– Оль, – кажу я їй, – він мій чоловік. Давно. 22 роки вже як. І у нас діти є. Двоє. – Ой, Людмилко, не хотіла я тобі говорити, але і не сказати не можу. Діти у вас ще малі. – Говори, не тягни! – У червні у моєї сестри ювілей був, так ось твій Андрій був там не сам. Він був там з моєю племінницею Галочкою. Ні, не в якості офіційного нареченого, але як коханий чоловік племінниці. Їй 37. Сестра сказала, що їй чоловік квартиру купити допоміг, на роботу влаштував. Я купила путівку в Єгипет на 10 днів, дітей відвезла до Галочки
Ми з чоловіком Андрієм одружені давно. Не встигнемо озирнутися, як срібне весілля буде, незважаючи
Гроші пропадали потроху – гривень 500-700 максимум. Одного разу зникли 5 000 гривень, я дуже переживав. Ніде правди діти – подумував на друзів. Це тривало доти, поки я одного разу не прийшов додому з посиденьок і не приліг на кухонному дивані. Я закрив очі, щоб не слухати докорів дружини в тому, що я пізно прийшов, вдав, що сплю. І скоро я почув якийсь рух в коридорі, розплющив очі і помітив, що моя дружина нишпорить по моїх кишенях!
Я почав помічати, що у мене пропадають гроші в гаманці. Причому, щоразу, як я
Живемо в квартирі батьків чоловіка. Свекри переїхали за місто, квартиру залишили Ромі, але ключі у них є. Затишна двушка, недалеко від нашої роботи. Дітей у нас поки що немає. Але є котик-пустун. Чоловік якось на роботі взяв кілька камер, щоб спостерігати за тим, що робить кіт, поки нас немає вдома. Бо кілька разів котисько згриз дроти від телевізора і зарядку від ноутбука. І ось бачимо по камері свекруху Марію Вікторівну у нас дома, краде
Я заміжня вже два роки. Живемо в квартирі батьків чоловіка. Свекри переїхали за місто,
Напередодні свого ювілею Людмила хвилювалася, побоюючись межі з цифрою 45: скоріше б уже відсвяткувати ювілей і далі жити, – думала вона. Чоловік Женя заспокоював, казав, що сюрприз приготував. Вона ще не знала, що при надії. На ювілей запросили родичів, друзів і сусідів. Сусіди Микола з Оленкою прийшли не самі. З ними була їхня двадцятирічна дочка Віка. Люда, почувши «сухофрукт», відсахнулася від дверей:
Напередодні свого ювілею Людмила хвилювалася, побоюючись межі з цифрою 45: скоріше б уже відсвяткувати
Мені на той час було 13. Мама з татом отримали від держави трикімнатну квартиру. Ми потім ще довго її облаштовували. В один з таких днів, батьки вішали на стіну новесенький килим, куплений в Хмельницьку, і щось, наскільки я зрозуміла, у них не виходило. Я вийшла з кімнати, щоб допомогти, і почула їх розмову. – Чому твоя дочка має жити з нами? Скажи їй нарешті правду. Нехай знає, і цінує мене належним чином
Мені на той час було 13. Мама з татом отримали від держави трикімнатну квартиру.
В той час важко було жити, і Володя поїхав на заробітки до Голландії. Спершу вони з Оксаною переписувалися, а потім їх зв’язок перервався. В село Володя приїхав років через сім. В першу чергу чоловік помчав до будинку Оксани. На ґанок вийшла молода та красива дівчина. Побачивши його, вона заплакала. – Стільки всього сталося, поки тебе не було
В той час важко було жити, і Володя поїхав на заробітки до Голландії. Спершу
– Наша Юлечка он, вже з пузом ходить, а ви все ніяк на сватанію не приїжджаєте, – сказала Тамара Петрівна, заходячи в квартиру свахи. – Ой, людоньки! Та що це коїться? То ж ми до вас мали їхати! – За столом все обговорили, а згодом і весілля відгуляли. Молоді вирішили не йти на орендовану квартиру, а пожити деякий час у матері Юлі. Харчування було роздільне, як і холодильник. Та одного дня Юля застала маму в своєму
– Наша Юлечка он, вже з пузом ходить, а ви все ніяк на сватанію
Посварилася я минулого місяця з сестрою чоловіка. Дістала: як не прийде, я то сережок не дорахувався, то духів, а то взагалі шампуні мої собі відливає. І спіймати на гарячому я її не могла – коли я вдома, вона до нас не ходить. А ось тільки я за поріг, вона тут як тут. Сидить, бідкається моєму чоловікові, як їй важко живеться, грошики клянчить
Посварилася я минулого місяця з сестрою чоловіка. Дістала: як не прийде, я то сережок
Мені чоловік ніколи не вірив, що його мати терпіти мене не може. При ньому вона була сама люб’язність і дружелюбність. Варто було тільки чоловікові відлучитися, ця жінка, не змінюючи милого виразу обличчя, говорила мені гидоти і бажала найгіршого для моє майбутньої дитини
Мені чоловік ніколи не вірив, що його мати терпіти мене не може. При ньому
– Кілька тижнів ходжу і плачу по кутах… – поділилася п’ятдесятилітня Алла Миколаївна. – Уявляєш, син одружитися зібрався і нас з батьком на весілля навіть не запросив! Син розповів, що заяву подали, вирішили одружитися, але відзначати не будуть. Але дійшли до мене чутки, що весілля не буде тільки для нас з батьком! Готується бенкет горою, замовлений ресторан… Будуть тільки батьки нареченої і молодь, їхні друзі… Але не сумніваюся, що ідея не запрошувати батьків нареченого виходить від Яни. Прикро, не те слово. Єдиний син одружується і на весіллі не буде тільки нас! Найнеприємніше, що ось так, за спиною. З самого початку починається все з якогось дурного обману. Не знаю навіть, як тепер себе вести з сином, з його дівчиною!
– Кілька тижнів ходжу, як полита водою. Плачу по кутах… – поділилася п’ятдесятилітня Алла

You cannot copy content of this page