fbpx
Після того, як Стефа втратила зір, вона почала ходити в церкву. Орися її вела в храм і садила в куточку на лавці. Ніхто з людей не підходив до жінки. Всі її жаліли. – Що з того, що таку хату вибудувала, як тепер навіть немає можливості нею милуватися. – Стефу мучила совість. Їй хотілося покаятись, висповідатись. Та в храмі вона так і не наважилась це зробити. Вона покаялась лише доньці
– Людоньки, ви бачили, наша Стефа почала хату собі будувати. І звідки ж в неї такі гроші? – Господарка он у неї яка. Не заздріть, – говорили інші.
Цю фразу я чула часто протягом всього мого сімейного життя. Часто чула за спиною: «Як ця сіра мишка вхопила такого мужика?»
Цю фразу я чула часто протягом всього мого сімейного життя. Часто чула за спиною: «Як ця сіра мишка вхопила такого мужика?» Зараз, «сорока на хвості» приносить фрази: «замордували
– Ні, доню, ми при розумі, тому і вирішили розлучитися… причому вже давно! Мені хочеться почати інше, нове життя, нарешті зайнятися тим, чим я завжди мріяла. А ще я хочу, на старості років, відкрити своє ательє, у мене є хороші накопичення для цієї справи
– Мама, ну який розлучення? Ви з татом з глузду з’їхали чи що? – Ні, доню, ми при розумі, тому і винесли таке рішення… причому вже давно… «Синдром
Не раз Катерина бачила, щось дивне на своєму подвір’ї, але все відводила лихі думки, та цього вечора трапилось те, що назавжди змінило її долю. Хтось підпалив її стодолу, добре, що вітру в той вечір не було, а то ще й би хата згоріла. Катерина добре розуміла, чиїх це рук справа. Не хоче Тамара віддавати їй свого єдиного сина. Не хоче вона зрозуміти, що ця любов, сильніша за все
В центрі цього села була стара, закинута будова. Колись її будували, як будинок, де повинні були жити вчителі, фельдшері, словом ті, кого направляли в наше село на роботу.
Галина й сьогодні, як в дитинстві, витирає хустиною сльози, які котяться безперестанку. А в кишені фартуха мовчки лежить телефон, який жінці подарував син. Він у неї єдиний залишився. Її Михайлик, хоча ні, не Михалик, а Михайло Романович. Він тепер впливова людина, але ні йому, ні онукам, немає діла до старої баби, навіть у такий важливий день
Того дня Галина прокинулась, як завжди, з самого ранечку. Умилася, одягнулася в трохи кращу сукенку, одягла на неї чистий фартушок, сіла біля вікна, і просто дивилась у даль.
Добре, хоч не місцевих водить, а то б їй баби вже влаштували «ніченьку темну». А від кого вона дітей народжує – то їх справа. Повернувшись якось додому, Степан завів у двір двійко малих, близнюків
Всі в селі знали і вже махнули на них рукою: Галя не може сама, тому коли Степан в рейсі, до неї мужики ходять. І Степан змирився. Добре, хоч
Їй говорили подруги і мама: «З глузду з’їхала? Він же дідуган майже!». Напевно вона сама думала, що дійсно зійшла. І розуміла всі ризики. Але ж вона тепер щаслива!
Опинився на свята в компанії. Люди дуже приємні, але майже нікого не знаю. Поруч з дядьком, якого сильно за 50, сиділа дівчина років двадцяти семи. Андрій і Христина.
Через коханку чоловіка не можу купити квартиру дітям! Брат пропонує приватизувати квартиру покійної мами, після чого її продати або розміняти. З цією ідеєю я пішла до чоловіка. Мовляв, у мене половина квартири, додай грошей на другу половину – і буде двушка для наших дітей, в якій ми їх пропишемо і в якій вони будуть жити разом зі мною. На мій погляд, це логічно і справедливо. Чоловік погоджується на розмін, а заодно і на офіційне розлучення. І все було добре, поки про цю нашу ідеї не дізналася його теперішня пасія – цинічна самозакохана дівчина, яка майже на 20 років молодша за нього
Через коханку чоловіка не можу купити квартиру дітям! Брат пропонує приватизувати квартиру покійної мами, після чого її продати або розміняти. З цією ідеєю я пішла до чоловіка. Мовляв,
І нехай Аліні було всього десять років, вона бачила, що їх дружня колись сім’я стала віддалятися один від одного. Мама часто сумувала, часом ховала від дочки заплакані очі, стала періодично затримуватися на роботі. Мама і тато в останні півроку дуже часто сварилися, коли думали, що вона вже спить!
Розлучення батьків не став для Аліни несподіванкою. Мама і тато в останні півроку дуже часто сварилися, коли думали, що вона вже спить. Мама дорікала батька в безвідповідальності і
– Чому я вважаю, що жінка не повинна працювати! Я дозволиі їй піти з роботи. І дружина стала спокійнішою і життєрадісною – вона не витрачала енергію на те, щоб заробити, стала висипатися, дбати про сім’ю!
Кілька років тому, коли у нас ще не було дітей, моя дружина сказала: – Я хочу піти з роботи. Можна? – Давай, – відповів я. У той же

You cannot copy content of this page