fbpx
Головна

життєві історії

Через п’ять прожитих років спільно з сином Володимиром та невісткою в двокімнатній квартирі, Валентина Сергіївна вирішила серйозно поговорити з сином, тим більше, Інни в той час дома не було. – Щось ми з Інною перестали ладнати, синок! – Ма, ну ти чого? Все ж у вас добре! – Тобі то звідки знати, ти ж на роботі з ранку до ночі. Я вирішила з’їхати. Але найголовніша причина, навіть не твоя дружина. Важко мені синок. Навіть говорити не хочеться
життєві історії 0
Через п’ять прожитих років спільно з сином Володимиром та невісткою в двокімнатній квартирі, Валентина Сергіївна вирішила серйозно поговорити з сином, тим більше, Інни в той час дома не
Він вірить в Бога, ходить до церкви і навіть збирається стати священиком. Він такий смішний – незграбний, несучасний, завжди захоплений, збентежений. У нього дивовижні очі – волошкового кольору, глибокі і сумні. Моя мама називає його П’єро. Як на мене, дуже влучно! Що спільного може бути у мене, коника-стрибунця, з цим тихим молодим чоловіком? Здається, я йому подобаюся. «Матінка», – дражнить мене сестра. Осінь. Він уже вчиться в семінарії. На мені яскрава куртка, наймодніші штани
життєві історії 0
Ми сусіди. Він вірить в Бога, ходить до церкви і навіть збирається стати священиком. Він такий смішний – незграбний, несучасний, завжди захоплений, збентежений. У нього дивовижні очі –
Валерій того дня прокинувся як зазвичай, швидше за Ярину. Приготував її улюблений чай, та сніданок. І все б нічого, та в голові крутились одні і ті ж слова, часу вже не залишилося. Потрібно все сказати, але як? Як підібрати слова, адже вони вже разом більше двох років
життєві історії 0
Валерій того дня прокинувся як зазвичай, швидше за Ярину. Приготував її улюблений чай, та сніданок. І все б нічого, та в голові крутились одні і ті ж слова,
З Антоном ми зустрічались рік, і на Різдво я отримала незабутню пропозицію руки та серця. Моєму щастю не було меж, але після знайомства з батьками, моя радість не те що зменшилась, а геть “відлетіла”. Того дня я приїхала до них на дачу. Травень місяць, і на вулиці відчувалась справжня весна. Та зустріч була не така, яку я очікувала. – У нас в родині так прийнято! А ти скоро станеш частиною сім’ї, звикай
життєві історії 0
З Антоном ми зустрічались рік, і на Різдво я отримала незабутню пропозицію руки та серця. Моєму щастю не було меж, але після знайомства з батьками, моя радість не
Я ще не встигла прокинутись і застелити ліжко, як почула на кухні дивний шум. Було таке враження, що в моїх каструлях і сковорідках хтось щось готує. І я не помилилася. Юра в той час вже був на роботі. Я, самі розумієте, заспана, не будучи у ванні, пройшла на кухню, і побачила геть незнайомих мені людей. – Доброго ранку! Гарно тобі тут живеться. Спиш скільки хочеш!, – сказали мені “гості”
життєві історії 0
Я ще не встигла прокинутись і застелити ліжко, як почула на кухні дивний шум. Було таке враження, що в моїх каструлях і сковорідках хтось щось готує. І я
Ось і ще одна весна. Скоро Великдень. Дожила – але не переживе. Відчуває. Юстина навіть не піднімається два останні тижні, сусідка Галя і годує, і прибирає. А все тому, що вони не прилетіли до неї. Як тільки побачила, що до всіх прилетіли, а до неї – ні, так і злягла. Приїхали діти й онуки після дзвінків Галиних прощатися
життєві історії 0
Юстині Петрівні – 77. І ще ж недавно он яка жвава була! На Новий рік, вечерю всю рідню збирала! Чекала весни. Бо для неї саме весною, на Великдень,
Я в свої 45 років ще молода, красива, доглянута жінка, але сім’ї немає, дітей теж. Я хочу народити дитинку від свого колишнього чоловіка. Або зараз – або вже ніколи
життєві історії 0
Я в свої 45 років ще молода, красива, доглянута жінка, але сім’ї немає, дітей теж. Зате у мене є люблячі батьки, подруга, брат і цікава робота. Для мене
Так сталося, що ми терміново продали однокімнатну квартиру і тимчасово я і син переїхали жити до свекрухи. На сімейній раді було прийнято рішення – чоловік їде на півроку на заробітки, я ж з сином цей час живу у свекрухи, благо, квартира дозволяє. Це почалося через півтора місяці після від’їзду чоловіка
життєві історії 0
Продали ми квартиру тому, що дуже вигідна трапилася пропозиція, завдяки якій ми значно скоротили суму, якої не вистачало для купівлі двокімнатної квартири, ближче до свекрухи. Для того щоб
Про те, що я не така дружина, як треба, я дізналася після 11 років шлюбу. Від свого свекра. завжди, коли я дивилася на свекрів, дивувалася: чому ці люди досі живуть разом? Нетерпимість один до одного між ними просто зашкалювала. До того ж, свекруха була зациклена на контролі нашого життя. А я думала, що я така чудова, така жертовна – і всі це бачать і цінують. У ту неділю дочка захотіла залишитися з татом. Після церкви я заїхала за донькою і чоловіком до батьків мого чоловіка. Було якейсь релігійне свято
життєві історії 0
Про те, що я не така дружина, як треба, я дізналася після 11 років шлюбу. Одразу хочу сказати, що сім’я мого чоловіка дуже відрізнялася від родини моїх батьків.
Ми загнали в квартиру бригаду хлопців. А самі поїхали на два тижні до свекрів у село. Я в декреті, чоловік віддалено працює і раз на тиждень в офіс у місто їздить. Я випала в осад. Тобто, це як? Свекруха видала нам трьом на два тижні один рушник. Отже, я, чоловік і дворічна донька маємо і верх, і, вибачте, низ, витирати два тижні спільним рушником?
життєві історії 0
– А що це у нас за рушники нові сушаться, у мене таких не було? – запитала за обідом свекруха Наталя Павлівна. Ну що, довелося мені сказати, як

You cannot copy content of this page