Головна

alena

Я приготувала вчора вечерю, відкрила пляшечку червоного і чекала чоловіка з роботи. Знаю, що Максим, який працює рятівником, дуже втомлюється за тиждень на роботі, тому вирішила його порадувати улюбленими голубцями. Я вчора прийшла з роботи раніше і мала таку можливість. Але в Максима до мене була серйозна й неприємна розмова – він проти, аби я допомагала старшій дочці, яка живе зі своїм батьком. Після розлучення Мілана залишилася з Ігорем. Максим тепер проти, аби я платила ці 5000 гривень аліментів
життєві історії 0
Я приготувала вчора вечерю, відкрила пляшечку червоного і чекала чоловіка з роботи. Знаю, що Максим, який працює рятівником, дуже втомлюється за тиждень на роботі, тому вирішила його порадувати
Моя свекруха Марта Романівна – ну дуже не проста жінка. Через неї хоч розлучайся з Данилом! Ну як ви миритеся з мамами чоловіків, га? Те, що творить моя – важко описати! Розповім про останній епізод стався з батьком та старшим братом мого чоловіка. Його батьки, як завжди, приїхали до нас у гості. Моя мати теж була тоді у нас. Свекор почав доводити моїй матері, що я невірна дружина Данилу. Нібито хтось сказав йому, що в мене в минулому було дуже багато хлопців, і він переймається своїм сином. Чоловікові, звичайно, це не сподобалося, і він не витримав
життєві історії 0
Моя свекруха Марта Романівна – ну дуже не проста жінка. Через неї хоч розлучайся! Ну як ви миритеся з мамами чоловіків, га? Те, що творить моя – важко
Мій тато завіявся в Канаду з молодою обраницею після розлучення з мамою. Мама мене ще тоді носила тільки. І ось – дзвонить. Це ж треба! Чи я таку честь заслужила? І чим? привітав з зимовими святами. Про це ніяково говорити, але я вже й забула, що десь там, у Канаді, у мене є тато. Спочатку мені здалося, що батько марить, але я помилилася. Наприкінці розмови виявилося, що він говорив про це не просто так. Батько покликав жити до себе, хоч я навіть не знаю, як він зараз виглядає і що він за людина. Обіцяє залишити будинок
життєві історії 0
Мій тато завіявся в Канаду з молодою обраницею після розлучення з мамою. Мама мене ще тоді носила тільки. І ось – дзвонить мені недавно. Це ж треба! Чи
Дев’ять років тому я стала заробітчанкою в Італії. У нашому селі на Волині роботи не було зовсім, чоловік мій був лінивий, а потім ще й хворіти почав. А от свекруху я маю дуже хорошу, вона погодилася допомагати мені з дочкою, і робила це дуже добре, поки аж віка не стала дорослою. Дочка живе вже в однокімнатній новій квартирі в Луцьку, яку я їй купила. Тепер я допомагаю фінансово свекрусі, підтримую з почуття жалості чоловіка. Але я давно не зберігаю вірність Петру. Моя перша робота в Мілані була жахливою. Але вибору не було: заплативши посереднику 300 євро, я стала нянькою-доглядальницею, робочий день тривав із 7 ранку до 11 вечора. Хазяйка та її мати пильно стежили, щоб я весь час щось робила. Дітям дозволялося все, навіть вимазувати мені кашею волосся. Вони перевіряли навіть смітник, чи не з’їла я раптом їхні фрукти, печиво чи йогурти
життєві історії 0
Дев’ять років тому я стала заробітчанкою в Італії. У нашому селі на Волині роботи не було зовсім, чоловік мій був лінивий, а потім ще й хворіти почав. А
Я працювала в сільраді, але у якийсь момент, наприкінці 90-х, гроші бюджетникам зовсім перестали платити і тоді я подалася в Іспанію на заробітки, мої двоє дітей були вже майже дорослими. На той час я вже лишилася вдовою. Та ще й захворіла моя молодша сестра, і мені потрібні були гроші на її лікування. У мами їх не було. Спочатку працювала кухарем у ресторанчику під Барселоною. Потім підвернулася вакансія хатньої робітниці в одній багатій сім’ї. Мені запропонували працювати на кухні, доглядати дітей, а в цій родині було четверо синів, і гладити одяг. Це бу дуже багатий район столиці Іспанії. Більшість часу я проводила на кухні з дітьми, і не озиралася на всі боки. Я звикла на батьківщині у себе в селі готувати борщі-вареники
життєві історії 0
