Головна

olesya

Руслана вийшла заміж в 19, бо так сталося. Через деякий час “медовий місяць” закінчився і почалися будні. Жінка не бачила в своїй поведінці чогось поганого, все, що вона робила, було “для душі”. В домі був безлад, дочку стала до себе забирати бабуся, а сама Руся зрозуміла, що насправді не кохає Ореста, її долею є Петро, з яким вона познайомилася в одному з барів
життєві історії 0
Руслана вийшла заміж в 19, бо так сталося. Через деякий час “медовий місяць” закінчився і почалися будні. Жінка не бачила в своїй поведінці чогось поганого, все, що вона
– Павло завжди мріяв про сина, а тут дівчинка, – розгублено сказала молода матуся. – Яка різниця? Ти повідом, а там сама побачиш, яка реакція буде. – Павло як тільки почув радісну новину, багато емоцій не проявив. – Дякую, кохана! Я передзвоню!, – і вимкнув телефон. – Ну ось, я що казала. Прийдеться звідси одразу ж до батьків їхати. Не прийме він мене з дочкою
життєві історії 0
– Павло завжди мріяв про сина, а тут дівчинка, – розгублено сказала молода матуся. – Яка різниця? Ти повідом, а там сама побачиш, яка реакція буде. – Павло
Галині на роботі я відкрито говорив, що не кохаю її, що в серці завжди носитиму Вікторію. Про те, щоб узаконювати стосунки і мови не було. – Ромчику, я тебе вітаю! У нас буде дитинка, – одного дня сказала мені Галя. Тут моє життя й перевернулося. Дочку свою я обожнював, а ось жінку, яка привела її на світ – ні! Я плив за течією, поки одного разу не зустрів у метро Віку. Вона як і колись була тендітною, милою, і моєю дівчинкою
життєві історії 0
Галині на роботі я відкрито говорив, що не кохаю її, що в серці завжди носитиму Вікторію. Про те, щоб узаконювати стосунки і мови не було. – Ромчику, я
Температура була незначною, та й почувалась я добре, але лікуючий лікар сказав, що годувати дитину мені не можна. Кожного разу, коли відкривались двері, і всім жінкам завозили малюків, моє серце стискалося. Того дня все було, як завжди. Всіх діток клали на ручки своїм матерям, і тут дивлюсь, моя Маргарита! В неї було досить довге і чорне волоссячко. – Це моя дитина!, – вигукнула я, наче не своїм голосом
життєві історії 0
Температура була незначною, та й почувалась я добре, але лікуючий лікар сказав, що годувати дитину мені не можна. Кожного разу, коли відкривались двері, і всім жінкам завозили малюків,
В палаті нас тоді було четверо. Катерина стала мамою, коли всі ми вже пригортали до себе малят. На наступний день усіх нас, крім Каті, відправили на додаткове обстеження. Заходимо в палату, а наша молода мамочка плаче, хоча ні, не плаче, а ридає. – Що сталося? З дитиною? – Та ні! З донечкою все гаразд. Вся справа в свекрусі. Сказала Костику, що дитя точно не від нього. Вона по світлині, яку я скинула на вайбер зрозуміла
життєві історії 0
В палаті нас тоді було четверо. Катерина стала мамою, коли всі ми вже пригортали до себе малят. На наступний день усіх нас, крім Каті, відправили на додаткове обстеження.
Коли Марічка перестала відповідати на телефонні дзвінки, Володя зрозумів, день “Х” настав – його колишня дівчина стала мамою. Через знайомих дізнався день виписки, купив квіти, і направився їх привітати. При вході він зустрів щасливого Юру та Марічку. – Вітаю! А можна глянути на малюка? – Володю, ти геть розум втратив?
життєві історії 0
Коли Марічка перестала відповідати на телефонні дзвінки, Володя зрозумів, день “Х” настав – його колишня дівчина стала мамою. Через знайомих дізнався день виписки, купив квіти, і направився їх
В мене була честь побувати у Антона і Ірини на весіллі. Не скажу, що ми були друзями, але деякий час спілкувалися. За одним столом зі мною сидів хлопець, і після знайомства я зрозумів – ця людина знає про “жениха” більше, ніж хто інший. – В нашому маленькому містечку у нареченого є дружина і донечка, яких він не роздумуючи покинув. Дві кімнати в хрущовці і вивішений дитячий одяг на мотузках – не те життя яке він хотів
життєві історії 0
В мене була честь побувати у Антона і Ірини на весіллі. Не скажу, що ми були друзями, але деякий час спілкувалися. За одним столом зі мною сидів хлопець,
Я була десять років заміжня. Жили ми дуже добре, не лаялися і завжди підтримували один одного. Чоловік був хорошою і працьовитою людиною, але Бог не дав нам дітей. І лікувалася я, і по церквах їздила… Все без результату! – Я йду до іншої жінки, – одного дня сказав Вадим. Я без зайвих слів відпустила його, адже “нова” жінка вже носила під серцем дитя
життєві історії 0
Я була десять років заміжня. Жили ми дуже добре, не лаялися і завжди підтримували один одного. Чоловік був хорошою і працьовитою людиною, але Бог не дав нам дітей.
– Я, заради тебе, брови підфарбовувати не збираюсь. І в цьому взутті та безрозмірній спідниці мені комфортно, і взагалі, байдуже мені на моду, – говорила чоловікові Маргарита Олегівна. – Якщо надумаєш мене покинути, то знай, як з одним чемоданом прийшов, так з ним і підеш. За сина не хвилюйся, він такий самий як і ти, нічого без мамки не зробить. Що скажу, те й робити буде!
життєві історії 0
– Я, заради тебе, брови підфарбовувати не збираюсь. І в цьому взутті та безрозмірній спідниці мені комфортно, і взагалі, байдуже мені на моду, – говорила чоловікові Маргарита Олегівна.
Ми з чоловіком не шикуємо, але й на життя не скаржимось. Є свій будинок, автівка, двоє діток і стабільний дохід. На провідну неділю вирішила зідзвонитись з подругою, і запросити її разом прогулятися, в нашому місті якраз парк відкрили. – Ой, ти знаєш, в мене інші плани, – каже спантеличеним голосом мені Мар’яна. А на задньому плані чую нашу спільну подругу. В цей момент я й дізналась, що вони насправді про мене думають
життєві історії 0
Ми з чоловіком не шикуємо, але й на життя не скаржимось. Є свій будинок, автівка, двоє діток і стабільний дохід. На провідну неділю вирішила зідзвонитись з подругою, і

You cannot copy content of this page