Головна

alena

Я ще зовсім молода, маю 28 років, але моя родина вже розвалюється, донечка може залишитися без рідного тата. Всьому виною мій чоловік і мої батьки. Богдану спочатку не подобалося, що моїх рідних занадто багато в нашому житті. І ось ситуація досягла апогею: батьки хочуть, щоб я розлучилася. Цей його візит до бабусі став останньою краплею для моїх батьків. Кілька днів тому я з’їхала від Богдана
життєві історії 0
Я ще зовсім молода, маю 28 років, але моя родина вже розвалюється, донечка може залишитися без рідного тата. Всьому виною мій чоловік і мої батьки. Богдану спочатку не
Тоді тесть з тещею задумали якусь аферу проти нас з дружиною. Маємо трьох чудових дітей. Старшому синові 15 років, молодшим близнюкам – по 5 років. Назвали ми з Оленкою обох менших на честь дідусів, щоб не було прикро нікому! Я працюю, забезпечують сім’ю, купив великий будинок, машину живемо як усі, на життя вистачає. Олена теж мовчала, щоб не конфліктувати, але кілька років тому трапилася історія, про яку я хочу, власне, розповісти. Сиділи ми якось, були я, тесть з тещею і один наш родич. Розмова про бізнес зайшла, я сказав, що хочу продати квартиру, яку маю крім будинку, і хочу вкласти в будівництво котеджу на продаж. – Це погана витівка, це не робота краще таксуй! Тепер сестра Олени хоче нас помирити, але цю людину, тобто батька моєї дружини, не поважаю і не вважаю родичем. Він ніколи не бажав добра нашій родині. Яків Іванович хворіє і його скоро може не стати
життєві історії 0
Чотири роки тому тесть з тещею задумали аферу проти нас з дружиною. Нам з Оленою 38 і 37 років, маємо трьох чудових дітей, старшому синові 15 років, молодшим
Жила я в своєму будинку в селі на Черкащині. Але материнські обов’язки погнали мене в Італію на заробітки. Коли я приїхала через три роки, то свого будинку зовсім не впізнала! Кабінет зятя замість моєї кімнати. Невелика грядка біля воріт перетворилася на новомодний газон. Там тепер і помідор посадити не можна, одна трава росте. Я залишила доньці трохи грошей: одягнутися, купити щось дитині, та й усе. І з такими суперечливими думками я й поїхала назад, працювати. Після приїзду в Італію в мене як клацнуло в голові. А город, який був за будинком?! Поглянувши на свій будинок, не змогла стримати скупу сльозу. Зоряна каже, що дуже скучила. Зять теж лепече щось подібне
життєві історії 0
Я б так і могла жити собі спокійно у своєму будинку, в селі на Черкащині. Але материнські обов’язки цього мені не дозволили, єдина дочка з чоловіком і дитиною
Дивно це так все було. А я думала що в цивілізованій Європейській країні завжди буде краще, ніж в Україні. Але ця поїздка до сестри в Австрію мене дуже розчарувала, не передати словами навіть. У кафе мене попросили розрахуватись за себе. Я хоч і випила чашку кави, але було дивно, якщо чесно. Вже тоді в мене з’явилися деякі сумніви щодо того, чи мені взагалі треба було їхати. Гроші із собою у мене були, але як же поняття «гостинність»? Невже все буде ось в такі формі? У сестри мені було виділено кімнату, в якій стояло лише ліжко і було місце для столика, куди я могла б покласти свій ноутбук. У холодильнику мені дісталася окрема полиця для продуктів
життєві історії 0
Моя сестра Аліна вже кілька років мешкає в Австрії.  Вони з чоловіком виїхали ще за кілька років до вторгнення, там і осіли. У мене довгий час не виходило
Вже кілька тижнів Георгій переконував мене стати домогосподаркою, батьків своїх підключивши, особливо мама намагається його вплинути на мене. Маю сидіти вдома з дітьми, довольнитися тим, що заробляє Жора і зберігати домашній затишок. Спершу було трохи ніяково, я все чекала що ми, як по команді, почнемо говорити про дітей, пелюшки, іпотеку та інші подібні речі. Прийшла якось до мене на чай мама чоловіка і завела розмову про те, що пора мені вже стати нормальною дружиною
життєві історії 0
Кілька тижнів Георгій переконував мене стати домогосподаркою, батьків своїх підключивши, особливо мама намагається його вплинути на мене. Маю сидіти вдома з дітьми, довольнитися тим, що заробляє Жора і
