Головна

alena

Я давно в Чехії на заробітках, це вже мій спосіб життя. В Україні у Вінниці у мене двоє дорослих дітей. Я щороку їжджу додому святкувати з рідними Новорічні свята. Цього року я приїхала додому раніше. Сподівалася на теплий прийом. І що мені тепер теж власних дітей на поріг не пускати??? Не можу сказати, що мій син чи дочка чогось досягли в житті. Ні, за них це зробила я сама. Принаймні це стосується їхнього житла. Квартиру Іванні я подарувала саме після її весілля. Квартира за моїми підрахунками мала бути двокімнатною. У хорошому районі, щоби все було зручно для сімейного життя. Але дочка вирішила інакше. Вона взяла частину грошей, які я вислала їй, і витратила на медовий місяць. Свати – заможні, хитрі люди, які прямим текстом сказали моєму синові, що їх дочка залишається з ними в одному будинку. За моєї відсутності у мене в квартирі тут стала жити моя сестра, а сама вона здавала свою квартиру. “Щоб що?! Ти ж бачиш, який зараз час, ми не справляємося. Невже не можна було посидіти там, у Європі, трохи довше? Ми ж твої діти, не забувай!»
життєві історії 0
Я давно в Чехії на заробітках, це вже мій спосіб життя. В Україні у Вінниці у мене двоє дорослих дітей. Я щороку їжджу додому святкувати з рідними Новорічні
Як мене втомили на ці свята родичі чоловіка, особливо його пані-маман! Вже 4 місяці вона постійно тягне з іншого міста ношені дівчачі речі у дуже поганому стану онукові. Частина цих речей взагалі невідомо чиї, на молодший шкільний вік. Коли я мамі чоловіка пояснюю, що Микитці ще тільки п’ятий місяць, і ці дівчачі одежки йому ні до чого, Ольга Павлівна каже, що яка різниця, онук не знає, що він не дівчинка. Тягне побиті розмальовані старі іграшки. Одне й те саме – по колу: у мене мало молока, що соска – це погано, про те, що підгузки погано, щеплення робити не можна, дитину треба з народження висаджувати на горщик, тримати в ліжечку
життєві історії 0
Як мене втомили на ці свята родичі чоловіка, особливо його пані-маман! Взагалі, якщо почати здалеку, тільки після народження сина я усвідомила, наскільки ненормальна свекруха. Вже 4 місяці вона
Моя свекруха Галина Володимирівна навіть не рідна мама моєму чоловіку, але чомусь дозволяє занадто багато втручатися в наше з Андрієм життя. Почну з того, що, як я вже сказала, свекруха не рідна мати чоловіка. Галина Володимирівна жінка зі своїми примхами, але взаємини між нами завжди більшою мірою нормальні. Буває, мама чоловіка мене дратує своєю зайвою імпульсивністю та метушливістю, не вміє себе вчасно зупинити. Але я з цим могла миритися. І ось в новорічні свята ми таки дуже побили горщик, і як тепер відновити людські стосунки, я не знаю
життєві історії 0
Моя свекруха Галина Володимирівна навіть не рідна мама моєму чоловіку, але чомусь дозволяє занадто багато втручатися в наше з Андрієм життя. Почну з того, що, як я вже
Ми з Тарасом і нашим синочком живемо в Києві. Тут працювали і так познайомилися. Я продала в райцентрі свою однокімнатну квартиру, коханий додав гроші і так ми купили двушку в спокійному районі столиці. Через два роки ми стали батьками чудового синочка, Андрійку зараз пів року.Родина Тараса Його родина – мама, батько, брат з дружиною і 7-річною племінницею живуть у 2-кімнатній квартирі, сплять на дуже старих радянських диванах, завжди голосно розмовляють з самого ранку, входять без стуку. Я там не ночувала ще жодного разу! Свекри пропонують покласти спати Андрійка до тазика, а чоловік брата на підлозі спить. Є там ще квартира прабабусі і прадіда, теж 2-х кімнатна, там такі ж жахливі і меблі, і у прабабусі дах уже не в ту сторону дивиться
життєві історії 0
Ми з Тарасом і нашим синочком живемо в Києві. Тут працювали і так познайомилися. Я продала в райцентрі свою однокімнатну квартиру, коханий додав гроші і так ми купили
Жили ми з чоловіком на Донеччині, в Волновасі. Але коли наше місто попало під контроль окупантів, я з дітьми не змогла там лишатися і виїхала. Чоловік мій зі мною не поїхав – сказав, що дім цілий і його все влаштовує. Так ми й розійшлися. Я з синочком і донечкою поїхала жити до моєї бабусі на Житомирщину. Вона сама прийняла нас із дітьми. Але старенька моя виявилася нестерпною, і о тепер робити – я не знаю, кожен новий день – ціле випробування. Чоловік просить повернутися, а я туди точно не поїду. Вона вважає, що раз надала нам дах, то всі ми маємо скакати перед нею на задніх лапках і подавати все на блюдечку
