Головна

alena

Василина моя не блищала красою, але була вірною дружиною, прекрасною господинею і мамою. Але я чоловік, який любить очима, тому частенько скакав у гречку і навіть особливо не приховував цього. Я заробляв гроші, любив дітей, забезпечував родину – хіба цього мало? Але вона пішла. І тепер я вимушений готувати і прати собі сам, та ще й платити колишній дружині 8 тисяч гривень на тиждень, бо моя мама більше нікого не хоче біля себе терпіти
життєві історії 0
Та крутонуло мене життя, що я сам не думав. Ми з моєю дружиною, тобто вже колишньою, з одного райцентру на Прикарпатті, росли на сусідніх вулицях. Василина з юності
Вчора під час вечері чоловік відсунув тарілку з гарбузовим супов від себе, сказав, що таке їсти не буде, що йому потрібні борщ і холодець, та ще й такі, як варить його мамця. Позавчора хотіла приготувати сосиски у тісті. Прийшла додому, бігом руки помила, фартух накинула і готую тісто
життєві історії 0
Вчора під час вечері чоловік відсунув тарілку з гарбузовим супов від себе, сказав, що таке їсти не буде, що йому потрібні борщ і холодець, та ще й такі,
Він тоді поїхав на пів року і залишив мене з Іриною Павлівною. Кілька днів тому сталася приємна несподіванка: на моєму порозі виникла колишня свекруха. Її жалюгідний вигляд мене прямо порадував, але вона прийшла просити допомоги! У кого? У тої, кого все життя принижувала й ображала? Та кому ти зараз потрібна, стала й немічна? Я навіть не відразу її впізнала, не змінилося в Ірині Павлівні лише одне. Скільки ж ця жінка зіпсувала мені отих самих клітинок! Я вам не передам. І я поїхала в Італію
життєві історії 0
Кілька днів тому сталася приємна несподіванка: на моєму порозі виникла колишня свекруха. Її жалюгідний вигляд мене прямо порадував, але вона прийшла просити допомоги! У кого? У тої, кого
Звуть мене Володимир, мешкаю в Києві. Мені скоро 61 і я не був одружений. Дітей нема також, і не буде. Але це ніколи мене не гнітило, а навпаки – я багато чого досяг, я здоровіший за багатьох ровесників і краще за них виглядаю, бо завжди приділяю собі увагу і турбуюся про себе. Маю гроші. Але недавно я зустрів Маргариту і готовий одружитися, вимагаю тільки укласти шлюбну угоду. А раптом розлучимося
життєві історії 0
Звуть мене Володимир, мешкаю в Києві. Мені скоро 61 і я не був одружений. Дітей нема також, і не буде. Але це ніколи мене не гнітило, а навпаки
Я вже так пошкодувала, що вирішила все ж допомогти грошима сину й невістці! Я ж навіть не підозрювала, що потрапила у пастку! Мій подарунок молодим був, можна сказати, символічним – гроші в конверті на покупку якоїсь техніки. Тоді син звернувся до мене, прийшов повечеряти і почав серйозну розмову. Справа в тому, що мій пасивний дохід складався зі здачі іншої квартири, яка дісталася мені від колишнього чоловіка, батька Максима, як того не стало. Нехай я поживу якийсь час без улюбленої червоної риби та морепродуктів, але син є син. І його сім’ї потрібно допомогти. Крім того, його дружина після цього почала зі мною спілкуватися як із рідною. А за тиждень свати дали про себе знати, обговорювали моє рішення «відібрати у молодих квартиру»
Без рубрики 0
Я вже так пошкодувала, що вирішила все ж допомогти грошима сину й невістці! Я ж навіть не підозрювала, що потрапила у пастку! Мій син Максим одружився 8 років
Я просто киплю вся! Слів ніяких не вистачить! Більше свекруху й знати не хочу і на поріг не впущу, так їй подзвонила і сказала, і чоловіку також! Квартира у нас навпіл, і я його маму більше бачити тут не збираюся! Це ж треба було – н впустити дітей! Подивилася у вічко, побачила їх в костюмах і з розмальованими личками – і на відкрила! Сказала їм, що в такому вигляді гріх бігати вулицями і щоб вони йшли додому. З дітьми там повелися просто по-свинськи! Малі прибігли всі в сльозах! Я їх в машину – і до своєї мами!
