fbpx
Я в той час відпочивала з друзями на дачі за Львовом. Зателефонувала тітка Рая, і приголомшила мене новиною. Справа в тому, що у мене своя квартира, але щоб вона була усім обладнана, не скажу. Мені так добре, а це найголовніше. – Ти ж пам’ятаєш Катерину? Вона вже школу закінчила і вступила до університету. Можна вона в тебе один день переночує? – Я не була в захваті, але погодилась
Я в той час відпочивала з друзями на дачі за Львовом. Зателефонувала тітка Рая,
З Яриною я познайомилася на дитячому майданчику. Самі вони переселенці з Донецька. Як тільки все почалося, вони залишили там все, що мали, і переїхали до Києва. Молодша донечка вже з’явилася тут. Живуть вони добре, хоча й квартиру придбали не в новобудові. А ось друга мамочка, корінна киянка. Чоловік працює на такій собі роботі, а чого трудитися, квартира є, не бідують. Але недавно поговорили ми з не по душам
З Яриною я познайомилася на дитячому майданчику. Самі вони переселенці з Донецька. Як тільки
Моя дитина вчиться в школі в другому класі, в колективі більше 20 дітлахів. За матеріальним становищем у нас сім’ї різні, є і дуже забезпечені, є і незаможні. Але є один хлопчик, сім’я якого дуже потребує. Забираю дочку додому, каже, що дуже  прямо голодна. – Мамо, я сьогодні не їла. Ти мене тільки не лай. У мами Іванка грошиків ж на обід немає, він після нас доїдає. Одна з мам каже, що її таке не влаштовує. Іванко доїдає за дітьми, своїм виглядом іншим дітям апетит псує
Одна з мам каже, що її таке не влаштовує. Іванко доїдає за дітьми, своїм
Ірина відкрила холодильник і взяла до сніданку ковбаски недешевої, сиру і масла. Поглянула на поличку матері чоловіка: там лиш шматочок лавашу і яблуко надрізане, ділить на шматочки, аби надовше вистачило. Ірина задоволено хмикнула: «Ну, ну! Подивимося, скільки ж ти отак на власних харчах протягнеш?» Спочатку, поки в жінки були збереження, нічого в своєму житті Галина Маратівна не міняла: перукарня, манікюр, кафе і кіно з подругами. Ірина тихцем посміхалась і чекала, коли ж “прийде коза до воза”. Кидала 200 гривень за квартиру у місяць, оце і все
Ірина відкрила холодильник і взяла до сніданку ковбаски недешевої, сиру і масла. Поглянула на
-Мені така дитинка не треба, – Ольга відвела очі до вікна. – Вийшла якась бракована. Я нормальну собі хотіла, не буду її забирати. І не вмовляйте! Оченята у крихітної Надійки від народження трохи у різні бочки дивилися, за це й винесла їй рідна матуся вирок
Оченята у крихітної Надійки від народження трохи у різні бочки дивилися, за це й
Ми з Оксаною давно не бачились. Сестра змалечку жила з батьком в Києві, а згодом і своє житло купила, і на іномарці шикарный їздить. Мені важко вірилось, що на все це вона заробила власними силами, тому при зустрічі запитав, чим вона таким займається. – Ой, не хочу про це говорити. Мені соромно. – Поки Оксана поралась на кухні, я озирнувся по кімнаті і знайшов натяки на її нелегкий заробіток. Мені таке не дано
Ми з Оксаною давно не бачились. Сестра змалечку жила з батьком в Києві, а
Роман мене покинув, як тільки дізнався, що я при надії. Аліменти платив, і на тому дякую. Я, де тільки була можливість, підробляла. Так сталося і того дня. Шикарне весілля, багаті гості і наречений, в якому я одразу ж розгледіла свого колишнього. – Гірко!, – гукала його мати, – Надіюсь, ви не будете довго з онуками тягнути. А то так і відійду на той світ, не ставши бабусею. – В той момент мене перетрусило. – А як же Євуня?
Роман мене покинув, як тільки дізнався, що я при надії. Аліменти платив, і на
Я того дня одразу ж після роботи побігла до лікарні. Мама захворіла, що вдома б не справились. По дорозі я купувала деякі продукти, бо готувати не було коли – все в бігах. Мама два дні лежала в палаті одна, а на третій день заходжу, і бачу поруч бабусю. Їй на вигляд вже під дев’яносто. Через деякий час відкриваються двері, і ледь-ледь пересуваючи ногами зайшов дідусь – її чоловік. З того дня моє уявлення про життя перевернулося
Я того дня одразу ж після роботи побігла до лікарні. Мама захворіла, що вдома
Ми тоді тільки з Ярославом поженилися. Виріши відразу жити окремо. Грошей не було, але трохи зекономивши, взяли однокімнатну в оренду. Квартира була без меблів, але досить затишна. – Та як ви тут жити збираєтесь?, – бідкалась мама. Того ж дня в нашу квартиру в’їхав старенький диван і два крісла. Ми раділи, як малі діти. А на наступний день знайшли в ньому знахідку, яка змінила наше життя
Ми тоді тільки з Ярославом поженилися. Виріши відразу жити окремо. Грошей не було, але
Я, перед тим як виходити за Михайла заміж, попереджала його, що до дітей від попереднього шлюбу ніякого відношення не маю, і приводити їх в наш будинок, коли я дома, не потрібно. Мама ніби у воду дивилася. – Добре подумай, доню! Ця жінка і діти все життя будуть перед очима у нього. – Я тоді не надала цьому уваги, а даремно. – І на кого ти мене покидаєш? Я ж з дівчатками не впораюсь. Вони ще зовсім маленькі!
Я, перед тим як виходити за Михайла заміж, попереджала його, що до дітей від

You cannot copy content of this page