fbpx
Дочка виросла точно такою самою, як вона сама. Доньці все не подобалося, все дратувало і життя складалося зі смуги перешкод. Весь час було ніколи. Які ігри, дочко? Мама зайнята! Пограй сама в щось. «Дорослій» дівчинці було 3 роки
Дочка виросла точно такою самою, як вона сама. Доньці все не подобалося, все дратувало і життя складалося зі смуги перешкод. Весь час було ніколи. Які ігри, дочкор? Мама
Свекруха знову проситься до нас! На Новий рік – у нас, ще й на Різдво її терпіти? Говорить: я ж тобі допоможу все приготувати, з дітьми займатимуся. А сама – у планшеті або по телефону теревенить. А потім наминає все за обидві щоки, ще й з собою набирає на два тижні вперед, щоб не готувати. Свекра забрала хвороба, і свекруха помінялася з нами житлом: ми на неї переоформили двокімнатну квартиру
Свекруха знову проситься до нас! На Новий рік – у нас, ще й на Різдво її терпіти? Говорить: я ж тобі допоможу все приготувати, з дітьми займатимуся. А
Чоловік у мене один з 17 років, нікого, крім нього, не знала. Мені зараз 36, йому – 40. Все життя він мені зраджує, а я його завжди прощаю. Все наше містечко знає, коли у нього нова пасія з’являється, він не перебірливий. Весь минулий рік у нього пригоди були, а перед святом заприсягався у вірності, і я простила. Публікую щасливі фото, де ми обіймаємося, з дітьми. Ідилія
Чоловік у мене один з 17 років, нікого, крім нього, не знала. Мені зараз 36, йому – 40. Все життя він мені зраджує, а я його завжди прощаю.
Наталя Павлівна ледь стримувалась за столом. Дівчина, яку привів знайомитись її Микита, геть не подобалась жінці. Як лише Тетяна не намагалася зблизитись, та в корені все присікала. Ось і настав час прощання. Мати відводить Микиту і досить голосно каже: “Я надіюсь, ти цю дівицю більше до мене не привезеш?”
Коли Наталя Павлівна відчинила двері, то перед собою побачила сина, який тримав букет червоних троянд, і худеньку, маленьку та скромну дівчину. – Привіт, матусю, я хочу тебе познайомити
Даринка бігала по хаті, і щоразу перед дзеркалом крутилася у новій сукні. Вона ж маленька принцеска. Гануся також часу не гаяла, і в такий довгоочікуваний сімейний день довго обирала наряд, крутила локони, та підмальовувала брівки. Святослав прокинувся в доброму гуморі, поснідав. І раптом дзвінок у той момент, коли всі вже збиралися виходити з дому
Даринка бігала по хаті, і щоразу перед дзеркалом крутилася у новій сукні. Вона ж маленька принцеска. Гануся також часу не гаяла, і в такий довгоочікуваний сімейний день довго
Ще з вхідних дверей Антоніна Павлівна питала молоду невістку, як у них справи, а та зухвало і сухо відповідала, і одразу ж поглядала на годинник: Цікаво, на скільки сьогодні? – Завдяки вашим молитвам, матусю, все в нас чудово, а якщо точніше сказати, то після вчорашнього дня нічого не змінилося. Ви ж до нас не раз в пів року то навідуєтесь
– Ну, як ви тут без мене поживаєте? – Зрозуміли, що таки зі мною краще? – роздягаючись в коридорі питала, Антоніна Павлівна. Ще з вхідних дверей Антоніна Павлівна
– Діти впораються, якщо батьки заважати не будуть!
– Ми напевно скоро залишимося у вакуумі, – скаржиться на роботі Інна, – простіше вже ні з ким з родичів не спілкуватися, ніж терпіти таке. Голоси приятельок розділилися:
У спадок мені дісталася квартира і невеликий бізнес, і тепер я до них прив’язана. Мені дуже важко продати спадок у нашому райцентрі і переїхати. Розумію, що магазин який у нас є, в місті не купити, до того ж це пам’ять про батьків
У спадок мені дісталася квартира і невеликий бізнес, і тепер я до них прив’язана. Мені дуже важко продати спадок у нашому райцентрі і переїхати. Розумію, що магазин який
Мама з Петром грає. Сергій на роботу пішов. Раптом дзвінок у двері, я відкриваю двері – і бачу Мишка на порозі. Він каже мені: – Ну що ж ти? Я квартиру нову купив, багато кімнат, як ти любиш, чого ж ти не переїздиш до мене? Навіщо мені одному ця квартира. Мені ти потрібна, це я для тебе її купив! Тепер нам вже ніхто не завадить. Будемо жити щасливо, як і мріяли. Я тебе чекаю! І пішов. Я схопила сумку, стала збиратися, мама схопила мене: – Куди? Не пущу. А Петю ти що, з собою забереш?
“Мишко, Мишко, де твоя посмішка?” – надряпав хтось на даху київської багатоповерхівки, коли мені було 17 років. А моя подруга Ксенька сміялася над нехитрими віршами і моєї закоханістю.
Мої батьки одружені 25 років. Гроші він давав, але їх не вистачало. Мама збирала нас в школу з великими труднощами: купили одну водолазку, піджак та брюки і ходиш весь рік в одному одязі кожен день. Пару тижнів тому я знайшла в соцмережах свого братика і через нього вийшла на його матір, і побачила у неї на сторінці фото свого батька, а з ними поруч ще й дівчинка 6 років! Стала з’ясовувати у батька, сказав, що це їхня дочка! До мене дійшло: ці ж його діти мають право на спадщину! І що ж робити мамі з таким кредитом? І з квартирою?
Мої батьки одружені 25 років. Гроші він давав, але їх не вистачало. Пару тижнів тому я знайшла в соцмережах свого братика і через нього вийшла на його матір,

You cannot copy content of this page