життєві історії 0
Я вийшла заміж 12 років тому. Зараз нашим з Богданом діткам 10 і 7 років, у нас син і донечка. Живемо ми окремо від усіх батьків, купили з
Затіяла я в кухні ремонт, приїхав мій брат допомогти, він якраз цим і займається, а я поїхала на вихідні невістку й онука провідати. Син же мій на фронті, чекаємо і молимося за нього. Мені все стало зрозуміло, як я побачила, що невістка снідає солоним огірком з яєчнею і тюлькою! От чи казати сину??? Стала я нишпорити у всіх закуточках квартири і таки знайшла її карту. Оплачує мені подорож в Париж – і я мовчу!
життєві історії 0
Я живу в райцентрі біля Києва, вже пенсіонерка, вдова, мені 62 роки. Маю двокімнатну квартиру, отримую досить нормальну на наш час пенсію держслужбовця зі стажем. Але життя зараз
Не про такий початок сімейного життя я мріяла! Але весілля у нас з Денисом було гарне. Скромне, людей не багато, часи зараз не ті, щоб натовп збирати. Але все на рівні – ресторан, фотограф і зйомка. мої батьки подарували нам однокімнатну квартиру, оформлену вже на мене, а батьки чоловіка – гроші на весільну подорож в Карпати. Ну як подарували – пообіцяли закинути на карту 50 тисяч гривень. І ось тут виявився подвох. Я підготувалася – качку запекла, яку мама з села привезла, яйця нафарширувала – це я таку закуску смачно роблю, свекрусі дуже подобається. стушила картоплю, салатиків зробила і наполеон до чаю спекла. – Дамо гроші, тільки якщо ми з вами
життєві історії 0
Знаєте, я виросла у досить бідній родині, ніде не була ні в дитинстві, ні в дорослому віці. Я не кажу про закордон – навіть України толком не бачила.
Сестра потирала руки від щастя, вже не треба мені виплачувати гроші, і дім лише її. 8 років тому я поїхала в Київ навчатися, потім знайшла в столиці роботу, залишилася працювати й жити. А моя молодша сестра за це й час вийшла заміж, вмовила батьків продати нашу двокімнатну квартиру в Полтаві і купити з доплатою трохи більшу квартиру. А коли ціни на квартири  злетіли, вони, продавши трикімнатну, купили великий будинок в передмісті. Недавно, через 5 років, я повернулася додому, але вже в будинок сестри й батьків. Мені виділили найменшу кімнату, з розрахунку скільки мені належало від тієї двушки, і пообіцяли, що допоможуть з житлом. Я часто стала Риті заважати, і вже через тиждень після мого повернення виникла швидка необхідність мене кудись випхнути. Вирішили, що з мене не братимуть гроші за харчування та проживання, а все що я зароблю, я збиратиму на квартиру, плюс сестра з чоловіком візьмуть кредит
життєві історії 0
8 років тому я поїхала в Київ навчатися, потім знайшла в столиці роботу, залишилася працювати й жити. А моя молодша сестра за це й час вийшла заміж, вмовила
Живемо ми з чоловіком Михайлом і синочком з моєю мамою і бабусею. Квартира трикімнатна і поділена на частки: майже половини квартири – моя, ще частка моєї тітки і решта –  матері. Син у нас довгожданий, лелека кілька років старань до нас не прилітав. Але мама онуку не надто раділа, не допомагала мені майже, коли малюк народився, і не сказати, що дуже любить Данилка. Зараз синочку 3 три роки, і сталося диво! Виставляє нас на вулицю, каже, за пів року за мою частку виплатить. Мама заявила, що або ніякої дитини, нічого, мовляв, тут дитсадок плодити, або з речами на вихід. Але вибачте, продам чужим людям я свою частку вигідніше, якщо на те пішло
життєві історії 0
Живемо ми з чоловіком Михайлом і синочком з моєю мамою і бабусею. Квартира трикімнатна і поділена на частки: майже половини квартири – моя, ще частка моєї тітки і

You cannot copy content of this page