У вікно я побачила дуже згорблену стару з ціпком, яка потихеньку йшла по засніженій, але розчищеній вулиці. «Чаклунка, відьма!» – кричали сусідські діти, але стара цілеспрямовано йшла у нашу хату. Наступного дня голова сільради, який пустив нас пожити в покинутий будинок, велів привезти нам тракторний віз сухостою. “Вітаю!” – промовила я, затуляючи собою малюків
Наступного дня голова сільради, який пустив нас пожити в покинутий будинок, велів привезти нам тракторний віз сухостою. Я почула, як до будинку під’їхав трактор і виглянула у вікно.
Я рік боровся за прихильність цієї жінки, оточував її увагою. Щодня я засинав з думкою, що вона може стати моєю дружиною. Що у нас народяться прекрасні діти. А розчарувався після першого побачення. я йшов, не озираючись. Така любов мені не потрібна
Я рік боровся за прихильність цієї жінки, оточував її увагою, а розчарувався після першого побачення. У нашій філії рік тому з’явилася нова начальниця. Всі чекали зарозумілу столичну фіфу,
Маму Валентини я за своє життя бачила разів два, тому коли зустріла її на вулиці нашого великого міста, то звісно ж, що не привіталась. – Марічко! Це ж ти? Ти чого? Тітки Люськи не впізнала?, – я з подивом дивилась на геть чужу мені людину. – Я мама Валентини, ти ж з нею в одному класі вчилася. – Тут до мене стало доходити. – Але те, що було далі, не можу забути до сьогодні. Всю теліпає!
Маму Валентини я за своє життя бачила разів два, тому коли зустріла її на вулиці нашого великого міста, то звісно ж, що не привіталась. – Марічко! Це ж
Два величезні чемодани, і три клітчасті сумки зайняли весь наш коридор. Розставивши все по вільних кутах, ми сіли за стіл, і ніби як обідали, але час від часу від свекрухи чули закиди. Добре, що Остап відразу все розклав по поличках, але його мамі це було не дуже зрозуміло. – Поживемо з вами, діти. Я ж мушу побачити, як у вас насправді, бо по телефону завжди все чудово, а мені не віриться
Два величезні чемодани, і три клітчасті сумки зайняли весь наш коридор. Розставивши все по вільних кутах, ми сіли за стіл, і ніби як обідали, але час від часу
На всі натяки, як родичів, так і моїх подруг, що у Тимура з’явилася нова любов, я вже не в силі була реагувати, і поставила собі за мету вияснити – правда це, чи все ж наклеп. Як тільки він прийшов з роботи, і замкнувся у ванній кімнаті, я взялась за перевірку найціннішого пристрою – телефону. Коли ми його купували, то домовились, що паролі у нас спільні, а тут на тобі – не підходить
На всі натяки, як родичів, так і моїх подруг, що у Тимура з’явилася нова любов, я вже не в силі була реагувати, і поставила собі за мету вияснити
Коли я після роботи зайшов в кімнату, то побачив чемодан, а навколо багато літнього одягу, який дружина акуратно вискладувала в рядочок. Від подиву я не міг промовити й слова, і тут Світлана таким впевненим голосом каже. – Мені ще трохи потрібно пожити для себе. Діти вже дорослі, ти впораєшся. – Того дня я дізнався, що в неї з нашим молодим сусідом вже давно шури-мури, а він то майже на десять років молодший
Коли я після роботи зайшов в кімнату, то побачив чемодан, а навколо багато літнього одягу, який дружина акуратно вискладувала в рядочок. Від подиву я не міг промовити й
З Мироном ми вже більше ніж пів року, як відгуляли весілля. Жити вирішили у моїй двокімнатній квартирі. Правда, тут ще мама жила, але заради молодих вирішила з’їхати до бабусі, так як та вже зовсім старенька, і їй потрібен догляд. У чоловіка також однокімнатна квартира є, яка залишилася від бабусі, але спільно все обговоривши, вирішили її здавати в оренду. І ось недавно сталася нестандартна ситуація, після якої Мирон з’їхав. Всю ніч не спала. Що тепер робити?
З Мироном ми вже більше ніж пів року, як відгуляли весілля. Жити вирішили у моїй двокімнатній квартирі. Правда, тут ще мама жила, але заради молодих вирішила з’їхати до
В сімнадцять Ярина вже носила під серцем дитя. Батьки Василя через хвилювання, що сина звинуватять, швиденько організували весілля, хоча й не таку пару хотіли бачити біля сина. Батьки ж Ярини, після того, як вони сказали: “Принизила нас на весь район”, відмовились від неї, і сказали, що ні її, ні онучки чи онука бачити не хочуть. Молоді жили разом з батьками Василя, та одного дня Ярина все ж не витримавши натиску, пішла з дому
В сімнадцять Ярина вже носила під серцем дитя. Батьки Василя через хвилювання, що сина звинуватять, швиденько організували весілля, хоча й не таку пару хотіли бачити біля сина. Батьки
З Андрієм ми почали зустрічатися досить рано, ще будучи школярами, тому коли мама з татом посадили мене за “стіл переговорів”, серце калатало зі всієї сили, але мої припущення були помилковими. – Доню, ми тебе, як любили, так і будемо любити, але ти повинна знати, скоро у тебе з’явиться братик, або сестричка. – Коли я з’явилась на світ, мамі було майже тридцять, я думала, в такому віці лелеки не прилітають. З того дня все і почалось
З Андрієм ми почали зустрічатися досить рано, ще будучи школярами, тому коли мама з татом посадили мене за “стіл переговорів”, серце калатало зі всієї сили, але мої припущення
– Немає грошей, чеши пішки, – байдуже вимовив батько. У дитинстві ми батрачили з ранку до ночі то на городі, то в сараї, то у дворі, друзів у нас майже не було. Тільки мені виповнилося вісімнадцять, батько відкрив ворота, ткнув пальцем у бік дороги: – Повнолітня, сама себе маєш забезпечувати. Дали мені велику сумку і наказали збирати речі. Мати нишком сунула мені в кишеню двісті гривень. На мій день народження вирішила пробачити і покликати батьків до себе в гості. На подив, приїхали з подарунками
Наша сім’я  ніколи особливо не відрізнялася добротою і дружбою, але що мої батьки до такої міри цинічні, я й подумати не могла… З дитинства я не була улюбленою

You cannot copy content of this page