дивиною, і дуже цікаво, що на це скажуть читачі. Я маму в ресторан запросила, хотіла її пригостити, поспілкуватися, щоб вона розвіялася і відпочила. В ресторані мене чекав сюрприз – мама влаштувала. Цілий натовп. Я попросила офіціанта розділити чеки – такий гвалт здійнявся!
Мені було 17 років, коли я покинула рідний Кропивницький і поїхала на навчання в Торонто. Так і залишилася в Канаді. Живу тепер там, маю родину й роботу. У
Вчора до нас на вечерю прийшла бабуся чоловіка, яка живе в нашому ж місті, але в приватному секторі. Галині Іванівні 76 років, але вона ще хоч куди! Пиріжків, налисників принесла, запашних і смачнючих. Я щиро кажу – завжди рада її бачити, до неї ми також часто заїжджаємо, щось привозимо. Але вчора бабуся чоловіка трохи вчудила і перегнула, як на мене, посудіть самі. Я після вечері прибирала посуд і взяла віника підмести легенько – так вона у мене віника прямо з рук вихопила! А далі мені влаштували розбір польотів і цілу лекцію довелося вислухати!
Вчора до нас на вечерю прийшла бабуся чоловіка, яка живе в нашому ж місті, але в приватному секторі. Галині Іванівні 76 років, але вона ще хоч куди! Пиріжків,
Я вже 10 років живу і працюю в Греції, тут вийшла заміж і мій чоловік має невеличкий бізнес – нерухомість, яку здаємо відпочивальникам. Мені 45 років, дітей немає, зате є мама і молодша сестра в Україні. Сестра народила два місяці третю дитину. Я їм до цього переводила 50 тисяч гривень щомісяця, а тепер сестра просить 100, бо мамі гірше
Я вже 10 років живу і працюю в Греції, тут вийшла заміж і мій чоловік має невеличкий бізнес – нерухомість, яку здаємо відпочивальникам. Мені 45 років, дітей немає,
Мама й сестра все роблять так, аби я жила життям сестри, а не своїм власним. Хоча мені вже 33 роки, а сестрі 22. Та у неї ж дитятко, вона біднесенька не справляється!
Мама й сестра все роблять так, аби я жила життям сестри, а не своїм власним. Хоча мені вже 33 роки, а сестрі 22. Та у неї ж дитятко,
Вже сім років нашого сімейного життя ми з Миколою живемо в однокімнатній квартирі майже в центрі Хмельницького. Звичайно, мріємо про більше житло, але назбирати на нього не так вже й легко в нашій країні, самі знаєте. І ось нарешті нам, можна сказати, пощастило. Не зовсім те, чого ми хотіли, але все ж хороший варіант. Продавала квартиру моя хороша знайома. Але батьки раптом відмовилися нам допомогти! Наші батьки нас одразу почали жорстко критикувати і відмовляти, посилалися на те, як їх самих у минулому і не раз обдурили з грошима, покладеними на картки або недобросовісні продавці. На їхню думку нашій подрузі нічого не заважає нас взути. Здавати свою житлоплощу, поки їй зручно. А потім повернутись і виставити нас. Але батьки й альтернативу нам запропонували, а як ви думали? І ось я знову при надії. Дізналася лише три дні тому. І ми з чоловіком у повному розпачі
Вже сім років нашого сімейного життя ми з Миколою живемо в однокімнатній квартирі майже в центрі Хмельницького. Звичайно, мріємо про більше житло, але назбирати на нього не так вже
Виявляється, мене мама всі ці роки просто експлуатувала. Коли вона 15 років тому поїхала в Іспанію, я була студенткою. Потім я вийшла заміж і мама пустила нас з чоловіком в свою однокімнатну квартиру, а собі через кілька років заробітків купила двокімнатну в новобудові без ремонту. Ремонт робила я, а мама надсилала гроші. Якось мама сказала фразу: «Роби, як для себе». Звичайно, після цього я старалася і розраховувала, що мама віддасть нам цю квартиру. Але зловила облизня
Виявляється, мене мама всі ці роки просто експлуатувала. Моя історія сумна, бо вона про несправедливість і підступність рідної людини. Мені дуже потрібна думка збоку – чи права я, що
А ось вам інший приклад: день народження Данилка, ми всі сидимо за великим столом, купа гостей. Даня підходить до мене, хоче зі мною поговорити, поспілкуватися. Я звертаю всю свою увагу на нього. Сидимо розмовляємо, граємося. У той же час я ловлю насторожений погляд невістки Юлі, яка дивиться так, ніби я несу величезну небезпеку дитині. Інший приклад. Застілля сімейне. Похресник підходить до мене, просить пити. Я наливаю склянку води. Ця вже мчить з витріщеними очима: “Що ти йому там наливаєш?” Ну не наллю ж я дитині, вибачте, 100 грамм
Хочу розповісти свою сімейну історію і попросити поради у читачів сайту, як вчинити в цій ситуації. Звуть мене Катя. Нас у сім’ї 2 невістки, я і Юля. Я

You cannot copy content of this page