життєві історії
Минулого тижня я поїхала в село сама з двома дітьми відвідати родичів чоловіка і своїх. Сама, тому що чоловік боронить Україну, він зараз далеко від нас. Як я
Попри все я не думала, що таке станеться… Я з далеко не з багатої сім’ї. Мама Ірина, а тато Дмитро і брат Максим живемо в доволі бідній хаті.
Я давно в брата не була, бо все ж між нами відстань, а в неділю таки купила трішки смакоти, і поїхала до нього. Чесно, з кремезного чоловіка, до
Моя дочка не змогла жити поряд з нашим зятем, адже той постійно заглядав у чарку, робив “бурі” в хаті. Тому прийняла рішення виїхати за кордон, підзаробити трохи грошей
Казала Ірина, що там і вікно якесь розбите, і хтозна, що там в середині робиться. Ключів Олег не має, тому поїхати і подивитися ми змоги не маємо. Недавно
Так ми з чоловіком напразникувалися в селі у сватів, що прийшлось в них заночувати. Сваха нам постелила в окремій кімнаті. Мій захропів моментально, а я трохи покрутилася і
І де вони взялися зі своєю картоплею? Та я краще купила би! Мої свекри мешкають в селі за 500 кілометрів від Києва, з купою родичів у селі. Свекруха
Я доглядаю за літніми людьми у Вінниці, така в мене робота і вона мені навіть до душі. Ну і заробляю я добре, якщо винаймають мене, на приклад, заможні
Мені дуже важко про це говорити… Все-таки на душі ще дуже свіжі “дірки”… До вторгнення я жила в Ізюмському районі. Так сталося, що виховую сина Миколу сама, через
Мені просто соромно за свою рідну сестру. Вона ще не така стара, щоб так себе запустити. Нас у батьків двоє. Я та старша на два роки Наталка. Заміж