Головна

alena

Мені було 5 років, коли пішла на небо мама. Тато довго не сумував. Він мене не ображав, як міг навіть дбав. Точніше, як вважав за потрібне. Казав: «Скажи спасибі, що не віддав тебе в дитячий будинок.» Дякую, тату!Першу жінку він привів в будинок, коли не минуло й 40 днів. Жінки змінювалися дуже часто, якісь були зовсім дивні. Нарешті з’явилася вона. Але через місяць приїхав татів брат дядько Борис, захотів квартиру
життєві історії 0
Мені було 5 років, коли пішла на небо мама. Тато довго не сумував. Він і до цього любив випити, а тепер з’явився офіційний привід з чистою совістю це
– От незграба! Я таки тебе розбудив? – щиро засмутився Федір. – Я вже все попорав, навіть корову видоїв, ось молочко на кухню несу. Ніна ніжно обійняла чоловіка. Уже тридцять років разом, а він усе береже її від будь – якої роботи. Ніна Степанівна саме доварювла зелений борщ, коли на подвір’я заїхала швидка і машина сільського голови. У дім увійшли без запрошення. Медсестра дістала якісь пляшечки зі свого чемоданчика, а голова Васильович попросив нічого не розуміючу Ніну сісти
життєві історії 0
Ніна Степанівна саме доварювла борщ, коли на подвір’я заїхала швидка і машина сільського голови. У дім увійшли без запрошення. Медсестра дістала якісь пляшечки зі свого чемоданчика, а голова
Мама Влада, Віра Трохимівна, була дуже гарною жінкою, вона прийняла Вероніку як рідну. Відразу стала називати донькою і в усьому з нею радилася. У справи молодих вона намагалася не лізти, але те, що Влад не працює, а Вероніка забезпечує всю сім’ю, їй страшенно не подобалося
життєві історії 0
Вероніка була дівчиною видною. Про таких ще кажуть – “породиста”. Багато хто з хлопців залицявся до неї, але вона вибрала Владислава. Той виділявся з натовпу своїм неформальним виглядом
У нас дорослий син Михайло, не одружений досі. А так хотілося онуків. У нас своя квартира, у сина своя. Але коли Міша розповів про Любу, я сказала: – Яка така мороженщиця? Дівчина з дитячого будинку – не пара нашому синові, їй житло треба! Одного дня, такого ж безбарвного, як усі, – дзвінок у двері. Я відкрила і обімліла: на порозі стояв молодий чоловік, копія Міша в двадцятирічному віці, а поруч з ним молода, красива жінка
життєві історії 0
Ми з Олегом одружилися, коли мені було 18, а чоловікові – 20 років. Звуть мене Валентина Георгіївна, у нас дорослий син Михайло, не одружений досі. А так хотілося
Про Надійку чула давно. “Вона гарна, розумна, весела, прекрасно малює, багато подорожує, і так багато читає!” – сяючи від щастя, розповідав про неї мій закоханий син за традиційним недільним пирогом. Зелене волосся, сережка в носі і ще з десяток в брові, короткий рваний топ, татушка на плечі промовиста, висок вибритий… Тим “мамо” вона повалила мене
життєві історії 0
Зелене волосся, сережка в носі і ще з десяток в брові, короткий рваний топ, татушка на плечі промовиста, висок вибритий… – Знайомся мамо, це моя кохана дівчина Надя.
– Нічия… – Так не буває! У всіх стареньких тітоньок… – Максику, – осмикнула я його. – Нехай говорить, – посміхнулася співрозмовниця синочкові. – У всіх стареньких тітоньок є онуки! Ось у мене теж є дві бабусі. Одна далеко-далеко, а інша тут. Тільки вона весь час в роз’їздах і пошуках благовірного! “Ось же маленький капосник – підслуховував нашу з Вовою розмову про мою матір!”. І як же вдячна їй за цю щиру турботу, за її непосильну працю, за її величезні серце і душу!
життєві історії 0
Нашій родині пощастило, що ми зустріли цю чудову жінку. Сьогодні ні ми з чоловіком, ні наші ненаглядні діти Марійка і Максим не уявляємо свого життя без цієї жінки.
Звуть мене Олександра, все життя я жила сама, то дочку підіймала, то університет тягли. І ось дочка заміж вийшла, народила дитину. Сиджу і думаю: все, тепер буду жити, як я хочу, для себе, коханої. Була на дні народженні подруги, и там познайомілася з чоловіком. Таким він тактовним, ввічливим здавався, передбачав всі мої бажання. Ми з Ігорем почали зустрічатися. Запросила його до мене жити, він приїхав з однією торбиною. Спочатку все було добре, а потім почалося щось дивне
життєві історії 0
Звуть мене Олександра, все життя я жила сама, то дочку підіймала, то університет тягли. І ось дочка заміж вийшла, народила дитину. Сиджу і думаю: все, тепер буду жити,
Чоловік залишив її саму з маленькою дочкою, зовсім без грошей і будь-якої надії на гідне майбутнє. Ольга віддала доньку своїй старенькій матері, а сама вирішила будувати своє особисте життя. Тепер все місто знає Ольгу Тарасівну, як неймовірно жорстку і непристойно багату жінку. Вона вийшла заміж за сина мера міста. Народила йому сина. І тепер живе на широку ногу. Шикарний особняк. А донечка?
життєві історії 0
Ще 8 років тому, кинута чоловіком Ольга самотньо плакала в однокімнатній “хрущовці” на околиці міста. Чоловік залишив її саму з маленькою дочкою, зовсім без грошей і будь-якої надії
– Ні, мамо, не заїдеш. Твій останній візит обійшовся мені дуже дорого. І взагалі більше не заїдеш! – Синку, я до вас заїду сьогодні, бабуся зелень заморожену передала, а у мене в морозилці місця немає, нехай у вас зберігається, я потім заберу. – Давай ти поки забудеш нашу адресу, на рік-другий, добре? Прийшла я з роботи о десятій годині вечора. Знімаю кросівки, на поличку їх ставлю поруч з туфельками новими гарненькими. Туфлі? Де туфлі?
життєві історії 0
Ніколи не розуміла: чому для деяких людей приїхати в чужу хату і взяти те, що їм потрібно без дозволу – в порядку речей? У моєму випадку так робить
Улюблена страва літа – кабачкова піца! Легка смакота, від якої не лишається ні шматочка! Кілька разів на тиждень я її обов’язково готую
рецепти 0
Улюблена страва літа – кабачкова піца! Легка смакота, від якої не лишається ні шматочка! Кілька разів на тиждень я її обов’язково готую і дідюся з вами рецептом. На

You cannot copy content of this page