Приходжу вчора стомлена з роботи, бо понеділок завжди не легкий день – а посеред кухні відро огірків для закваски, але самих великих і старих. Звичайно, що свекруха постаралася! А мене хтось запитав, чи хочу я голову морочити з цим “щастям”? Чому вона їх прогавила й не зібрала, поки молоді були? Зате доньку свою вона не обділила
Приходжу вчора стомлена з роботи, бо понеділок завжди не легкий день – а посеред кухні відро огірків для закваски, але самих великих і старих. Звичайно, що свекруха постаралася!
Іноді мій Сергій може поїхати по роботі на день-два з міста. Цього дня я його чекала зі святковою вечерею – 15 річниця весілля у нас! «Котику, дай мені годину часу, я дороблю справи і влаштую тобі незабутні вихідні». У мене в телефоні виринула ця фраза, але потім вона одразу зникла. І першою на очі потрапила шафа з речами, я залізла в неї і нарізала ножицями речі чоловіка. Усі, до яких встигла дотягнутися! Я подивилася на фотографію “киці” і отетеріла. Все було гірше, ніж я думала
Іноді мій Сергій може поїхати на день-два з міста. Це нормально, і я давно вже до цього звикла. Не скажу точно, але, на мою думку, він лагодить якісь
Минулого тижня ми прийшли в гості до свекрухи, а вона, мабуть навмисне, почала розбирати мотлох у шафі, дістала звідти старі тарілки, ще купу всього і вручила це “щастя” мені. Я тихенько те винесла на контейнер, і треба ж було так статися що Марія Павлівна до нас в цей день завітала і заглянула чогось в смітник біля під’їзду! Взяла й викреслила чоловіка з заповіту, а я винна тепер! Кому не начхати, де житиме її “синочка”, так це свекрусі. Я попросила його знайти в Інтернеті людей, які змогли б забрати ікону собі, нехай і безкоштовно. Меблів треба, до речі, море. Щоб прямо ящики із ящиками. Прийшла до мене без запрошення і вручила величезну, масивну і всю чорну від кіптяви ікону
Минулого тижня ми прийшли в гості до свекрухи, а Марія Павлівна, мабуть спеціально, почала розбирати мотлох у шафі, дістала звідти старі тарілки, ще купу всього і вручила це
Ще мені не вистачало – слабку свекруху обхожувати, доглядати, догождати! Мені з чоловіком дуже пощастило, довгі роки я немов сир у маслі каталася і відчувала себе дуже коханою і щасливою. А тепер чоловік прийняв дивне рішення, з яким я ніколи не погоджуся! Мені й самій вже за сорок, і я хочу жити своє власне життя, для себе, а не для мами чоловіка. А він досить не бідний. Але замість професійного догляду він привіз свою матір у нашого великого будинку! Це ж треба було додуматися!
Ще мені не вистачало – слабку свекруху обхожувати, доглядати, догождати! Мені з чоловіком дуже пощастило, довгі роки я немов сир у маслі каталася і відчувала себе дуже коханою
Чоловік мій на фронті. Я з донечкою Міланкою потрапила в стаціонар недавно. Якраз в ці дні свекруха приїхала до своєї доньки та зятя, побула в них, відсвяткувала з ними день народження зятя. Людмила Олександрівна пропонувала до нас у лікарню заїхати об 11-й вечора після дня народження. Я сказала, що то вже запізно. В холодильнику – шаром покоти. Невже не можна було залишитися, адже вона вже буле у нас у квартирі, хоч на пару днів, і просто провести час із онукою, і в цей час я залагодила б усі справи
Ми з чоловіком і донечкою – звичайно родина з Києва. Живемо у спальному районі в двокімнатній квартирі. Чоловік мій Олег – захисник, зараз на фронті, молимося за нього
Свекри подарували нам шикарну трикімнатну квартиру у центрі Житомира. – Доню, ти ж мудра жінка! Краще, щоб дітки з рідним татом росли! Хто не оступається? Він же чоловік, – умовляє мене мама. – Він витер ноги об мене й дітей, ну як після цього? Мені з дітьми дали притулок батьки, дозволили пожити в колишній квартирі бабусі. Через тиждень умовлянь я все ж таки погодилася з ним зустрітися
Доню, ти ж мудра жінка! Краще, щоб дітки з рідним татом росли! Хто не оступається? Він же чоловік, – умовляє мене мама. – Він витер ноги об мене
Я їх усіх попереджала, між іншим! А пер мені оці охи-ахи свекрухи слухай, її мовчазні докори. Забрали на свою голову, називається! Але хіба ж могли інакше в такі часи??? Але ж коли я 13 років тому виходила заміж, я чесно сказала чоловіку і його батькам, що працювати не планую, моє призначення – бути мамою, народжувати дітей, оце моє. Ірина Валентинівна, яка переїхала з Миколаївщини до нас, дивиться косо на мій п’ятий животик, тому й хочу вказати їй на двері
Я їх усіх попереджала, між іншим! А пер мені оці охи-ахи свекрухи слухай, її мовчазні докори. Забрали на свою голову, називається! Але хіба ж могли інакше в такі
Розлучаємося з чоловіком. Він усім каже, що через їжу. Декілька тижнів тому до нас приїхав ненадовго жити його племінник. Потім з’ясувалося, що приїхав надовго, доки не влаштується у Києві. Я заперечувала, але квартира – чоловіка. У нас у сина особливе харчування, цей Толік навіть його їжу поїдає. Я повернулася додому з роботи, з голодною дитиною після підготовки до школи, а вдома виявила порожній холодильник
Розлучаємося з чоловіком. Він усім каже, що через їжу. Ну, можливо й так. Декілька тижнів тому до нас приїхав ненадовго жити його племінник. Потім з’ясувалося, що приїхав надовго,
Мама в Іспанію подалася, коли мені 5 років було. Виростили мене бабуся й дідусь, а мама утримувала. Коли вона побачила мого Станіслава і його батьків – не хотіла нашого весілля. І тепер, коли вона від того діда іспанця спадок отримала, ставить умову: квартира у передмісті Барселони буде мені тільки тоді, якщо піду від чоловіка
Мама в Іспанію подалася, коли мені 5 років було. Виростили мене бабуся й дідусь, а мама утримувала. Коли вона побачила мого Станіслава і його батьків – не хотіла
Кращої жінки за мою свекруху Зою Олександрівну не знайти! Спочатку я, як всі молоді гонористі невісточки, фиркала і мені щось там не подобалося. Кликала до себе жити зі всіма дітками, вона відкладала часточки зі своїх копійчаних пенсій
Кращої жінки за мою свекруху Зою Олександрівну не знайти! Вона моя колишня свекруха, щоправда. Але це нічого не міняє і я хочу висловити їй щиру вдячність мамі свого

You cannot copy content of this page