Головна

olesya

Звісно, що мовчати я не буду, бо не хочу з дружиною все своє життя сидіти на терасі і дивитися на це сусідське неподобство. Був же гарний паркан, який я поставив всього два роки тому. Чим він їм не догодив? Та все село нам заздрило. Як можна ось так не думати про навколишніх людей і робити те, що хочеться тобі? Не хочу сваритися з новими сусідами, але скоріш за все, прийдеться
життєві історії 0
Сусід зробив бетонний паркан навколо будинку. Мені доведеться дивитися на цю пародію все своє життя. Я дуже засмучений. Мої нові сусіди обгородили всю ділянку двометровим бетонним парканом. На
Ой, Іринко! Почекай на брамі, ми зараз вийдемо з Ніною, – сказала хресна. Я ще здивувалася, чому на брамі, чому в хату не гукає. Правда, не на брамі нас хресна приймала, а на гойдалці, що перед хатою встановлена. Винесла вона туди три куска чорного хліба, намазку з сиру моєї мами з часничком, і може з п’ять колечок ковбаски. – Та я не їсти до вас прийшла, а поговорити, як життя? Як Ніна? – В нас все добре! Аби не гірше, – відповіла хресна заметушившись. Коли я вже йшла, тітка почала виправдовуватися, чому нас до хати не запрошує. А за пару днів ми знов на її вулиці опинилися
життєві історії 0
– Ти вже в мене була недавно! Скільки будеш ходила туди-сюди?, – сказала мені хресна мама, коли я гуляючи з дочкою запитала, чи можна зайти “на чай”. Мені
Я ж тобі маму з її пенсією віддаю. Ти ж розумієш, що там сума чималенька щомісяця капати буде?, – сказав  мені брат по телефону. – Я розумію, що ще прийдеться до пенсії докладати, щоб все необхідне купити. Ти ж не просто так готовий маму мені віддати. Чи не так? – Брат сказав, що я не права і врешті-решт, маю виконати свій обов’язок перед мамою. Та я вважаю, що нікому нічого не винна. Як до мене ставились, та і я буду ставитися. Все життя Володя був її любимчиком, а як лежачою стала, то нічого ж не змінилося
життєві історії 0
– Ти мамі часу не приділяла, ось тепер і прийшов твій час за нею доглядати. Пенсія в мами хороша, тому ображена не будеш!, – сказав мені брат по
“Я відклала ті євро, що на дорогу треба, а на все інше грошей не вистачає. А хто мені поможе, як не рідний син”, – сказала нам свекруха. І щоб ви розуміли, Василь витягнув всі наші заощадження і віддав мамі. То я в зашитих колготах ходжу, а свекруня за наш рахунок молитися і плавати в морі їде. Як мені пояснити чоловіку, що не варто так йти на поводу у мами? Це ж не нормально. Я якщо не маю грошей, то ніде й не їду, а не записуюся, а потім клянчу
життєві історії 0
Ми з Василем платимо іпотеку, двоє дітей підліткового віку, яким навіть спортивні штани по акції вже не купиш, бо вони такі не хочуть. Я на собі економлю і
Я не хотіла бачити тата на нашому з Богданом весіллі. Мама також просила викинути цю ідею з голови. Вся справа в тому, що він більше за життя любить своїх друзів і “біленьку”. – Він зіпсує вам найкращий день у житті!, – говорила мама. Та я таки послухалася Богдана і дала йому шанс себе показати з кращої сторони. За тиждень до весілля мені зателефонував його друг. Я думала, що це кінець. Та тато таки був і на церемонії і навіть в ресторані. Правда, лише годинку
життєві історії 0
Я сумнівалася, чи зможе батько здійснити мою дитячу мрію – привести мене в білосніжній сукні до вівтаря. Зрештою, вийшло дуже несподівано. Мій батько геть не був ідеальною людиною.
Мамо, а чим ви думали, коли свою половину будинку віддали тітці Олі? Ось тепер і до неї пожити просіться. Я така засмучена, що просто сил немає. Мама свого часу натворила, прикриваючись добротою, а тепер хоче від мене теплоти і ласки, а найголовніше, щоб я її забрала до себе. – У вас з чоловіком такий великий будинок. Невже в ньому місця для рідної матері не знайдеться?, – каже вона мені при кожній зустрічі
життєві історії 0
– Мамо, а чим ви думали, коли свою половину будинку віддали тітці Олі? Ось тепер і до неї пожити просіться. Я така засмучена, що просто сил немає. Мама
На прощання з мамою сестра не приїхала, сказала, що сеньйори не відпускають, але я то знаю, щоб гроші на дорогу не тратити. Але не це найгірше. Пів життя вони з чоловіком хату на два входи будують. Одна половина їм, а друга – дочці. Їхня сторона вже закінчена. Ірина ж в тій Італії гарує так, що світу білого не бачить, а Степан, як вияснилося, в свіжі хороми собі іншу жінку привів – на все готове. Скоро в сестри ювілей, буду я їй дзвонити в ту Італію
життєві історії 0
Нас з Іриною мама одна виховувала, тата не стало, коли мені було сім років, а сестрі одинадцять. Важко жилося, грошей не вистачало. Ми багато працювали на городі, і
Мені було не добре, тому коли задзвонив син і попросив приглянути за онучкою, я стала відмовляти. Але Тарас мене все ж таки вмовив. “Ой, не вигадуй! Ти впораєшся! Соломійка тебе миттю розвеселить!”. Я ніби відчувала щось недобре. З того дня минуло три роки, а колишня невістка досі дивиться на мене скоса. А після самого випадку скільки “чорного” вона мені писала в повідомленнях. Я спокутувала перед дітьми і онучкою свій вчинок, але досі відчуваю від них “холодок”
життєві історії 0
Я спокутувала перед дітьми і онучкою свій вчинок, але досі відчуваю від них “холодок” Я дві години доглядала за онукою Соломійкою, поки мій син ходив на масаж. Внучка
Моя мама “бавиться” у велику пані і тата так під себе приструнила. Ось туму я й боявся знайомити з ними свою Ліду. При зустрічі вона не подала руки моїй дівчині. Але і це не найгірше. Маму здивувало те, що Ліда не знає яким прибором потрібно їсти рибу, а яким м’ясо. А потім зайшла розмова за батьків. – Невже ти вважаєш, що якщо твої батьки працюють руками, це нормально?, – запитала мама і зиркнула на тата. Я знав, що це знайомство погана ідея і не помилився. Тільки що тепер з усім цим робити. Я люблю Ліду, але і маму не хочу засмучувати
життєві історії 0
Батьки вирішили щось з себе показати, ніби вони бог знати які пани. Вони засудили мою дівчину тільки за те, що вона не вміє користуватися столовими приборами: виделкою і
Накрила невістка стіл на кухні. Я не могла сидіти спокійно, бо мої руки постійно прилипали до тої клейонки. Вона була на вигляд і чиста, але видно, що їй років з два. Також я звернула увагу і на мочалку, її Валя не міняла, мабуть, тиждень. Те саме і з холодильника – неприємний запах. – Ти ж розумієш, що світло вимикають і продукти псуються. А взагалі я його недавно помила. – Та де помила, Валя? Він не митий вже з пів року, як та електроплита, яку Ярослав купив за такі гроші. Якщо чесно, я хотіла в понеділок зробити в будинку батьків велике прибирання, але Валя сказала, щоб я в їх домі не командувала
життєві історії 0
Я кожного року на тиждень чи два їду в село, в батьківську хату, де залишився жити брат. Так і цього разу сталося. В кінці червня в мене почалась

You cannot copy content of this page