Головна

alena

Живемо ми з чоловіком разом із свекрами, тобто з батьками Паші. Бувають непорозуміння, але в загальному все дуже і дуже непогано. Але вчора я просто отетеріла дещо! Я їй пояснюю, що ціна цього подарунка не перевищує 500 гривень і що я не вважаю це занадто багато. Вона все одно сидить і бубонить і бубонить, що на 5-річну дитину не варто витрачати такі гроші. Кажу їй, що можете внучці нічого не купувати, торт вафельний перемастимо згущенкою – та й досить
життєві історії 0
 Поки що варіанта іншого немає, фінансово не витягнемо. В принципі живемо дружно, бувають непорозуміння, але в загальному все дуже і дуже непогано. Але вчора я просто отетеріла дещо!
Я з таким нетерпінням чекала повернення молодшої дочки з трьома моїми онуками додому в наші Чернівці! Майже рік Тоня з дітьми провела у старшої сестри в Берліні ось нарешті вирішила додому. Але краще б я взагалі не їздила по них на вокзал! На дочку дивитися не можу. Насті й Йохану небо діток не дало. Ніколи не думала, що моя дочка на таке здатна, фу
життєві історії 0
Я з таким нетерпінням чекала повернення молодшої дочки з трьома моїми онуками додому в наші Чернівці! Майже рік Тоня з дітьми провела у старшої сестри в Берліні ось
Я не юна вже, маю 37 років, у мене не має власних дітей, але є двоє племінників і троє похресників. На батьківщині в Україні у мене є коханий, Богдан – офіцер, захисник, а я з лютого минулого оку працюю в Португалії, не сиджу на допомозі для переселенців. Та все зароблене як вода крізь пальці витікає рідним в Україні. 100 тисяч гривень він не отримує, не думайте
життєві історії 0
Я не юна вже, маю 37 років, у мене не має власних дітей, але є двоє племінників і троє похресників. На батьківщині в Україні у мене є коханий,
я батькам не допомагала. Точніше, колись, у дуже ранньому віці я робила спроби, але їм це не подобалося. Не подобалося, коли я мочила водою носову хустку і «до блиску» терла вікна на кухні. «Тільки вчора все відмила, – гірко зітхала мама, – а тепер усе наново! Ішла б ти краще гратися». Не подобалося, коли я мила холодною водою посуд, і він залишався жирним. «Відійди, я краще сама». Не подобалося, коли я сідала ліпити з нею пельмені та «переводила» половину тіста та м’яса. “Не заважай!”
життєві історії 0
Скажу чесно – я батькам не допомагала. Точніше, колись, у дуже ранньому віці я робила спроби, але їм це не подобалося. Не подобалося, коли я мочила водою носову
Ми з Дмитром були разом уже 2 роки. Планували дітей, купівлю нової машини, мріяли про кішечку та собаку. Наступного ранку Дмитро зрозумів, що переборщив, і сподівався, що букетик тюльпанів виправить ситуацію. Мені він сказав, що на роботі стався аврал, шеф зателефонував і терміново викликав до офісу. Я повірила словам коханого. Але щоб переконатися – сховалася під ліжком
життєві історії 0
Ми з Дмитром були разом уже 2 роки. Планували дітей, купівлю нової машини, мріяли про кішечку та собаку. Нас всі вважали ідеальною парою. Жили душа в душу, хоч
Мені вчора 55 виповнилося, а ще тоді я не витримала і сказала синові, що жити з цією панночкою в одній квартирі не буду. Такої реакції Ігоря я не очікувала! Я святкувала у ресторані з колегами. Родичів нікого не було. Батьків уже нема. Та хіба можна про таке заявляти матері ось так, не підготувавши як належить? Досі не уявляю, як тільки язик повернувся все це вивалити на мене. Вона навіть кімнату уподобала для дитячої – мою спальню, між іншим
життєві історії 0
Мені вчора 55 виповнилося, а сім років тому я не витримала і сказала синові, що жити з цією панночкою в одній квартирі не буду. Такої реакції Ігоря я
Моя невістка Леся – типова дружина в бігуді. Вона, звісно, у декреті. Коли я мріяла про повернення в Україну з Іспанії, я збиралася жити на свої гроші й для себе коханої. Та невістка вже не соромиться прямо говорити, що їй потрібні гроші, те ще й не якісь там 10 000 гривень.Там такий апетит! Вдома на мене чекали не найприємніші відкриття. За тиждень у онука день народження. Я це чудово знаю, тому зателефонувала синові запитати, чи планують вони щось на цей день і що мені їм подарувати
життєві історії 0
Коли я мріяла про повернення в Україну з Іспанії, я збиралася жити на свої гроші й для себе коханої. Я заслужила! Але з того часу, як я повернулася
Рік я прожила в Німеччині в Кельні і заробила нормальні, скажу вам, гроші. Бо пішла працювати, а не сиділа виключно на виплатах. Але повернулася в Бровари і розповіла на радості про зароблене рідні на свою голову. З простоти душевної хтось за столом з моїх сільських родичів поцікавився, скільки ж умовних одиниць я заробила і відклала. Тим на ремонт треба, той хоче машину поміняти, якраз підвертається майже нова, але, біда – трьохсот євро не вистачає. І кожен частинами обіцяє віддавати
життєві історії 0
Рік я прожила в Німеччині в Кельні і заробила нормальні, скажу вам, гроші. Бо пішла працювати, а не сиділа виключно на виплатах. Але повернулася в Бровари і розповіла
Мені вже 55 років, вінничанка, і тепер я змушена жити з дочкою, її чоловіком та їхніми двома дітьми у двокімнатній досить затісній квартирі. Я сплю у ванній, бо іншого варіанта немає. І я навіть приблизно не бачу якогось шляху, як цю ситуацію можна виправити. Я навіть не розуміла, як мені тоді пощастило. Двійня. Я була дуже щаслива, тому, не роздумуючи, переписала свою квартиру на дочку
життєві історії 0
Мені вже 55 років, вінничанка, і тепер я змушена жити з дочкою, її чоловіком та їхніми двома дітьми у двокімнатній досить затісній квартирі. Я сплю у ванній, бо
Я дуже чекала повернення дочки з заробітку з Італії, де вона провела 15 років, поки ми з онучкою її чекали. І паркан треба міняти, і в хаті давно ремонт треба – я ж думала дочка цим і займеться, будинок вже на ній давно. – Мамо, ми з відпочивальників такі гроші заробимо! Зараз всі в наші Карпати їдуть! Ти в літній кухні житимеш і їм готуватимеш наші страви, а ми зі Златою в місто переберемося, я у Франківську вже квартиру придивилася! В однин з вечорів ми сиділи разом і вечеряли мої фірмові парові вареники, які я наготувала для дочки й онуки, які нарешті були разом, і Василина, заходячи здалеку, розкрила свої плани
життєві історії 0
Розповім тут свою сумну історію, можливо, почую тут слушні поради й отримаю підтримку. Я сама з невеличкого райцентру на Прикарпатті. Тут я виросла, вийшла заміж, народила дочку Василинку.

You cannot copy content of this page