iBilingua

Тепер ось знову доводиться кожну копійку рахувати! Такому чоловіку, як твій Ігор, треба було все пробачати і бути мудрішою, донечко! Тобі пощастило лише раз у житті, а я не змогла зачепитися! – не вгамовувалася мама.Так, сама родина мого колишнього з України, з Києва, але вже довгий час живуть і ведуть бізнес в Еміратах. Мама моя готова була закрити очі на все, тільки б солодко спати і смачно їсти

Мама не може мені пробачити розлучення з багатим чоловіком. – Тепер ось знову доводиться

життєві історії 0

У мене – другий щасливий шлюб, у Романа – досі перший, не щасливий. У його красивої дружини не горять очі, це видно на усіх фото в соцмережах. Чому це не сталося 10 років тому? І що буде далі? Але я не хочу, щоб оця мить на березі скінчилася

З Романом ми знайомі років 12, обоє юристи і познайомилися якось у столиці на

життєві історії 0

Я тільки прийшла з роботи, ледь на ногах трималася від втоми. Ігор валявся на дивані, як задзвонив телефон. – Так, матусю, привіт! Звісно, я дома! Ілонка? Тільки-тільки поріг переступила. Чим буде мене годувати? Ой, поки не знаю, але надіюсь хоч чимось та й накормить. Я зранку лише один йогурт з круасаном поїв, а мужик, сама знаєш, має м’ясо їсти. – А потім сталося те, від чого мене всю перетрясло

Я тільки прийшла з роботи, ледь на ногах трималася від втоми. Ігор валявся на

життєві історії 0

Я не знаю, чи буде мама мовчати. Я помічаю цей погляд, яким вона іноді дивиться на мою старшу донечку Зорянку. Це ж її дитя… Мама у мене провідний косметолог у місті, свій салон має. А я закохалася і поїхала в село за Ромою, вчителювати у школі. Тепер у нас двійко доньок, Зорянка і злата. Мама з того відрядження тоді з Праги повернулася

Моя мама – давно розлучена успішна і гарна жінка, бізнес-леді. Вона провідний косметологу нашому

життєві історії 0

Коли до нас в квартиру зайшла маленька, худенька і літня жіночка, я здивувалася бо очікувала явно когось молодшого. – Хіба не важко вам? В такому віці працювати не кожен зможе! – Я б з радістю на дивані пультом керувала, та дочка проти. Олі вже сороківка минула, вона розлучена, і одна виховує сина, якого я обожнюю. На роботу вона не спішить, каже, що не до душі їй ця професія. Ось і бігаю по клієнтах, щоб їх забезпечувати

Коли до нас в квартиру зайшла маленька, худенька і літня жіночка, я здивувалася бо

життєві історії 0

Я не дозволю продати цю квартиру. Вона моя, і крапка, – сказала я мамі, в якої округлилися від почутого очі. – Чому, коли бабусі була потрібна допомога, ви всі були “при справах”? Я через догляд не змогла вступити до омріяного університету, а ви тепер будете мені палки в колеса вставляти? – Після цієї розмови я перестала бути їхньою родичкою. – Ми не думали, що ти така черства!

Я не дозволю продати цю квартиру. Вона моя, і крапка, – сказала я мамі,

життєві історії 0

Того теплого весняного дня, ближче до біду, в офіс зайшов наш директор. Андрій Петрович був не сам, а з двома тендітними дівчатами під ручку. – Знайомтеся, це Настуся, а це Галинка. Роботою попрошу їх не обтяжувати, а то дізнаюся, буде непереливки. – Всі співробітники глянули здивовано один на одного: слова директора закон. Та потім, після невеликої паузи, Андрій Петрович продовжив розмову, після якої всі ми, а це десять чоловік, зібрали свої речі і пішли

Того теплого весняного дня, ближче до біду, в офіс зайшов наш директор. Андрій Петрович

життєві історії 0

З родичами дружини взагалі якась халепа, і бачитись з ними в мене ніякого бажання нема. Та недавно до Андріяни зателефонувала сестра, і запросила на свій ювілей. Діватись нікуди – треба їхати. Живуть вони в іншій області, далекувато, але не приїхати буде не гарно. Знаючи, що живуть вони “скромно”, по дорозі заїхали в супермаркет і скупилися продуктами. Після поцілунків, і теплих слів посадили нас за стіл, а навпроти мене Іван, який винен кругленьку суму

З родичами дружини взагалі якась халепа, і бачитись з ними в мене ніякого бажання

життєві історії 0

Чоловік вважав, що я повинна сама заробляти гроші на себе і дитину, тому навіть будучи в декретній відпустці, Петро не давав на особисті покупки мені ані гривні. Щоб хоч якось почуватись людиною, я придумала собі невеличкий бізнес, зранку пекла пиріжки, а на обід, коли малюк спав, а за ним доглядала моя мама, я бігла на базар, і продавала їх зголоднілим продавчиням. Та одного дня чоловік занедужав, і все змінилося

Чоловік вважав, що я повинна сама заробляти гроші на себе і дитину, тому навіть

життєві історії 0

Лікар, до якого я дуже хотіла потрапити, знаходився в іншому місті. Тому ми не думаючи, коли підійшов час появи на світ нашого первістка, направились туди. Благо, є своя автівка. Все було чудово, і ми з малюком готувалися до виписки. Сусідку по палаті родичі з кульками і квітами вже забрали, а ось ми з Дем’янчиком були “на чемоданах”, як кажуть, дуже вже хотілося показати сину його дім. Ближче вечора наш новоспечений татусь прибув, і почалося

Лікар, до якого я дуже хотіла потрапити, знаходився в іншому місті. Тому ми не