Я народила Василька на початку грудня, і цей Новий рік ми з Олегом домовилися взагалі не відзначати. Але тут, прямісінько перед Новим роком, дзвонить свекруха Ірина Володимирівна  і каже, що хочуть з донькою приїхати, внука подивитися. Я вихватила дитину у мами чоловіка. Вранці збирала речі
Ніколи не подумала б, що таке може трапитися в моєму житті. З чоловіком Олегом завжди жили добре, не лаялися, єдине, що у нас були так собі відносини з
Нехай твій чоловік тобі купить! – з упевненістю в голосі сказала подруга. – Він же чоловік. Нехай знайде підробіток і купить тобі це колечко! Грошей він особливо не носив, тому що був ще дитина. Йому було всього 20 років. Але я не для цього почала жити з ним, щоб рахувати гроші, а тому що я його дуже довго шукала. Його. Його очі. Посмішку. Його недотепні жарти. А вдвох їсти  гнилі помідори навіть веселіше
– Нехай твій чоловік тобі купить, – з упевненістю в голосі сказала подруга. – Він же чоловік. Нехай знайде підробіток і купить тобі це колечко! У мене перед
І нащо ми на свою голову купили квартиру у свекрухи? Вона так і думає, що залишилася тут господинею. – Що це ти, Олено, в холодильнику порорзкладала. як попало? Ось я тобі покажу, яке треба. Ми оформили договір купівлі-продажу квартири, в якому були прописані всі умови: перший внесок, розмір щомісячного платежу, дата платежу, термін розстрочки і можливість дострокового погашення. Рік тому Богдана Дмитрівна посварилася зі своїм чоловіком і повернулася в, як вона вважає, свою квартиру. Мама чоловіка сказала, що продаж квартири був помилкою і просила її повернути
І нащо ми на свою голову купили квартиру у свекрухи? Вона так і думає, що залишилася тут господинею. – Що це ти, Олено, в холодильнику порозкладала, як попало?
Гуляти без діла по вулицях можуть тільки закохані і люди похилого віку. Сьогодні я потягла чоловіка гуляти. Я засиділася за компом, засиділася на роботі, залежалася на дивані. Вигуляй мене, сказала я йому, і ми пішли. І я хочу змусити себе повірити в те, що ми ще не старі. Колись давно, коли ми переїхали в цей будинок, щодня біля під’їзду старий дідусь вигулював свою дружину
Гуляти без діла по вулицях можуть тільки закохані і люди похилого віку. Сьогодні я потягла чоловіка гуляти. Я засиділася за компом, засиділася на роботі, залежалася на дивані. Вигуляй
Мамуся моя виходить заміж і збирається привести чоловіка в нашу квартиру. У самого Павла – неі кола, ні двора, ні грошини за душею. Ми живемо під Києвом, я студентка, але гуртожиток мені не дали, бо я місцева. Кажу мамі – не зможу я жити з чужим чоловіком, а вона відповідає, що я зіпсована і думаю лише про себе. Тата немає, бабуся живе в райцентрі і навіть заради гуртожитку прописувати мене до себе не хоче, боїться, що ми квартиру в неї заберемо
Мамуся моя виходить заміж і збирається привести чоловіка в нашу квартиру. У самого Павла – неі кола, ні двора, ні грошини за душею. Ми живемо під Києвом, я
Вийшла я з декрету і вирішила, що тепер гроші, всю свою зарплату буду витрачати лише на себе. Не на родину, не на дітей, а саме на себе, подобається це чоловіку і свекрусі, чи ні. Я 6 років собі у всьому відмовляла, доношувала одяг і нікуди не ходила. А тепер діти в садочку, а я на роботі. Зарплата 12 тисяч гривень, і я витрачаю гроші тільки на себе: купую одяг, ходжу з подругами в кафе і караоке, зайнялася собою, а вони мене “гризуть”
Вийшла я з декрету і вирішила, що тепер гроші, всю свою зарплату буду витрачати лише на себе. Не на родину, не на дітей, а саме на себе, подобається
Зайшла до подруги-однокурсниці на чай, нам вже обом майже по 70. А Галя мені й каже, що прийняла вона рішення: як стане зовсім старою, піде в будинок для людей похилого віку! – так і сказала мені Галя. Що дочці квартиру не лишить, а за неї і буде утримуватися в будинку для літніх. – Ти в елітний будинок престарілих за квартиру підеш, а їй куди? На вокзал? А внуки, ти про них подумала? Якось це не правильно, Галю, вибач вже за прямоту
Зайшла до подруги-однокурсниці на чай, нам вже обом майже по 70. А Галя мені й каже, що прийняла вона рішення: як стане зовсім старою, піде в будинок для
Я приїхав в столицю ще при союзі. Навчався, працював. Одружився, квартира, машини мав можливість змінювати. Само собою, з’явилися родичі з провінції. Один з них – брат дружини Василь. Як це часто буває, сестра попросила брата влаштувати. А потім він захотів придбати житло. Я тоді оформив частку в його квартирі згідно вкладеним грошам, на себе.
Я приїхав в столицю ще при Радянському союзі. Навчався, працював. В 90-ті якось потрапив у хвилю, і працював завжди на хороших посадах. Одружився, квартира, машини мав можливість змінювати.
Квартира мені сподобалася. Та що там казати, нам усім. Трикімнатна, не дуже дорога, в хорошому районі. Оскільки я в декреті з маленьким, чоловік все зробив сам, оформив на себе. Тільки потім я зрозуміла, що все в ній Андрію знайоме. – Чия це була квартира?
У мого чоловіка Андрія зі мною – другий шлюб, у мене – перший. Але у мене є позашлюбна дитина, син п’яти років. З батьком Юрка я не спілкуюся.
Мама як сказала, що ти в місті квартиру купила, я відразу зрозуміла – ось він, мій шанс на нормальне життя! Що? Так то – з чужими! А ми ж не чужі! – зраділа Інка, відкриваючи холодильник. – Ігорюшко, йогурт будеш? А тут у нас що? Ммм, ковбаска! До речі, – плямкаючи сказала Інна, відкусивши ковбасу прямо від палиці. – Ти кажеш – місця немає. Нормально ми в одній кімнаті помістимося. Я з вами спати буду, Ігорку диванчик купиш. Так що все ідеально буде! – я кліпнула розгублено на сестру
Мама як сказала, що ти в місті квартиру купила, я відразу зрозуміла – ось він, мій шанс на нормальне життя! – Ох, гарна квартира, хороша. Я ось думаю

You cannot copy content of this page