Головна

життєві історії

Сім років тому дорога забрала наших з Матвієм батьків, а брата всадила на всю решту життя у візок. Відтоді я тільки й робила, що жила для нього, доглядала і турбувалася про брата. А тепер зустріла кохання і хочу віддати Матвія в спецзаклад, а очі брата сповнені сліз і благання
життєві історії 0
Сім років тому дорога забрала наших з Матвієм батьків, а брата всадила на всю решту життя у візок. Відтоді я тільки й робила, що жила для нього, доглядала
Одного дня моя Олеся заявила, що переїжджає жити в інше місто, адже там їй пообіцяли серйозне підвищення по службі. Житло їй нададуть тому до кінця тижня потрібно зібрати всі речі. Цей тиждень для мене був найважчим в моєму житті. Я навіть не могла уявити, що не побачу у своїй квартирі онучку. З собою мене дочка не кликала, адже ще сама не облаштувалась. Але я знайшла рішення бути з ними поруч і жодного разу про це не пошкодувала
життєві історії 0
Моє життя, скажу відверто, завжди було під строгим контролем. У свій час я вийшла заміж за військового, а він в своїй службі був не останньою людиною, тому вдома
Коли ми з сином вже мали повертатися, я попросила Влада приготувати для нас легенький супчик, щоб з дороги і я, і син, могли перекусити, бо купленим я сина кормити не буду. Чоловік на диво легко погодився. Я зраділа і з нетерпінням чекала його “шедевру”. Ох, що мене чекало дома. Чоловік потираючи руки запросив нас до столу і почав розливати по тарілочках… – окрошку! Ох і обіди було!
життєві історії 0
Трохи смішно це звучить, але вперше за три роки спільного проживання, ми з чоловіком посварилися, а виною всьому стала – “окрошка”. Моя історія не буде виглядати, як історія,
Ох і відбуваються в нас “цирки”, де в головній ролі свекруха, як приїжджає її донечка з зятем. То вона вже бігає, метушиться, так хоче вгодити їм, готує найкращі страви, свою внучку балує всім з городу. А внучка, яка живе з нею, нехай сама піде собі назбирає тої полуниці чи суниці. Якось моя свекруха пішла в магазин, міській внучці смаколики купляти, так продавець звернула увагу: “Що це ти, Марійко, все по одному береш в тебе ж дві внучки дома”
життєві історії 0
Ох і відбуваються в нас “цирки”, де в головній ролі свекруха, як приїжджає її донечка з зятем. То вона вже бігає, метушиться, так хоче вгодити їм, готує найкращі
Я вже не знаю, що робити зі старою мамою чоловіка! Макар на фронті, його таким турбувати не будеш, а її – хоч проси, хоч не проси! Жвава, моторна жіночка, допомагає щось. Але за оце її хочеться подалі відправити! І це – на усіх підвіконнях, щоб ви розуміли! Кажу: годуйте їх лише з кухонного! Відповідає – на одному вони всі не вміщаються! Та вона й на вулиці встигає! І ось коли свекруха, яку ми забрали з Херсонщини, освоїлася, так сказати, зовсім, вона таке почала чудити – на голову не налазить!
життєві історії 0
Жили ми з чоловіком Макаром своє спокійне життя в Полтаві, звідки я родом, тут мені свого часу від бабусі залишилася квартира і тоді ще майбутній чоловік приїхав жити
Я дуже розраховувала на те, що молодша сестра Оксана, коли повернеться зі своїх італійських заробітків, купить нам будинок. Вона ж пообіцяла! Але виявилося, що ці обіцянки нічого не варті. Вона лише посміялася і похвалила мою пам’ять та моє почуття гумору. Так я зрозуміла, що довіряти Оксані не варто було від початку
життєві історії 0
Я дуже розраховувала на те, що молодша сестра Оксана, коли повернеться зі своїх італійських заробітків, купить нам будинок. Вона ж пообіцяла! Але виявилося, що ці обіцянки нічого не
Євген приїхав в село один і сказав, що будуть вони з Вірою ремонт невеличкий робити. Я зраділа, бо вже давно треба все змінити. Але почали вони зі “своєї” кімнати. Там вікна виходять якраз на озеро. Почали вони стіни “валяти”. Я ж спочатку думала, що діти там балкон надумали зробити. Та виявилось куди складніше. – Віра сказала, щоб ми від тебе відгородилися, тоді вона буде в село частіше приїжджати. – Щоб ви розуміли, вони в свою кімнату вхід окремий зробили, а той що був – замурували
життєві історії 0
І як пережити цей позор в селі від рідного і єдиного сина, хто його знає. Як йду на маршрутку, то не раз чую, як люди шепочуться. Але нічого
В неділю ми з чоловіком були в торговому центрі. Денис надумав обновити собі джинси. Було декілька гарних варіантів і я зупинилася на світліших. Та чоловік вирішив останнє слово спитати у мами. Свекруха, не бачачи ні сині, ні тих джинсів, рекомендує купити йому темні. І щоб ви розуміли – Денис їх придбав. Мало того, що він бере в неї гроші, бо мало заробляє, так ще й повністю під її впливом
життєві історії 0
В неділю ми з чоловіком були в торговому центрі. Денис надумав обновити собі джинси. Було декілька гарних варіантів і я зупинилася на світліших. Та чоловік вирішив останнє слово
Мій єдиний син Олексій пішов від дружини до іншої жінки, якоїсь там фіфи-панночки, я оголосила йому своє рішення: квартира йому не дістанеться, перепишу своє житло на онучку Соломію. Я була дуже впевнена в правильності такого рішення! Але сталося таке, що змусило мою упевненість похитнутися. Я взяла вихідний і цілий день розмовляла по телефону спочатку з сином, а потім і зі своєю невісткою Марічкою. На той момент я працювала в Іспанії. І навіть один день прогулу мені коштував грошей. Весь цей час я працювала і надсилала гроші, але вже не синові, а своїй невістці з онукою. Я покликала внучку до себе ближче, пригостила її якоюсь цукеркою чи шоколадкою і запитала на вухо, чи знає вона дядька
життєві історії 0
Коли мій єдиний син Олексій пішов від дружини до іншої жінки, якоїсь там фіфи-панночки, я оголосила йому своє рішення: квартира йому не дістанеться, перепишу своє житло на онучку
Коли дочка повідомила, що Мар’ян зробив їй пропозицію, я зраділа, хоча відчуття того, що може щось статися, мене не покидало. І ось, як то заведено перед весіллям, був дівич-вечір. А зранку моя Марія замість того, щоб повернутися зі щасливим обличчям, прийшла вся в сльозах. Почала я розпитувати що ж сталося. І тут Марія сказала, що вона цей вечір провела не з дівчатами, а з Сергієм. Та і як би ж то просто провела
життєві історії 0
Я все життя намагалася виховати порядних дітей. Я виросла в доволі побожний сім’ї. Дивно, але чогось частенько чула насмішки через свою віру, особливо в студентські роки. Тоді з

You cannot copy content of this page