fbpx
Мама на Різдвяні свята приготувала в духовій печі таку смачну і соковиту шинку, що я не могла від неї відірватись. Рецепт записала і ось на днях сама вирішила в господиньки побавитись. Я не експерт в цій справі, але чоловік сказав, що вийшло ще смачніше, ніж в тещі. Ось так! Робіть висновки!
Мама на Різдвяні свята приготувала в духовій печі таку смачну і соковиту шинку, що
Колись мої батьки мало не зруйнували мій шлюб. Зі своєю дружиною Кароліною ми одружилися зовсім ще молодими студентами. І ми переїхали до моїх батьків, бо у них була велика квартира. І дуже скоро про це пошкодували. Я бачив, як моя мама чіплялася до Кароліні з будь-якого приводу. І ми вирішили переїхати. Але мої батьки поставили мені ультиматум: «Якщо переїдеш жити до матері своєї дружини, можеш відразу забути про нас! Подумай, інакше залишишся зовсім без нашої підтримки. Тобі потрібна інша дружина, а не ця, яка зовсім не поважає твоїх батьків»!
Колись мої батьки мало не зруйнували мій шлюб. Зі своєю дружиною Кароліною ми одружилися
– Подумаєш, внучка, – говорила мені колишня сваха, – мій син одружився, будуть і ще онуки. І я не збираюся зустрічатись, розмовляти, гратися, дарувати подарунки, а може моїй новій невістці це не сподобається, що я спілкуюся з колишньою дружиною і дочкою Славка. Я добра в своїй родині хочу!
– Подумаєш, внучка, – говорила мені колишня сваха, – мій син одружився, будуть і
Не розповідайте мені про бумеранги. Вони он вже 25 років щасливо живуть. А я сама двох дітей виростила, душу і гроші в них вклала. Батьки мені допомагали, я їх по відпочинках возила. Сама лишилася. А вони, невдячні, до батька прихильніші, ніж до мене. З ними частіше спілкуються. Так, мої батьки давали поради
Не розповідайте мені про бумеранги. Вони он вже 25 років щасливо живуть. А я
– Я теж на 4-му місяці, – радісно розповіла мені сестра брата, – ми з чоловіком вирішили запропонувати тобі варіант обміну. Тобі ж простіше з мамою жити, ніж мені зі свекрухою. Якщо що мама допоможе тобі з дитинкою, так що давай так: ми переїжджаємо в вашу квартиру, а ви з чоловіком – до твоєї мами. – Круто, правда? Зрозуміло, що я відмовилася. Але на наступний день, відкривши двері після дзвінка, я побачила маму, брата, Таню і робочих, щоб ми з чоловіком вже переїжджали!
Прийшла до мене в гості дружина мого брата Таня. З його дружиною Танею я
Коли на світ з’явився Андрійко, мені було вже за тридцять. Чоловіка не було, тому прийшлось виховувати сина самостійно, але це була моя мета – стати мамою, вона здійснилася, і мені вже нікого і нічого не було потрібно. Я старалася перекрити недостачу батьківської любові своєю. Лише тепер я зрозуміла, як помилялася
Я старалася перекрити недостачу батьківської любові своєю. Лише тепер я зрозуміла, як помилялася Коли
Чому відразу не здогадалася, що у Шурика стався душевний інтерес? Адже все було ясно, коли він взяв моду вранці бігати, а вечорами нігті полірувати і краватки до сорочок прикладати. Вона спритно орудувала ложкою, налягала на морозиво і шампанське, не забувала про шоколад. Шурик зворушувався, ловив її пальчики, притискав до губ, забувши про свій скромний салатик… Я стояла в десяти кроках, спокійно дивилася і думала, яка ж я молодець: чоловік з Шурика вийшов хоч куди
Цілий місяць перед сном в мріях я поцілюю в білосніжних овець і окремих малоприємних
– Я не знаю, як зараз почати цю розмову з сином і його дружиною, просто не уявляю! – засмучено ділиться з подругою шістдесятлітня Анна Дмитрівна. – Натяками намагалася дати зрозуміти, що квартира мені потрібна буде найближчим часом. Марно. Натяків не розуміють… Не хотіла я дозволяти, але відмовити теж було якось незручно. Але попередила, що це не назавжди! Вони повинні збирати гроші на своє житло. Домовилися, що як тільки вони зберуть більш-менш пристойний перший внесок, візьмуть кредит і з’їдуть. А я вийду на пенсію і буду квартиру здавати, тому що на пенсію не проживеш!
– Я не знаю, як зараз почати цю розмову з сином і його дружиною,
– Я дуже намагаюся не набридати ні синові, ні невістці, не бути нав’язливою! – розповідає пенсіонерка Валентина Гнатівна. – Ніяких порад, вказівок їм, що ти! І в думках немає. Дзвоню пару раз в тиждень, дізнатися, як справи у внучки і то молодим в тягар. «Так, ні, нормально!» – і гудки. У невістки взагалі слова зайвого не витягнеш. Не знаю чому. Нічого поганого я їй не робила, а навпаки… Вже втомилася гадати, чому так: ніяких конфліктів з нею ніколи не було, одруження сина вона щиро раділа, з молодою сім’єю разом НЕ жила ні дня, нічого і нікого не ділили!
– …Я дуже намагаюся не набридати ні синові, ні невістці, не бути нав’язливою! –
– Святкували з хлопцями, не твоя справа. Ти он борщу навари та Тьомкини уроки перевір. А в чоловікові справи нічого ніс пхати! – А може, ввечері в кіно сходимо? З Артемчиком мама моя посидить? – Мені немає коли. Йду я ввечері, не чекай, буду пізно. А як же добре, дружно ж було! Одного вечора в будинок постукали. Бабця маня: – Ну, що, овдовіла при живому чоловікові? Господар твій, вважай, на сусідній вулиці весілля справляє. Баба Маня з цікавістю дивилася і чекала, як я вчиню
– Ось ти на півгодини всього запізнюєшся, а я вже місця собі не знаходжу.

You cannot copy content of this page