iBilingua

Ми із дружиною у шлюбі вже 15 років. Всі ці роки моя теща не дає спокою нашій сім’ї. Практично щодня, дзвонячи моїй дружині, не прогавить моменту розповісти їй ким вона мене бачить

Ми із дружиною у шлюбі вже 15 років. Всі ці роки моя теща не

життєві історії 0

Моя невістка того дня мене сильно засмутила, а можна сказати, й образила. Як тільки вона вийшла з декретної відпустки, то стала сильно розумною. Вона моєму сину прямим текстом сказала, щоб платив їй гроші за те, що проживає в квартирі, яку їй купили батьки. А Олег молодець, не розгубився. – Я заплачу за минулий місяць, і з’їду до мами, раз ти така. Вже деякий час вони розлучені. Та Зоряна не здається, і тягне з нього у вигляді аліментів

Моя невістка того дня мене сильно засмутила, а можна сказати, й образила. Як тільки

життєві історії 0

У сорок, якось дивлячись насебе у дзеркало, Стефанія усвідомила, що життя котиться до заходу сонечка. Вона мала звичайну сім’ю. Мама – вчитель, батько – слюсар. Будинок теплий від печі, затишно, чисто, на стіні висить ікона, а в кімнатах картини з конями. Цілий день ледве чутно працює радіо. Вона вміла плавати, виходити з будь-яких непростих ситуацій, правильно посмажити картоплю та збирати гриби. Вдома її цікавий стан не коментували. Лише брат дивився здивовано

У сорок, якось дивлячись насебе у дзеркало, Стефанія усвідомила, що життя котиться до заходу

життєві історії 0

Ми були звичайнісінькою сім’єю: сварилися, мирилися, їздили в супермаркет за покупками, дивилися фільми вечорами і пили каву перед роботою. Разом ми прожили близько 15 років. Того дня чоловік повернувся з роботи раніше і пішов у душ. Раптом подав голос мобільник Ігоря. На екрані висвітлилося повідомлення від Івана Георгійовича, який з нетерпінням чекав зустрічі з моїм чоловіком і хотів, щоб той з’явився на його прозі з букетом червоних троянд, а ванна з лепесточками вже чекає. Я не звикла чинити з плеча. Пішла на кухню, заварила собі чай і замислилась

Ми були звичайнісінькою сім’єю: сварилися, мирилися, їздили в супермаркет за покупками, дивилися фільми вечорами

життєві історії 0

У голові не вкладається. Я допомогла мамі розбагатіти, стати заможною людиою, а вона все віддала моєму брату. Використовуючи мене, мої професійні навички та знання, вона заробила гроші – кілька мільйонів гривень. І не просто віддала, а купила йому дорогий автомобіль і квартиру двокімнатну. Вони приховували це від мене, бігали та ховалися

У голові не вкладається. Я допомогла мамі розбагатіти, стати заможною людиою, а вона все

життєві історії 0

Ми з чоловіком після університету відразу ж побралися, влаштувалися на роботу і потихеньку жили в квартирі, що дісталася мені від бабусі. Маленька вона була і за кілька годин від роботи, але ми не скаржилися. І ось вирішили зовиця Марина з чоловіком меблі взяти нові у кредит, і взяли, а кредит довелося платити нам

Ми з чоловіком Дмитром після університету відразу ж побралися, влаштувалися на роботу і потихеньку

життєві історії 0

Мама Олексія вдумливо вибирала шпалери, фарбу, покриття для підлоги, люстри і всяке інше. Але вибирала вона це не так, як роблять звичайні люди, котрі сіли, подумали, поїхали, вибрали, купили. О, ні, Ірина Олександрівна спочатку ганяла нас по різних магазинах, де в одному вона придивилася плитку, в іншому шпалері, у третьому світильники. Потім вона все це фотографувала, приїжджала додому та обмірковувала побачене. Я думала – все, але виявилося, що все найцікавіше лише починається!

Від слова “ремонт” у мене вже сіпається око, і за це треба подякувати моїй

життєві історії 0

Спільних дітей у нас з Борисом не було. Та всю свою материнську любов я віддавала його нащадкам від попереднього шлюбу. Ще раніше я наполягала, щоб ми узаконили стосунки. – Тобі що, погано зі мною живеться?, – відповідав чоловік. Та одного дня Борис занедужав. Діти вже були дорослі, і мали свої сім’ї. Всю прощальну церемонію я взяла на себе. Та вже через деякий вони навідались і дали мені пару днів, щоб покинути будиночок

Спільних дітей у нас з Борисом не було. Та всю свою материнську любов я

життєві історії 0

Іван, звісно, добре влаштувався. Я різних делікатесів не купую, але йому і цього достатньо. Син холодильник відкрив, ковбаси з сиром нарізав, кусень хліба в руку взяв, і вже щасливий за комп’ютером сидить. Моя сестра каже, що годі йому “за спідницю” триматися, але їй добре, вона ж не свого сина на вулицю виганяє, а мого. Може я десь і упустила, але перш за все – він мій син!

Іван, звісно, добре влаштувався. Я різних делікатесів не купую, але йому і цього достатньо.

життєві історії 0

Нотаріусу Галині Леонідівні за своє життя довелося багато чого побачити, але ця відвідувачка з яскравим синім волоссям змогла здивувати її та замислитися про своє життя. Прийшла бабуся для того, щоби написати заповіт. І коли вона почала диктувати, у Галини очі стрибнули на лоба. Сказала, що забула, в якій із книжок гроші

Нотаріусу Галині Леонідівні за своє життя довелося багато чого побачити, але ця відвідувачка з