Головна

життєві історії

Сказав би мені хтось, що у 57 років я опинюся в Бельгії – ніколи б не повірила. Але тепер мого будинку в Харкові на Салтівці немає, а навкруги – бельгійці. У мене тут живе двоюрідна сестра, вона нас і прийняла. Моєму чоловіку 71 і він нездорова людина. Звичайно, це не могло не викликати подив. Але я хочу поділитися деякими спостереженнями, це все не для нас – біженців літнього віку. Я дорогою з прогулянки купила хліб, за що у відповідь почула стільки обурення від чоловіка сестри. Спроби поквапити касира, який заговорився з черговим покупцем, – нечувана грубість
життєві історії 0
Сказав би мені хтось, що у 57 років я опинюся в Бельгії – ніколи б не повірила. Але тепер мого будинку в Харкові на Салтівці немає, а навкруги
Після втечі з захопленого українського міста, яке 30 років було нашою домівкою, нас покидало по Євпропі. Осіли ми з моїм чоловіком, трьома дітьми і нашими мамами поки що в Стокгольмі. Але я хочу розповісти деякі речі про ті європейські міста, куди зовсім не хочеться повертатися, от від слова “зовсім”
життєві історії 0
Після втечі з захопленого українського міста, яке 30 років було нашою домівкою і де залишилося все те, що нам дороге, нас покидало по Євпропі. Осіли ми з моїм
Поруч – міст через Десну, сама бачила з вікна там бої і сиділа в темряві й молилася, а по селу пройшли важкі залізяки… Недавно попросила дітей забрати мене до себе в Київ
життєві історії 0
Я живу в маленькому селі на Чернігівщині. обоє дітей з родинами – в столиці. Цього літа ніхто навіть не приїхав мене провідати, та воно й зрозуміло, чому. Поруч
Все життя я слухала від матері чоловіка, що безприданниця, прийшла на все готове. Весь «навар» із господарства вирушав до столиці. Холодно постійно, особливо коли доводиться виносити білизну сушитися. Чоловік ні в яку. Дім на нас, значить, і свекруха зверху. Допоможіть порадою, може, якось можна на законних підставах щось зробити? Житло, яке я нелюбила більшу частину життя, перейшло у мою власність
життєві історії 0
Все життя я слухала від матері чоловіка, що безприданниця, прийшла на все готове. Поділюся своїм сумним життєвим досвідом. Я народилася і виросла в селі. Тільки нещодавно, незважаючи навіть
Якби я раніше знала, що Данія – це рай на землі, я б раніше сюди вмовила чоловіка переїхати. А тепер я тут з дітьми і мамою, але я готова навіть на розлучення, якщо він не зможе до нас приїхати. Ця країна мене закохала в себе, хоча я і в Україні добре жила. Датські матусі безтурботно залишають своїх малюків у візках просто на вулицях. Нікого не дратують багаті
життєві історії 0
Якби я раніше знала, що Данія – це рай на землі, я б раніше сюди вмовила чоловіка переїхати. А тепер я тут з дітьми і мамою, але я
Коли невістка з онуком переїхала до мене, вона мені одразу заявила: – По господарству нічого робити не буду, тільки в своїй кімнаті прибиратиму. У мене робота за комп’ютером, годин 5 на день, а решту часу відпочиватиму. На ваш город, качок і курей і дивитися не збираюся
життєві історії 0
У квітні до мене на Полісся з-під Харкова переїхала невістка Ірина з онуком Глібчиком. А син мій пішов служити. Я зраділа рідні: вже ж не молода, сина я
Через два місяці життя в США, куди нас занесло з Чернігова з чотирьма дітьми, я зрозуміла, чому нас впізнають на вулицях, хоч як не приховуй свою національність. Це стало випробуванням. У нас в Україні до цього ще не прийшли
життєві історії 0
Через два місяці життя в США, куди нас занесло з Чернігова, я зрозуміла, чому нас впізнають на вулицях, хоч як не приховуй свою національність. Не подумайте, ми й
Мої бабуся, мама й дядько уродженці Південної Кореї, які ще за союзу оселилися на Донбасі. Я виросла в Україні, але тепер рф забрала у моєї родини домівку, бізнес, і ми після довгої дороги опинилися у далекій Південній Кореї у далекої рідні. Коли ми уперше увійшли – випали в осад, хоч стій, хоч падай. Цього у них теж немає
життєві історії 0
Мої бабуся, мама й дядько уродженці Південної Кореї, які ще за союзу оселилися на Донбасі. Я виросла в Україні, але тепер рф забрала у моєї родини домівку, бізнес,
Після вечері Галина Ільївна почала забирати тарілки. Вероніка зголосилася їй допомогти. Ось тоді вона й запитала майбутню невістку: – Вероніко, люба, звідки у тебе у твоєму віці така доросла дочка?
життєві історії 0
Вероніка й Артем познайомилися випадково. Він ішов у гості до свого старого друга і допоміг дівчині донести пакети до під’їзду. Виявилося, що вона мешкає на тому ж поверсі,
Я вчилася свого часу в Берліні, там ми і здружилися. Раніше ми з моєю подругою з Німеччини їздили одна до одної в гості, а тепер я у неї живу з дітьми. Напевне, додому в Україну я повернуся іншою людиною
життєві історії 0
Я вчилася свого часу в Берліні, там ми і здружилися. Раніше ми з моєю подругою з Німеччини їздили одна до одної в гості, а тепер я у неї

You cannot copy content of this page