Їздила я на заробітки в Іспанію 15 років. Чоловік у мене не дуже здоровий, тому ремонт робили, машину купили за мої зароблені. Тепер діти дорікають, що підлітками мене не бачили, а їх у дороге вдягала і годувала! Чоловік рік тому знайшов іншу. Мій роботодавець пропонує мені бути з ним, дав частку у бізнесі. Але він одружений, а я дивлюся за його дружиною
Я з села на Черкащині. Тут народилася і виросла, а коли вийшла заміж, переїхали з чоловіком у райцентр. Народилися одне за одним двоє дітей. Ми довго тяглися, на
– День у день. Одне і теж. Робота – дім. Будинок – робота. І ніякого проблиску в цьому житті… – жінка років сорока йшла тротуаром, нікого не помічаючи. Раптом хтось взяв її за рукав і злегка смикнув. Перед нею стояв молодий хлопець з апельсином в руках і посміхався білосніжною посмішкою. – Мені здається, це Ви загубили! – сказав хлопець, простягаючи фрукт. – Ні, Ви помилилися. Я сьогодні не купувала апельсини. – сказала жінка, трохи напружуючись. – Тату, а що дідусь Мороз покладе мені під ялинку в цьому році? А у нашої Марисі будуть кошенята? А чому ти з нами не живеш?
Осінь здавала свої позиції. Вдень ще було тепло і світило сонечко. А ночами температура опускалася нижче нуля. Увечері після робочого дня, коли сутінки опустилися на місто і воно
У мене в класі була одна дівчина, Мартою її звали. Вона відрізнялася від всіх дівчат-одноліток. Була вона, м’яко кажучи, пухка і незграбна дуже. Обличчя Марти постійно потопало в ластовинні і руде волосся її постійно кучерявилося, від того вона ставала схожою на баранчика. Самотньо їй було по життю. Нарешті через 20 хвилин після початку заходу прийшла вона. У шикарному чорному вечірньому платті зайшла дівчина з вогненно-рудим волоссям
У моїй школі була одна дівчина, Мартою її звали. Вона відрізнялася від всіх дівчат-одноліток. Була вона, м’яко кажучи, пухка і незграбна дуже. Обличчя Марти постійно потопало в ластовинні
Ми відучуємо дочку від соски, прибили її до одвірка. Треба? Стій, Міланко, поряд з косяком, і гризи свою пустушку. Не хочеш стояти на одному місці? Іди, але без соски. В той день замість сопіння я почула смачне плямкання. Увімкнула світло, дивлюся – у Міланки пустушка в роті! Свекруха прийшла. А я її вигнала. Ну, вона так всім каже. По факту – я просто попросила її вивернути кишені
Ми відучуємо дочку від соски, прибили її до одвірка. Треба? Стій, Міланко, поряд з косяком, і гризи свою пустушку. Не хочеш стояти на одному місці? Іди, але без
– Тетянко, у вас дві тисячі не буде? Я з пенсії все до копієчки поверну! Ти мене знаєш! – тихий голос Оксани Василівни в телефонній трубці викликав у мене глибоке зітхання. – Вітаю. Є. Дозвольте поцікавитися – Вам навіщо? – У Владочки проблеми, їй дуже треба. Владочка. Ну звичайно. – Оксано Василівно, давайте я до Вас під’їду і ми все обговоримо? Я написала чоловікові повідомлення, що заїду до його мами
– Танюшко, у вас пари тисяч не буде? Я з пенсії все до копієчки поверну! Ти мене знаєш! – тихий голос Оксани Василівни в телефонній трубці викликав у
Одного разу до нас в гості прийшов далекий родич, Роман Степанович. І ось вже за столом мій брат потягнувся за цукром, і Роман Степанович посунув цукорницю. – Дякую, – ввічливо сказав Мишко. Йому було чотири роки, і він як раз освоював велику силу подяки. – Спасибі на хліб не намажеш, – вагомо повідомив далекий родич, – і в кишеню не покладеш. Родич почав збиратися, щоб йти
Одного разу до нас в гості прийшов далекий родич, Роман Степанович. Він з тих людей, які будь-яку фразу супроводжують багатозначною посмішкою, а з дітьми розмовляють так, ніби перед
Я до свекрів більше не поїду. От у мене рідні всі з села – і ніде такого немає! А ці у місті – і з одної миски всі їдять! Я одного разу взяла собі і дитині окрему тарілку, так там крику було ой леле, що я традиції їхньої родини не поважаю! А ще вони без батька, тобто мого свекра, за стіл ніколи не сядуть. Я не порося, щоб з одного корита сьорбати
Ми з чоловіком після закінчення технікуму в нашому райцентрі одразу почали орендувати квартиру і жити разом, бо я вже була на випускному при надії. Ми тихо розписалися, без
Родичі мене не розуміють, добре, що хоч чоловік підтримує. А я стою на своєму: не можна молодшій раніше за старшу заміж виходити і народжувати! Обидві знедолені будуть, це з покоління в покоління відомо. Тому я виставила нашій молодшій 23-річній Зоряні, яка зібралася вискочити заміж, ультиматум: якщо ослухається – буде без батьківської підтримки і без спадку в майбутньому. Старшій Орисі – 32
У нас з чоловіком дві дочки, живемо все життя в невеличкому райцентрі, а батьки його і мої в селі поруч. Розповідь моя ось про що, і мені дуже
Спадок, цей будинок, в якому вона сама. Алевтина вже місяць не могла спати через безсоння. А тут ще баба зі своїм: – – Ти припиняй ревіти! Все що могла – ти зробила для матері. Сім років доглядала за нею. Тепер влаштовуй своє особисте життя. Заміж тобі давно пора! Та хіба Алі до цього. А що, як Ніна приїде? -Так, що це таке! У рідний дім неможливо потрапити! – обурилася Ніна
На дворі була пізня ніч, і тільки в одному будинку зі всього села горіло світло. У Алевтини вже практично місяць безсоння. Молодій жінці було незвично знаходитися самій в
Він сидів на кухні навпроти незнайомої жінки і слухав, як вона, дивлячись на нього, говорила тихим голосом: – Ну, і що мені з тобою робити? Казала ж я бабусі, що не треба було тебе брати. Ну і що мені робити тепер?Йому було вже три роки, і він абсолютно розумів по інтонації голосу, що говорить людина. Він прекрасно зрозумів, що цій жінці він не подобається і що він їй не потрібен
Кіт сидів на кухні навпроти незнайомої жінки і слухав, як вона, дивлячись на нього, говорила тихим голосом: – Ну, і що мені з тобою робити? Казала ж я

You cannot copy content of this page