Головна

alena

Сама я з Прикарпаття. Двоє дітей хотіли їсти, вдягатися, мати сучасні іграшки. От і наполягла тоді моя ще жива свекруха, аби я їхала заробляти гроші в Італію. Це був 2000 рік. Як мені тоді було соромно за свою злидні! Я їхала на кілька років, заробити на квартири дітям і собі, а лишилася на два десятиліття, вже є громадянство, офіційно працюю вже понад десять років, об’їздила весь світ. Сеньйора, у якої я жила і працювала, запитала: “У тебе весь одяг чорний і взуття, це твій улюблений колір?” І невтямки було багатій італійці. Приїхала я оце додому всіх побачити, грошей дала. від останньої поїздки додому на ці Новорічні свята мені стало дуже сумно
життєві історії 0
Сама я з Прикарпаття. Життя в нашому райцентрі ніколи не було легким, роботи нормальної не було. А двоє дітей хотіли їсти, вдягатися, мати сучасні іграшки. От і наполягла
“Я хочу печених яблук, привезеш?” – сказала мені бабуся, коли лежала в лікарні і від якої я не відходила. Звичайно, привезу. Я їздила до бабусі сама, хоча вона просила, аби я приїжджала і з мамою. Та у мами такого бажання не було. У мами, якій зараз 43 роки, своє життя, новий чоловік і мала дитина. Тому мама попросила саме мене, як бабусю Наталю випишуть, турбуватися про неї, сходити в магазин, поїсти приготувати, допомогти прибрати і таке інше. Я погодилася, бо живу окремо і ближче до бабусі. Квартиру я купила собі сама, ще плачу кредит, всі сили максимально зараз витрачаю на ремонт. Плюс – робота, особисте життя, та ще й бабуся. І все б нічого, якби не відношення бабусі до мене. Мені здається, що вона вважає мене за прислугу. Два дні тому вона мені написала повідомлення: “Обери один день цього тижня, щоб прибирання мені в квартирі генеральне зробити”
життєві історії 0
“Я хочу печених яблук, привезеш?” – сказала мені бабуся, коли лежала в лікарні і від якої я не відходила. Звичайно, привезу. Я їздила до бабусі сама, хоча вона
Вареники і холодець вийшли чудові, плюс – приємна звістка. Виявляється, Аня чекає на дитину вже від другого шлюбу. Мені новина не дуже сподобалася, я була далеко не в захваті і одразу подумала, що тут щось нечисто. Але вирішила промовчати, адже у сина своє життя і квартира йому від дідуся дісталася, тож не мені з невісткою жити. Все змінилося напередодні Різдва, коли вони з Ігорем вирішили зробити мені сюрприз. Як і планувала, подарувала молодим машину
життєві історії 0
Ось уже скоро два роки, як мій син Ігор нарешті одружився. Я на цю подію чекала з нетерпінням, і весільний подарунок у мене був давно готовий. Ось тільки
Будинок в Україні сестра хоче забрати собі, щоб я написала відмову, адже це вона була біля мами останні роки, турбувалася про нашу молодшу сестру. А я з Голландії лише грошима весь час допомагала. Зараз молодша зі мною, а Таня приїхала і качає правила, вказує. як жити, рахує мої гроші. Вчора ми замовили поїсти з ресторану, і за їжу молодшої сестри, сказала Тетяна, ми будемо платити навпіл. Кілька днів тому вона почала рахувати гроші і питати з мене кожну копійку
життєві історії 0
Будинок в Україні сестра хоче забрати собі, щоб я написала відмову, адже це вона була біля мами останні роки, турбувалася про нашу молодшу сестру. А я з Голландії
Я вже жінка у віці, мені 53 роки. І єдина моя радість – це син і онук, але тепер невістка Уляна не дає нормально спілкуватися з Дмитриком. Мене це дуже засмучує, майже щодня ллю сльози. І все було добре, поки не сталася ця ситуація на Різдво три роки тому. Живемо ми всі в одному місті на Полтавщині. Під час різдвяного застілля я сказала невістці, що Дмитрику уже пора активніше перевертатися на животик, брати предмети ручками, пробувати повзати і сидіти – тобто я озвучила все те, що мене бентежило
життєві історії 0
Я вже жінка у віці, мені 53 роки. І єдина моя радість – це син і онук, але тепер невістка Уляна не дає нормально спілкуватися з Дмитриком. Мене
