Ми вирішили не експериментувати, як минулого року в кафе, і відсвяткувати день народження доньки дома. Єва була не проти, їй головне, аби всі друзі прийшли, і багато подарунків подарували. Була десь година четверта. Серед запрошених не прийшла одна дівчинка. Коли в двері подзвонили, ми з іменинницею направились відчиняти, але подружка прийшла не одна. І за що нам таке “щастя”? Вже другий рік поспіль!
Ми вирішили не експериментувати, як минулого року в кафе, і відсвяткувати день народження доньки дома. Єва була не проти, їй головне, аби всі друзі прийшли, і багато подарунків
На зустрічі випускників я спершу підсіла до “дівчат”, але пробувши з ними пів годинки, зрозуміла, що тема дітей, підгузок, прикорму, і адаптації у садочку, мені геть не цікава. Можливо тому, що з чоловіком діток у нас поки немає, але я не про це. Повеселившись на славу, ми всі стали прощатися, але один з однокласників, Дмитро, став натякати, що хоче відвести мене додому
На зустрічі випускників я спершу підсіла до “дівчат”, але пробувши з ними пів годинки, зрозуміла, що тема дітей, підгузок, прикорму, і адаптації у садочку, мені геть не цікава.
З Італії в рідні Чернівці я повернулася перед Великодніми святами. На той час В’ячеслав був одружений, і вони з Юлею чекали малюка. За всі дванадцять років, проведених на чужині, я не прискладала собі жодної копійки, точніше, я думала це робить В’ячеслав, оскільки я все пересилала йому. Про квартиру промовчу, вона була “нафарширована” всім, і найдорожчим, але її я подарувала дітям
З Італії в рідні Чернівці я повернулася перед Великодніми святами. На той час В’ячеслав був одружений, і вони з Юлею чекали малюка. За всі дванадцять років, проведених на
Відколи син почав жити окремо, я стала до нього двічі на тиждень навідуватися, щоб прибрати, наготувати, випрати. І ви знаєте, зробила Кирилу ведмежу послугу. Я завжди його жаліла, по дому нічого не заставляла робити. Так все продовжується й до сьогодні. Я з роками не молодію, але син цього розуміти не хоче. В понеділок мені стало не добре. Я зателефонувала, і попросила допомогу. Кирило мені так відповів, що до сьогодні оговтатися не можу
Відколи син почав жити окремо, я стала до нього двічі на тиждень навідуватися, щоб прибрати, наготувати, випрати. І ви знаєте, зробила Кирилу ведмежу послугу. Я завжди його жаліла,
Ми сиділи за столом і вечеряли, як в двері хтось подзвонив. Першим зі стільця піднявся тато. З коридору почувся шум і шорох, а через декілька хвилин на кухню увійшла моя свекруха з великою кількістю пакетів в руках. Я не розуміла, що коїться, і тут озвався Орест. – Раз ти хочеш жити зі своїм татом, я буду жити зі своєю мамою. – Я ледь не впала зі стільця. – Це в якому розумінні? Галина Іванівна буде жити з нами?
Ми сиділи за столом і вечеряли, як в двері хтось подзвонив. Першим зі стільця піднявся тато. З коридору почувся шум і шорох, а через декілька хвилин на кухню
Мене ще здивував той факт, що через тиждень після виписки, Юра сам записав мене у дорогущий салон краси. Я повинна там просидіти на процедурах, більше двох годин. Але й відмовлятися не стала. Додому я летіла на “крилах ночі”, адже мене чекає принцеска. Та чомусь своїми ключами відкрити двері я не змогла. На дзвінок мені ніхто не відчиняв. Через галас на сходовій клітці, до мене вийшла сусідка, що живе навпроти
Мене ще здивував той факт, що через тиждень після виписки, Юра сам записав мене у дорогущий салон краси. Я повинна там просидіти на процедурах, більше двох годин. Але
На той час, як ми з Дмитром стали жити разом, його донці було дев’ять років. Софійка п’ять днів жила з мамою, а два: субота і неділя – з татом. Мені все це не подобалося, але я розуміла на що йшла, коли “влізла” в цю сім’ю, хоча, якщо б Дмитро не захотів бути зі мною, він би дружину не покинув. Тому, не вважаю себе винною. Але нещодавно ситуація змінилася, і я мовчати вже не буду
На той час, як ми з Дмитром стали жити разом, його донці було дев’ять років. Софійка п’ять днів жила з мамою, а два: субота і неділя – з
Два місяці тому відсвяткувала свій день народження. Скажу відразу, що з розмахом. Гроші в мене є, як і все інше: дорога автівка, двокімнатна квартира з дорогущим ремонтом і меблями, навіть дача, куди я часто приїжджаю “подумати”. На святкуванні я нікому не показувала, що мені чогось бракує, хоча, думаю, всі все знають. Лише коли винесли шикарний торт, а на ньому цифра сорок, на очі виступили сльози
Два місяці тому відсвяткувала свій день народження. Скажу відразу, що з розмахом. Гроші в мене є, як і все інше: дорога автівка, двокімнатна квартира з дорогущим ремонтом і
Мама жила в селі одна, тому коли почала погано почуватися, я забрала її в місто, а будиночок залишили під дачу. Її приїзд збігся з появою в нашому домі Олежика. Не знаю чому, але невзлюбила вона його з першого дня. Він так мило називав її бабусею, а вона відводила очі і наголошувала, що ніяка вона йому не бабуся. А згодом навіть по імені його не називала. – Ей, “ти”, підійди-но сюди. “Цей”, зробив те і те! На того “твого” – жалілися у дворі
Мама жила в селі одна, тому коли почала погано почуватися, я забрала її в місто, а будиночок залишили під дачу. Її приїзд збігся з появою в нашому домі
Я вирішила забути цю ситуацію, як дивний сон. В мене двоє дітей, яких я повинна ставити на ноги, оскільки їх таточко “заблудився” у цьому світі, і покохав “жінку”, якій пару місяців тому виповнилося вісімнадцять. Та одного разу мої подруги показали мені відео. На ньому ця дівиця, нібито відома блогерка, розповідала історію свого життя. Там була вплутана і я. Але ж в якому світлі!
Я вирішила забути цю ситуацію, як дивний сон. В мене двоє дітей, яких я повинна ставити на ноги, оскільки їх таточко “заблудився” у цьому світі, і покохав “жінку”,

You cannot copy content of this page