Головна

життєві історії

Мені вже 69 років, і я маю повне право говорити про своє життя те, що є. Принаймні своїй дочці і навіть чоловіку. 27 років я працюю в Італії, досі ще тут на роботі. Але зараз приїхала додому в Ужгород і розповіла про свої наміри перш за все старшій доньці. І не тільки про наміри, а й про ту сторону мого італійського життя, про яку вони не знали. Але Нана мене не зрозуміла, сказала що перестане спілкуватися і внукам заборонить знатися зі мною і підтримувати зв’язок. Тому й хочу почути сторонні думки ще до того, як розповім все чоловіку. В 47 років я в Італії народила сина від свого багаторічного друга і прихильника, сина найпершої літньої пані, яку я доглянула. Арольдо на той час був розлучений і не мав дітей. Він досі обожнює мене, хоча наш син вже дорослий і минуло 22 роки з народження Арсеніо
життєві історії 0
Побралися ми з чоловіком Віктором з великого кохання, але за душею обоє нічого не мали, студентами були, самі у місті, батьки – в селах. Жили у кімнатці гуртожитку,
Я надіюся, що після весілля Олексій зміниться і не буде контролювати кожен мій крок, як він робить це зараз. В мене ж буде обручка на пальці і всі будуть знати, що я зайнята. Це єдине, що мене тримає біля цієї людини. Час летить дуже швидко. Всі мої подруги давно заміж повискакували і навіть дітей своїм половинкам подарували. Ось і я так хочу. Але чи не пожалкую я з часом про такий вибір? 
життєві історії 0
Я надіюся, що після весілля Олексій зміниться і не буде контролювати кожен мій крок, як він робить це зараз. В мене ж буде обручка на пальці і всі
Мій свекор чудова людина, але не на стільки, щоб жити з ним під одним дахом решту життя. Та останній його візит з чемоданом в руках нас з чоловіком спантеличив. Навіть не знаю, як би ми зреагували, якби не наш син Петрик, який обожнює дідуся. Мені знадобився час, щоб зрозуміти, як втихомирити “бурю” в його сім’ї. І ви знаєте, було не легко, але таки ми їх зі свекрухою помирили
життєві історії 0
Я прекрасно знала, що свекор незадоволений своїм шлюбом. Але коли він вирішив переїхати до нас, це було для мене занадто. Мені потрібно було зрозуміти, що з цим робити.
Мій другий чоловік Олександр забороняє мені провідувати маму в селі. Спершу я думала, що це такий жарт. Та коли я останній раз поїхала в село, то дзвінок чоловіка, хоч і цивільного, мене сильно засмутив. Тепер я не знаю що робити. Мені шкода сина, бо в нього тільки-тільки появився батько. І хоч він не ідеальний приклад для наслідування, та краще ніж нічого
життєві історії 0
Мій другий чоловік Олександр забороняє мені провідувати маму в селі. Спершу я думала, що це такий жарт. Та коли я останній раз поїхала в село, то дзвінок чоловіка,
Я така хороша й правильна була! У всьому слухала свекруху, вона нам підказувала о котрій лягати спати, чим снідати і вечеряти, загадувала, що я маю зробити за день, поки вона на роботі. Ми переїхали до своєї оселі – і тут Ольга Петрівна нас продовжували контролювати, активно допомагати: гладити, прибирати у нас, вказувати, якого кольору у мене мають бути штори і скатертини, вперед мене виховувати наших двох дітей. Я дуже довго цього не помічала. Але одного разу ми поїхали по справах зі Славком, і з дітьми надвечір залишилася моя мама, яка тоді якраз приїхала на кілька днів. Свекруха прийшла щось взяти до нас, та й заразом вирішила мені допомогти розвісити випраний одяг. Це побачила моя мама. У моєї мами виділені окремі дні, коли вона може приїхати побачити онуків, це – вівторок і середа, коли Ольга Петрівна на роботі
життєві історії 0
Побудували ми будинок прямо поруч зі свекрами, паркан до паркану. Це було бажання чоловіка. Мені 35 років, заміжня за Славком я вже 10 років. Починали ми своє сімейне