Я ще зовсім молода, маю 28 років, але моя родина вже розвалюється, донечка може залишитися без рідного тата. Всьому виною мій чоловік і мої батьки. Богдану спочатку не подобалося, що моїх рідних занадто багато в нашому житті. І ось ситуація досягла апогею: батьки хочуть, щоб я розлучилася. Цей його візит до бабусі став останньою краплею для моїх батьків. Кілька днів тому я з’їхала від Богдана
життєві історії 0
Я ще зовсім молода, маю 28 років, але моя родина вже розвалюється, донечка може залишитися без рідного тата. Всьому виною мій чоловік і мої батьки. Богдану спочатку не
Тоді тесть з тещею задумали якусь аферу проти нас з дружиною. Маємо трьох чудових дітей. Старшому синові 15 років, молодшим близнюкам – по 5 років. Назвали ми з Оленкою обох менших на честь дідусів, щоб не було прикро нікому! Я працюю, забезпечують сім’ю, купив великий будинок, машину живемо як усі, на життя вистачає. Олена теж мовчала, щоб не конфліктувати, але кілька років тому трапилася історія, про яку я хочу, власне, розповісти. Сиділи ми якось, були я, тесть з тещею і один наш родич. Розмова про бізнес зайшла, я сказав, що хочу продати квартиру, яку маю крім будинку, і хочу вкласти в будівництво котеджу на продаж. – Це погана витівка, це не робота краще таксуй! Тепер сестра Олени хоче нас помирити, але цю людину, тобто батька моєї дружини, не поважаю і не вважаю родичем. Він ніколи не бажав добра нашій родині. Яків Іванович хворіє і його скоро може не стати
життєві історії 0
Чотири роки тому тесть з тещею задумали аферу проти нас з дружиною. Нам з Оленою 38 і 37 років, маємо трьох чудових дітей, старшому синові 15 років, молодшим
Жила я в своєму будинку в селі на Черкащині. Але материнські обов’язки погнали мене в Італію на заробітки. Коли я приїхала через три роки, то свого будинку зовсім не впізнала! Кабінет зятя замість моєї кімнати. Невелика грядка біля воріт перетворилася на новомодний газон. Там тепер і помідор посадити не можна, одна трава росте. Я залишила доньці трохи грошей: одягнутися, купити щось дитині, та й усе. І з такими суперечливими думками я й поїхала назад, працювати. Після приїзду в Італію в мене як клацнуло в голові. А город, який був за будинком?! Поглянувши на свій будинок, не змогла стримати скупу сльозу. Зоряна каже, що дуже скучила. Зять теж лепече щось подібне
життєві історії 0
Я б так і могла жити собі спокійно у своєму будинку, в селі на Черкащині. Але материнські обов’язки цього мені не дозволили, єдина дочка з чоловіком і дитиною
Дивно це так все було. А я думала що в цивілізованій Європейській країні завжди буде краще, ніж в Україні. Але ця поїздка до сестри в Австрію мене дуже розчарувала, не передати словами навіть. У кафе мене попросили розрахуватись за себе. Я хоч і випила чашку кави, але було дивно, якщо чесно. Вже тоді в мене з’явилися деякі сумніви щодо того, чи мені взагалі треба було їхати. Гроші із собою у мене були, але як же поняття «гостинність»? Невже все буде ось в такі формі? У сестри мені було виділено кімнату, в якій стояло лише ліжко і було місце для столика, куди я могла б покласти свій ноутбук. У холодильнику мені дісталася окрема полиця для продуктів
життєві історії 0
Моя сестра Аліна вже кілька років мешкає в Австрії.  Вони з чоловіком виїхали ще за кілька років до вторгнення, там і осіли. У мене довгий час не виходило
Вже кілька тижнів Георгій переконував мене стати домогосподаркою, батьків своїх підключивши, особливо мама намагається його вплинути на мене. Маю сидіти вдома з дітьми, довольнитися тим, що заробляє Жора і зберігати домашній затишок. Спершу було трохи ніяково, я все чекала що ми, як по команді, почнемо говорити про дітей, пелюшки, іпотеку та інші подібні речі. Прийшла якось до мене на чай мама чоловіка і завела розмову про те, що пора мені вже стати нормальною дружиною
життєві історії 0
Кілька тижнів Георгій переконував мене стати домогосподаркою, батьків своїх підключивши, особливо мама намагається його вплинути на мене. Маю сидіти вдома з дітьми, довольнитися тим, що заробляє Жора і

You cannot copy content of this page