Головна

життєві історії

Цими вихідними дівчина мого сина запросила його на день народження у кафе. Микита довго вибирав подарунок, врешті решт, за моєю порадою, ми придбали букет із цукерок і подарунковий набір по догляду за волоссям. Вже коли я підвозила сина до міста, Микита мені зізнався, що дуже хвилюється, адже там буде багато незнайомих йому людей. Свято минуло гарно. Я забрала сина, і вже в автівці дещо для себе прояснила!
життєві історії 0
Ще зовсім недавно були побачення у мене з моїм чоловіком. Та сьогодні ми вже сім’я з досвідом. У шлюбі з Романом я вже дев’ятнадцять років. У нас зростає
Місяць тому ми з Ігорем і дітьми з’їхали на орендоване житло. Здавалося б – все мало налагодитися. Атмосфера в сім’ї дійсно покращилася, свекруха була щаслива, що ми нарешті більше їй не заважаємо в її будинку, чоловік став спокійнішим і м’якшим. Але буквально на кілька тижнів. Позавчора – ранок, все добре, я відвела старшого до садочку, звозила молодшого на прогулянку, повернулася, чоловік увесь час був удома. Дорогою купила йому пиріжків до сніданку, сідаємо за стіл, він каже, помий мені чашку. Зазирнув у чашку, важко зітхнув, закотив очі і встав чашку перемивати з миючим, бо вона трохи потемніла від чаю. Відкриває холодильник, довго дивиться в нього, дуже важко зітхає, звучить фраза про те, що знову нема чого їсти, і демонстративно їсть батон
життєві історії 0
Ми з Ігорем вже 10 років разом, двоє дітей у нас маленьких – 2 роки і 5 місяців. Донедавна ми жили з його матір’ю та сестрою, я була
Я з дітьми залишилися, як та бабця з казки про золоту рибку, біля розбитого корита. А тепер спочатку і дуже коротко. У мене 5 дітей, кілька вищих освіт, я завжди забезпечувала себе сама. Він просто пішов. І все. У мене, по суті, є квартира у власності, машина, одна іпотека, одна розстрочка і 5 дітей. Чоловік пішов. Я в декреті, виплат не вистачить ні на платежі за розстрочку, ні за кредитом. І ніхто не вірить, що я не маю грошей, всі впевнені, що у мене вони є на якихось примарних рахунках. А мені вже й хліб нема на що купувати
життєві історії 0
Чоловік пішов, я з дітьми залишилися, як та бабця з казки про золоту рибку, біля розбитого корита. А тепер спочатку і дуже коротко. У мене 5 дітей, кілька
Яна в той час вибігла до магазину. Ми з Лесею залишилися одні. І тут вона не стрималася, зайшла у вітальню, де я дивився телевізор, і почала говорити, що я в цій хаті ніхто, звати мені ніяк, і я маю зібрати свої речі і піти. – Тут ще витає дух мого батька! І взагалі, ти мені не подобаєшся. – Коли дружина повернулася я не розповів про нашу суперечку з Лесею. Мені не хочеться її розчаровувати. Але щось мені підказує, що “бурі” між нами не уникнути!
життєві історії 0
Яна в той час вибігла до магазину. Ми з Лесею залишилися одні. І тут вона не стрималася, зайшла у вітальню, де я дивився телевізор, і почала говорити, що
Одного дня я знайшла “заначку” свого Гриші в стодолі. Вечері я приготувала смачну вечерю і стала приговорювати. “Я вже тиждень, як тобі даю один порошок. Якщо ти відчуєш, що “біленька” вже ніби й не “біленька”, то це початок. Навіть нюхати не можна, не то пити”. Після моїх слів Гриша пішов до стодоли “підкріпитися”, але там його чекало розчарування. По нині на “біленьку” і не дивиться. Більш того, ми автівку купили
життєві історії 0
Одного дня я знайшла “заначку” свого Гриші в стодолі. Вечері я приготувала смачну вечерю і стала приговорювати. “Я вже тиждень, як тобі даю один порошок. Якщо ти відчуєш,
Ми з Тарасом нарешті по розлучалися після шести років взаємин і зустрічей. Сама я розлучилася через рік стосунків з Тарасорм, він розлучився через 5 років. Побралися. Ось воно – щастя! Жити б і радіти, але знову не все так, як нам треба. Тарас категорично не хоче з моїм сином взаємодіяти, а тут виявилося, що й згодом жити. Причина в тому, що він не зможе пояснити своєму синові, чому живе з чужим хлопчиком. З батьками він теж мене не знайомитиме, бо тоді йому доведеться перестати з ними спілкуватися
життєві історії 0
Ми з Тарасом нарешті по розлучалися після шести років взаємин і зустрічей. Сама я розлучилася через рік стосунків з Тарасорм, він розлучився через 5 років. Побралися. Ось воно
В суботу я довго прибирала, тому приготувала лише спагетті і відкрила тушонку, з якої зробила підливу. Їсти ще ніхто не хотів, і я вибігла на годинку в торговий центр, що біля нашого будинку. А коли повернулася, то застала, ось яку картину! Моя свекруха стояла в фартушку біля плити і смажила синочку філе, бо та підлива з купленої тушонки, ні до чого. Я хотіла її проігнорувати. – Я на вихідних би воліла їсти смачнішу страву, тому все взяла в свої руки і запекла в духовці картоплю і зробила ці биточки з філе
життєві історії 0
Зі свекрухою під одним дахом? Або я зійду з розуму, або подам на розлучення. Одне з двох! Мені завжди подобалися жарти про свекруху. Але веселощі закінчилися, коли я
Після розлучення син залишився з мамою, і це нормально. Я був не надто хорошим, як чоловіком, так і батьком. Жили ми на різних кінцях України тому зустрічатися з Денисом не виходило. До того ж, в мене була нова сім’я, діти. Але тепер вони виросли, як і Денис, йому вже дев’ятнадцять. Я поїхав до нього, щоб почати налагоджувати стосунки батька і сина, але неочікувано був ним відкинутий. – У мене зараз немає на тебе часу!
життєві історії 0
Після розлучення син залишився з мамою, і це нормально. Я був не надто хорошим, як чоловіком, так і батьком. Жили ми на різних кінцях України тому зустрічатися з
Мені язик не повертається сказати дружині, що жити мені залишилося лічені місяці. Моя Лідочка дуже емоційна людина. Вона як бачить котиків на вулиці, то три дні ллє сльози. Дітей в нас немає. Ми живемо один за ради одного. Все ми ті гроші складали, складали. Ось я і запланував поїздку автобусом в Закарпаття. Поплаваю з Людочкою в термальних водах, про які і вона і я завжди мріяли. А там, хай буде, що буде!
життєві історії 0
Мені язик не повертається сказати дружині, що жити мені залишилося лічені місяці. Моя Лідочка дуже емоційна людина. Вона як бачить котиків на вулиці, то три дні ллє сльози.
Чоловік вже давно нив, що таксі нам обходиться дуже дорого і почав возити Катерину, нашу няню, додому сам. Я не заперечувала, хоча потрібно було вже бити тривогу. Вчора няня прийшла на пів годинки раніше, ніж було домовлено. А здивувалась я ще більше, коли Катя попросила мене на розмову тет-а-тет. Я тепер не знаю, як маю поговорити з Віктором. Так соромно мені ще ніколи не було!
життєві історії 0
Чоловік вже давно нив, що таксі нам обходиться дуже дорого і почав возити Катерину, нашу няню, додому сам. Я не заперечувала, хоча потрібно було вже бити тривогу. Вчора

You cannot copy content of this page