Як можна бути такою бабусею, як мама мого чоловіка Олеся Петрівна? Навіть після народження онуки свекруха не хотіла нам нічим допомагати! А оце днями дізналася, що ще й Артем, виявляється, не говорив мені всієї правди! Не треба мені її грошей. Але ж усьому є межа! Мама твого чоловіка – людина, яку без будь-яких докорів совісті можна і навіть треба називати чудовиськом, бо такого я, в житті, ще ніколи не бачила. Саме її син мав нею займатися. Прибирання ванної та туалету теж входили до його обов’язків. А що, мамі потрібен спокій та умиротворення. А сама в оренду кілька квартир здає
життєві історії 0
Як можна бути такою бабусею, як мама мого чоловіка Олеся Петрівна? Навіть після народження онуки свекруха не хотіла нам нічим допомагати! А оце днями дізналася, що ще й Артем,
Я вже кілька років працював в Німеччині на заводі, додому їздив раз на пів року. І коли сталося вторгнення, ми вирішили, що я маю залишитися і продовжувати заробляти для своєї родини. У мене лежача матір. якій я оплачую доглядальницю, а дружина в декреті з другою дитиною. На Різдво я мчав до родини, але вдома там нікого не застав. кілька тижнів тому я повертався з німецького Людвігсхафену додому у райцентр Вінницької області. А гроші я відправляв справно. Оксана не була готова доглядати мою хвору матір, і я не став звалювати це на її плечі, а найняв професійну доглядальницю. Холодильник був забитий їжею вщерть. Навіть випивка була й торт. Все незаймане, але за кілька днів половина салатів точно обіцяла прокиснути. В коридорі – записка
життєві історії 0
Я вже кілька років працював в Німеччині на заводі, додому їздив раз на пів року. І коли сталося вторгнення, ми вирішили, що я маю залишитися і продовжувати заробляти
Тарас мій хоче, щоб сьогодні на Різдвяну вечерю на святвечір ми пішли до його мами, але дзуськи я на це підпишуся, мені з горловою вистачило минулого року! Ну і якщо на те пішло, ми своєю родиною Різдво вже в грудні відсвяткували. Але мама чоловіка старої закалки, тому у неї свято сьогодні. Одразу вам, дівчата,  скажу: Боже борони мати таку свекруху, як у мене. 8 років ми вже одна сім’я, а я все ще іноді забуваю, що з цією людиною у нас різні дороги, яким краще не перетинатися від слова узагалі! Мене вистачило лише на перший день. А на другий ми не прийшли. А вчора Тарас знову за своє: «Давай Різдво з мамою зустрінемо, вона готує смачно». Бачити не можу вже її голубці! Тим паче – їсти! Але рік у рік відбувається одна дивина, яка ніяк не давала мені спокою. В цій родині тільки й розмов про те, які смачні голубці і котлети у свекрухи. Ну тільки й розмов про голубці, чесно-пречесно: які вона цього року приготувала, по якому рецепту. А рецепт один і той же раз у раз. “Оленко, а чого ти притихла? Чому нічого не хвалиш про мої голубці, не смачні?”
життєві історії 0
Тарас мій хоче, щоб сьогодні на Різдвяну вечерю на святвечір ми пішли до його мами, але дзуськи я на це підпишуся, мені з горловою вистачило минулого року! Ну
Я в подробицях пам’ятаю своє розлучення через Марію Василівну. Мій син не був схожий на мого чоловіка, а вдався в мою родину, в мого дідуся навіть. Я тоді зробила той тест і звичайно батьком був Діма. Та я пішла. А тепер, коли Діму забрало вторгнення, вона дуже сильно хоче спілкуватися з Арсеном, живе під моїми вікнами, якби не комендантська година, то й ночувала би під під’їздом
життєві історії 0
Я в подробицях пам’ятаю своє розлучення через Марію Василівну. Мій син не був схожий на мого чоловіка, а вдався в мою родину, в мого дідуся навіть. Я тоді
Позавчора у мене був ювілей, 60 років, так я досі оговтатися не можу! У нас з чоловіком троє дітей-погодок, всі вже дорослі. У мого середнього сина приїхати не вдалося. І взагалі я на подарунки не розраховувала. Але здивування не завадило мені щиро подякувати дітям за подарунок, адже він зворушив мене до сліз
життєві історії 0
Позавчора у мене був ювілей, 60 років, так я досі оговтатися не можу! Оце так вчудили мої діти! У нас з чоловіком троє дітей, всі вже дорослі, погодки.

You cannot copy content of this page