Ми з Романом разом чотири роки, підростає донечка, Соломійці 3 рочки. Переїхали ми жити до свекрухи в будинок, щоб економити. В свою квартиру впустили квартирантів, з цих грошей переважно і живемо. Рома працює, але зарплата у нього маленька, я підробляю трохи в інтернеті, але це теж копійки. А свекруха живе сама в приватному досить просторому будинку. Ось і вирішили жити разом, всім так вигідніше з фінансової точки зору. Для мене це спільне проживання – суцільне випробування! Свекруха у мене чудова. Тиха, спокійна, не заважає – це правда. Але мені не зручно. Я хочу свій простір і бути господаркою у своїй оселі. Вона нічого не робить, не допомагає, з дитиною моєю не справляється, тому Соломійку на довго не можу залишити на неї. А романтичні вечори з Ромою і сюрпризи для чоловіка? Все це зникло, бо ми завжди в компанії свекрухи. Зараз я поїхала на відпочинок із дитиною в Карпати на 1,5 місяці до родичів і як подумаю, що доведеться повертатися додому, так одразу сумно стає
життєві історії 0
Ми з Романом разом чотири роки, підростає донечка, Соломійці 3 рочки. Переїхали ми жити до свекрухи в будинок, щоб економити. В свою квартиру впустили квартирантів, з цих грошей
Я дивуюся коли чую, що діти з радістю чекають свою маму чи тата з заробіток. В мене такого не було, а все через роботу моєї мами в Італії. Моя мама старша від мене всього на шістнадцять років. Незважаючи на юний вік (татові ж було вісімнадцять), вони створили сім’ю. Але, якщо тато ще менш більш був готовий до батьківства, то мама ні. Прожили вони разом сім років і розбіглися. Я жив на дві сім’ї. Тиждень часу я проводив з татом, а другий тиждень, ні, не з мамою, а з бабусею і дідусем. А потім мама поїхала в Італію
життєві історії 0
Я дивуюся, коли чую, що діти з радістю чекають свою маму чи тата з заробіток. В мене такого не було, а все через роботу моєї мами в Італії.
В невістки був ювілей. Двадцятип’ятиріччя діти святкували в якомусь ресторані, але нас з дідом не запросили. Ми б відмовились, бо розуміємо, що нам вже не до ресторанів, але це, я вважаю, не гарно з їх боку. Я взагалі планувала, коли син з невісткою приїдуть і будуть запрошувати, витягнути з шухляди конверт і привітати ювілярку. Але тепер думаю, чи заслуговують вони від нас на такий подарунок?
життєві історії 0
Ми з чоловіком пізно стали батьками. Якщо чесно, то вже й не сподівалися, що хтось нас мамою та татом покличе. Ось тому, коли на сорок третьому році я
Уявіть – людині 55, а вона бере гроші з нашої 80-річної мами і живе за її рахунок. Я гадки не маю, як поставити сестру на місце і припинити це, може, ви мені якусь корисну підказку дасте. Маю маму, їй цього року був ювілей 80 років, вік поважний. Нас у неї дві дочки, я і моя сестра, обом уже теж за п’ятдесят і в обох по двоє дорослих дітей. Я маму дуже люблю і все життя намагалася допомагати всім, у тому числі матеріально. Вона живе в передмісті, має ділянку і будинок, який вимагає постійного догляду. Всі роки я, чоловік і мої діти допомагали мамі з усіма видами робіт
життєві історії 0
Уявіть – людині 55, а вона бере гроші з нашої 80-річної мами і живе за її рахунок. Я гадки не маю, як поставити сестру на місце і припинити
Живемо ми зараз зі свекрухою у Венеції. Мені і в душ не можна, раз я не працюю! Але вона сама нам запропонувала жити з нею, хоча ми не просилися, чоловік пропонував окремо зняти житло. Навіщо було, питається? Розповім трохи про себе і нашу ситуацію. Заміжня я чотири роки, є дворічна донечка. Спочатку у нас все було чудово, але через фінансові проблеми чоловікові довелося поїхати на роботу в іншу країну до своєї мами, в Італію. Найдивніше – свекруха зараз почала ховати від мене продукти. Вона почала рахувати зарплату мого чоловіка, говорити, щоб ми економили
життєві історії 0
Живемо ми зараз зі свекрухою у Венеції. Мені і в душ не можна, раз я не працюю! Але вона сама нам запропонувала жити з нею, хоча ми не

You cannot copy content of this page