fbpx
Головна

життєві історії

Я завжди мріяла, що коли завагітнію вдруге, то повідомлю цю чудову новину чоловіку та синочку, якось дивовижно, щоб цей момент запам’ятався нам на все життя. Тим більше, що про першу, я повідомила Артема, коли стояла біля плити і варила пельмені. В думках я вже уявляла, який сюрприз зроблю своїм хлопцям, але не тут то вийшло…
життєві історії 0
Я завжди мріяла, що коли завагітнію вдруге, то повідомлю цю чудову новину чоловіку, якось дивовижно, щоб цей момент запам’ятався нам обом на все життя. Перший наш синочок народився
Коли я дізналася, що втратила щось найдорожче в житті, моя душа розридалася. Мені важко було повернутися до того життя, яким я жила раніше. Лікар сказав мені: “Не сумуй! Все буде добре! Ти ще народиш красивих та здорових діток, ось побачиш”. В цей час я подумала: звідки він може знати, що означає втратити дитину, якщо він чоловік?
життєві історії 0
Моя історія почалася, коли мені було 19 років. Саме тоді я зустріла свого майбутнього чоловіка. Через 4 роки знайомства ми побралися. Все було як у казці, молоді, щасливі,
Перше, що Орест сказав, було: “Ти капусту в борщі скільки часу вариш? Щось вона така м’яка. Моя мама, як готує, то в неї хрумка виходить, і я таку більше люблю”. Ну добре було б, якби він той борщ з’їв без слів, подякував мені, молодій господині, я ж таки старалася, а потім, якось при нагоді, сказав, щоб я звернула на це увагу. Але ж ні, Орест демонстративно тарілку відсунув, і сказав: “Я його їсти не буду…”
життєві історії 0
Мене так виховали батьки, що потрібно їсти те, що подають, а не крутити носом, якщо щось не по твоєму. Я вважаю це правильно. Так, звичайно, потрібно старатися приготувати
Поведінка свекрухи на весіллі дивувала мене дедалі більше. Катерина Іванівна постійно намагалася привернути до себе увагу і зосередилась головним чином на флірті з… моїм батьком. Однак найбільшим моїм здивуванням стало дивне прохання свекрухи. В середині весілля Катерина Іванівна почала натякати на те, щоб я віддала їй свою весільну сукню, бо вона хоче одягнути її на своє весілля
життєві історії 0
Це день мав бути найкращий в нашому житті. Однак гарний настрій зруйнувала свекруха, на яку я покладала так багато надій. Справа в тому, що вже більше п’яти років,
Працювати моя невістка поки не хоче. Каже, що начиталась якихось психологів, які кажуть, що чоловік має забезпечити жінку від “А” до “Я”. А мій Андрій, що, віл, щоб гарувати на ту “принцесу?” Я такого життя не розумію. Та я в її роки вже стажу мала, о-го-го. І дітей виховувала і за чоловіка дбала. Не те, що вона. Я не знаю, до чого їхня сім’я докотиться, але просвіту я в них не бачу
життєві історії 0
Моя невістка – Львівська пані. Я з сином прожила все своє життя в Тернополі. Так, як у Світлани вдома проживають ще дві молодші сестри, то вирішили, що після
Навіть мої сестри кажуть, що у мене більше енергії, ніж у моєї 32-річної дочки, яка проводить свої дні за переглядом серіалів та клацанням пальцями по телефону. В домі вона майже нічого не робить. Я готую їсти, роблю покупки, вона іноді пилососить. Якби Галя хотіла витратити цей час на знайомих, я б зрозуміла – молодість. Але вона “гниє” на дивані, і чекає з моря погоди!
життєві історії 0
Доброго дня, любі читачі! Нещодавно я прочитала на вашому сайті статтю від Марії, яка ображається на свою дочку, що вона живе зі своїм нареченим, не одружуючись. Я б
Свекру зовсім не знайомо поняття совісті. Не терплю людей-ледарюг! Нам зараз тяжко фінансово, а він мало того, що не допомагає, так ще й не працює сам, лише зрідка підробляє. Йому 52 роки. Живе за рахунок своєї дружини і пенсіонерки матері. Іноді у сина, у мого чоловіка, гроші просить. Здавалося б – яке моє діло? Але ні, мене це дуже дратує!
життєві історії 0
Свекру зовсім не знайомо поняття совісті. Не терплю людей-ледарюг! Нам зараз тяжко фінансово, а він мало того, що не допомагає, так ще й не працює сам, лише зрідка
Сини наполягають, щоб я пішла з роботи і жила на пенсію, а вони будуть допомагати. Але я не можу звільнитися і залишитися зовсім без грошей! Вони ж не знають, що мою пенсію ось уже три роки забирає донька. Віддавати пенсійну карту назад вона відмовляється, каже, що гроші йдуть моїм онукам. А якщо мені шкода кількох тисяч на них, то вона не дозволить з ними бачитися…
життєві історії 0
У мене троє дорослих дітей, є онуки. Всі живуть окремо. Сини купили квартири, а дочка з чоловіком живе з його батьками. Після школи дочка не захотіла вчитися далі,
Поїхали ми до невістки й сина вперше, аж у столицю, подивитися місто і їхню нову двокімнатну квартиру в новобудові. Попередили, що їдемо на тиждень. Зустріли вони нас вже накритим столом, було дуже приємно! Посиділи, поговорили. Тут час спати лягати, я питаю в невіски, де нам постелено, а вона каже: «Спати у нас тут ніде. Ми на тиждень вам зняли готель. Не дорогий, звичайно, але переночувати там є де»
життєві історії 0
З чоловіком ми живемо в своєму будинку на околиці маленького міста. Ми завжди раді гостям. У нас навіть є спеціальна гостьова кімната. А якщо в наш будинок приїжджає
З дитинства дача і робота на землі – моя кара. Кожна весна – копай ділянку. Потім потрібно садити всілякі дурниці, потім це все прополювати, поливати… Я вироста і вирішила: досить, мішки картоплі не варті витраченого часу і здоров’я! І ось, перед весіллям я випросила у батьків «весільний подарунок» – дачу. У перший же рік нашого спільного життя чоловік зробив мені подарунок, остаточно вирішивши дачне питання. Частину ділянки він заасфальтував, а більшу частину – засіяв травою і посадив кілька дерев. Батьки: “Як же так! Без картоплі? Без зелені і помідорів? Що взимку будете робити?”
життєві історії 0
З дитинства я сприймала важку роботу на дачі як неминучу кару. Від неї не можна було втекти! Кожна весна – копай ділянку. Я з батьками, плюс три лопати,

You cannot copy content of this page