життєві історії
4 роки тому я пообіцяла сину Денису і його дівчині Уляні, що на весілля подарую їм машину. Але ж я тоді не увляла, що оце почнеться, і що
Я до своєї свекрухи ставилася з повагою, а вона мене завжди недолюблювала: я старша за її сина на 10 років, та ще й з донькою. Якщо чесно говрити,
Мені 28 років, я переїхала з Донеччини до рідної тітки у Львів, вони з дядьком поселили мене у себе, я влаштувалася майстром манікюру в салон. Це не тітка
Мені 81 рік, я з Харкова і потрапила з дочкою і онуками в Голандію. У мене тут зовсім мало знайомих, але можу порівняти тих, кого вже знаю, з
Часто чую від подруг і родичок з дітьми, які поїхали далі, в Португалію, Францію чи там Голандію чи ще кудись: “Чого ти сидиш в тій Польщі? Там нічого
Надя почула умови пропозиції та обімліла, їй пропонували ціле “королівство”, але треба було піти на серйозний крок. Чи зважиться? Надя думала, що виходу нема. Однак унікальний шанс підвернувся
Якби і ви тут пожили, думаю, також втекли б. Розповім, що змусило нашу родину повернутися зі США. Ми поїхали в США всі, у нас 4 дітей, тому нас
За шість місяців життя в цій країні я зрозуміла одне: між нами та голландцями – темна зяюча прірва. Я поясню, у чому. Більшість наших співвітчизників чули, що через
Я в захваті, чесно кажу. Так. наступного місяця ми вже повертаємося в Україну, бо спливає пів року, як нам надали безкоштовне житло в Англії. І миз дітьми дуже
Після розлучення мені й синочку залишилася квартира в Ірпені. Чоловік пішов до іншої, тому все залишив нам. Коли на початку березня прилетіло зовсім поруч, я зрозуміла, що нічого