життєві історії 0
Жили ми з чоловіком на Донеччині, в Волновасі. Але коли наше місто попало під контроль окупантів, я з дітьми не змогла там лишатися і виїхала. Чоловік мій зі
Я приготувала вчора вечерю, відкрила пляшечку червоного і чекала чоловіка з роботи. Знаю, що Максим, який працює рятівником, дуже втомлюється за тиждень на роботі, тому вирішила його порадувати улюбленими голубцями. Я вчора прийшла з роботи раніше і мала таку можливість. Але в Максима до мене була серйозна й неприємна розмова – він проти, аби я допомагала старшій дочці, яка живе зі своїм батьком. Після розлучення Мілана залишилася з Ігорем. Максим тепер проти, аби я платила ці 5000 гривень аліментів
життєві історії 0
Я приготувала вчора вечерю, відкрила пляшечку червоного і чекала чоловіка з роботи. Знаю, що Максим, який працює рятівником, дуже втомлюється за тиждень на роботі, тому вирішила його порадувати
Моя свекруха Марта Романівна – ну дуже не проста жінка. Через неї хоч розлучайся з Данилом! Ну як ви миритеся з мамами чоловіків, га? Те, що творить моя – важко описати! Розповім про останній епізод стався з батьком та старшим братом мого чоловіка. Його батьки, як завжди, приїхали до нас у гості. Моя мати теж була тоді у нас. Свекор почав доводити моїй матері, що я невірна дружина Данилу. Нібито хтось сказав йому, що в мене в минулому було дуже багато хлопців, і він переймається своїм сином. Чоловікові, звичайно, це не сподобалося, і він не витримав
життєві історії 0
Моя свекруха Марта Романівна – ну дуже не проста жінка. Через неї хоч розлучайся! Ну як ви миритеся з мамами чоловіків, га? Те, що творить моя – важко
Мій тато завіявся в Канаду з молодою обраницею після розлучення з мамою. Мама мене ще тоді носила тільки. І ось – дзвонить. Це ж треба! Чи я таку честь заслужила? І чим? привітав з зимовими святами. Про це ніяково говорити, але я вже й забула, що десь там, у Канаді, у мене є тато. Спочатку мені здалося, що батько марить, але я помилилася. Наприкінці розмови виявилося, що він говорив про це не просто так. Батько покликав жити до себе, хоч я навіть не знаю, як він зараз виглядає і що він за людина. Обіцяє залишити будинок
життєві історії 0
Мій тато завіявся в Канаду з молодою обраницею після розлучення з мамою. Мама мене ще тоді носила тільки. І ось – дзвонить мені недавно. Це ж треба! Чи
Дев’ять років тому я стала заробітчанкою в Італії. У нашому селі на Волині роботи не було зовсім, чоловік мій був лінивий, а потім ще й хворіти почав. А от свекруху я маю дуже хорошу, вона погодилася допомагати мені з дочкою, і робила це дуже добре, поки аж віка не стала дорослою. Дочка живе вже в однокімнатній новій квартирі в Луцьку, яку я їй купила. Тепер я допомагаю фінансово свекрусі, підтримую з почуття жалості чоловіка. Але я давно не зберігаю вірність Петру. Моя перша робота в Мілані була жахливою. Але вибору не було: заплативши посереднику 300 євро, я стала нянькою-доглядальницею, робочий день тривав із 7 ранку до 11 вечора. Хазяйка та її мати пильно стежили, щоб я весь час щось робила. Дітям дозволялося все, навіть вимазувати мені кашею волосся. Вони перевіряли навіть смітник, чи не з’їла я раптом їхні фрукти, печиво чи йогурти
життєві історії 0
Дев’ять років тому я стала заробітчанкою в Італії. У нашому селі на Волині роботи не було зовсім, чоловік мій був лінивий, а потім ще й хворіти почав. А
Я працювала в сільраді, але у якийсь момент, наприкінці 90-х, гроші бюджетникам зовсім перестали платити і тоді я подалася в Іспанію на заробітки, мої двоє дітей були вже майже дорослими. На той час я вже лишилася вдовою. Та ще й захворіла моя молодша сестра, і мені потрібні були гроші на її лікування. У мами їх не було. Спочатку працювала кухарем у ресторанчику під Барселоною. Потім підвернулася вакансія хатньої робітниці в одній багатій сім’ї. Мені запропонували працювати на кухні, доглядати дітей, а в цій родині було четверо синів, і гладити одяг. Це бу дуже багатий район столиці Іспанії. Більшість часу я проводила на кухні з дітьми, і не озиралася на всі боки. Я звикла на батьківщині у себе в селі готувати борщі-вареники
життєві історії 0
Я працювала в сільраді, але у якийсь момент, наприкінці 90-х, гроші бюджетникам зовсім перестали платити і тоді я подалася в Іспанію на заробітки, мої двоє дітей були вже

You cannot copy content of this page