Я працювала в сільраді, але у якийсь момент, наприкінці 90-х, гроші бюджетникам зовсім перестали платити і тоді я подалася в Іспанію на заробітки, мої двоє дітей були вже
Сама я з Прикарпаття. Двоє дітей хотіли їсти, вдягатися, мати сучасні іграшки. От і наполягла тоді моя ще жива свекруха, аби я їхала заробляти гроші в Італію. Це був 2000 рік. Як мені тоді було соромно за свою злидні! Я їхала на кілька років, заробити на квартири дітям і собі, а лишилася на два десятиліття, вже є громадянство, офіційно працюю вже понад десять років, об’їздила весь світ. Сеньйора, у якої я жила і працювала, запитала: “У тебе весь одяг чорний і взуття, це твій улюблений колір?” І невтямки було багатій італійці. Приїхала я оце додому всіх побачити, грошей дала. від останньої поїздки додому на ці Новорічні свята мені стало дуже сумно
життєві історії 0
Сама я з Прикарпаття. Життя в нашому райцентрі ніколи не було легким, роботи нормальної не було. А двоє дітей хотіли їсти, вдягатися, мати сучасні іграшки. От і наполягла
“Я хочу печених яблук, привезеш?” – сказала мені бабуся, коли лежала в лікарні і від якої я не відходила. Звичайно, привезу. Я їздила до бабусі сама, хоча вона просила, аби я приїжджала і з мамою. Та у мами такого бажання не було. У мами, якій зараз 43 роки, своє життя, новий чоловік і мала дитина. Тому мама попросила саме мене, як бабусю Наталю випишуть, турбуватися про неї, сходити в магазин, поїсти приготувати, допомогти прибрати і таке інше. Я погодилася, бо живу окремо і ближче до бабусі. Квартиру я купила собі сама, ще плачу кредит, всі сили максимально зараз витрачаю на ремонт. Плюс – робота, особисте життя, та ще й бабуся. І все б нічого, якби не відношення бабусі до мене. Мені здається, що вона вважає мене за прислугу. Два дні тому вона мені написала повідомлення: “Обери один день цього тижня, щоб прибирання мені в квартирі генеральне зробити”
життєві історії 0
“Я хочу печених яблук, привезеш?” – сказала мені бабуся, коли лежала в лікарні і від якої я не відходила. Звичайно, привезу. Я їздила до бабусі сама, хоча вона
Вареники і холодець вийшли чудові, плюс – приємна звістка. Виявляється, Аня чекає на дитину вже від другого шлюбу. Мені новина не дуже сподобалася, я була далеко не в захваті і одразу подумала, що тут щось нечисто. Але вирішила промовчати, адже у сина своє життя і квартира йому від дідуся дісталася, тож не мені з невісткою жити. Все змінилося напередодні Різдва, коли вони з Ігорем вирішили зробити мені сюрприз. Як і планувала, подарувала молодим машину
життєві історії 0
Ось уже скоро два роки, як мій син Ігор нарешті одружився. Я на цю подію чекала з нетерпінням, і весільний подарунок у мене був давно готовий. Ось тільки
Будинок в Україні сестра хоче забрати собі, щоб я написала відмову, адже це вона була біля мами останні роки, турбувалася про нашу молодшу сестру. А я з Голландії лише грошима весь час допомагала. Зараз молодша зі мною, а Таня приїхала і качає правила, вказує. як жити, рахує мої гроші. Вчора ми замовили поїсти з ресторану, і за їжу молодшої сестри, сказала Тетяна, ми будемо платити навпіл. Кілька днів тому вона почала рахувати гроші і питати з мене кожну копійку
життєві історії 0
Будинок в Україні сестра хоче забрати собі, щоб я написала відмову, адже це вона була біля мами останні роки, турбувалася про нашу молодшу сестру. А я з Голландії
Я вже жінка у віці, мені 53 роки. І єдина моя радість – це син і онук, але тепер невістка Уляна не дає нормально спілкуватися з Дмитриком. Мене це дуже засмучує, майже щодня ллю сльози. І все було добре, поки не сталася ця ситуація на Різдво три роки тому. Живемо ми всі в одному місті на Полтавщині. Під час різдвяного застілля я сказала невістці, що Дмитрику уже пора активніше перевертатися на животик, брати предмети ручками, пробувати повзати і сидіти – тобто я озвучила все те, що мене бентежило
життєві історії 0
Я вже жінка у віці, мені 53 роки. І єдина моя радість – це син і онук, але тепер невістка Уляна не дає нормально спілкуватися з Дмитриком. Мене

You cannot copy content of this page