Ми з подругою Олесею сусідки. Живемо в одному селищі. У нас один будинок на дві родини. Половина – моєї родини, половина її. Входи, звичайно, різні. Ми з нею давно дружимо і заміж практично в один день виходили. Тільки мій чоловік мене покинув з сином, а Олесин так і живе з нею. Богдан, моє життя
Ми з подругою Олесею сусідки. Живемо в одному селищі. У нас один будинок на дві родини. Половина – моєї родини, половина її. Входи, звичайно, різні. Ми з нею
Мамі зараз 56 років. Близько 12 років тому вона розлучилася з моїм татом, шлюб з яким не був щасливим. Разом вони прожили довго, проте батько багато зловживав, не любив і не вмів заробляти гроші, і сім’я з двома дітьми залишалася повністю на мамі. Їй доводилося працювати на двох, а то й на трьох роботах, щоб ніхто ні в чому не потребував
Мамі зараз 56 років. Близько 12 років тому вона розлучилася з моїм татом, шлюб з яким не був щасливим. Разом вони прожили довго, проте батько багато зловживав, не
Наш син Микита нарешті зробив пропозицію своїй дівчині, разом живуть у нас третій рік. Але не поспішайте радіти за молодих і за нас. Коли він привів Галю до нас – вся наша сім’я пила валер’янку. Їй 19 років, зросту 140 см, вага 70 кг, вся спина, руки і ноги в яскравих тату, без освіти, початківець-майстер манікюру-педикюру, не знає основ борщеваріння і унітазомиття, з приданого – ручна пластмасова кавомолка і 79 подруг. Але ж її треба буде прописати у себе, ніякого контракту шлюбного не буде, а він машину купувати зібрався і квартиру розширювати з нашою допомогою
Наш син Микита нарешті зробив пропозицію своїй дівчині, разом живуть у нас третій рік. Але не поспішайте радіти за молодих і за нас. Коли він привів Галю до
Сиджу в легкому заціпенінні, не можу зрозуміти, що зі мною не так. Оце зустріла колишнього однокласника дмитра, з яким вчилися 35 років тому. Зовні він майже не змінився – ну, наїв щоки, деяку солідність в фігурі – таке буває з чоловіками. Але найдивніше було ось у чому. Він…
Сиджу в легкому заціпенінні, не можу зрозуміти, що зі мною не так. Оце зустріла колишнього однокласника дмитра, з яким вчилися 35 років тому. Зовні він майже не змінився
Я і не знаю тепер, чи виходити заміж за Максима. Все було гаразд. Його батьки розлучені, з мамою ми познайомилися ще минулого року, а це вибралися до батька в інший район. Ну, все добре, повечеряли, потім фільм всі вирішили подивитися, Вадим Петрович дістає такий з шафки оце, кілька видів, і вони такі хрум-хрум удвох. Я ледь зі стільця не сповзла
Мені 27 років, моєму обранцю Максиму 31. Зустрічаємося майже два роки, збиралися оце розписатися, але я тепер навіть не знаю, чи виходити заміж за Максима… Все було гаразд.
Йти треба вчасно. Це несамовите чіпляння за роботу у віці за 70. Воно може бути небезпечним. Важко подивитися реальності в очі і визнати – “Я ж старий, я не можу справлятися зі своїми обов’язками так, як раніше, мені важко. Пора йти”. Свекруха Марія Остапівна на мене як на дитя нетямуще подивилася, звикла борщі варити і кекси пекти і всіх ними загодовувати, втручатися в життя своїх уже дорослих дітей
Йти треба вчасно. Це несамовите чіпляння за роботу у віці за 70… Воно може бути небезпечним. Важко подивитися реальності в очі і визнати – “Я ж старий, я
Сільські жінки йдуть в засвіти, як квіти. Без метушні, тихо і гідно. Вони працюють, поки можуть, а коли вже зовсім ослабнуть, душа починає готуватися до зустрічі з незвіданим краєм, “де немає ні гіркоти, ні печалі, тільки вічне життя”. Відкладають гроші, готують одяг, кажуть, який образок вкласти їм в натруджені руки. Діти починають приїжджати частіше, кликати до себе. “Коли йдемо по черешні, Ганно?”
Сільські жінки йдуть в засвіти, як квіти… Без метушні, тихо і гідно. Вони працюють, поки можуть, а коли вже зовсім ослабнуть, душа починає готуватися до зустрічі з незвіданим
Навідала вчора маму у пансіонаті для перестарілих. Не можу не написати про моє враження від відвідин мами. Ви собі приблизно можете уявити цей контингент: хто на кріслі, хто в повній відключці, хто бадьоро ходить по коридорах не зупиняючись. А є ще Галя, сусідка мамина по кімнаті і столу
Не можу не написати про моє вчорашнє враження від відвідин мами. Ви собі приблизно можете уявити цей контингент: хто на кріслі, хто в повній відключці, хто бадьоро ходить
Мамині сирні пироги їсти неможливо. – Сашку, заїжджай до мене. Я спекла сирний пиріг. – Дякую, мамо, увечері заїду. Якось неправильно перемішувалися в маминих пирогах інгредієнти. Вдома мамин виріб відразу прямував у відро для сміття
Мамині сирні пироги їсти неможливо. – Сашку, заїжджай до мене. Я спекла сирний пиріг. – Дякую, мамо, увечері заїду. Якось неправильно перемішувалися в маминих пирогах інгредієнти. Але сам
На початку нового навчального року класна керівниця 6-го класу Валентина Тарасівна стояла перед своїми колишніми п’ятикласниками. Вона подивилася на своїх дітей і сказала, що всіх їх однаково любить і рада бачити. Це було великою неправдою, оскільки за однією з передніх парт, зіщулившись у грудочку, сидів один хлопчик, Миколка
На початку нового навчального року класна керівниця 6-го класу Валентина Тарасівна стояла перед своїми колишніми п’ятикласниками. Вона подивилася на своїх дітей і сказала, що всіх їх однаково любить

You cannot copy content of this page