iBilingua

Куди б я не їхала, в якому поїзді б не перебувала – обов’язково починається ЦЕ. Якась бабуся схоплюється зі свого місця і починає прибирати своє ліжко. Кожне 8 березня мама приносить мені цілий вагон і коробку цукерок. На її думку, я маю віднести їх вчительці, медсестрі в дитячій поліклініці, і ще хто зна кому. Коли я щиро не розумію сенс цього дійства, мама дуже дивується

Людину, яка народилася в СРСР, дуже легко відрізнити за деякими дивним звичкам. Здавалося б,

життєві історії 0

Стара хата Петренків тільки що від вітру не валиться, похилилася, сиплеться. А вони ж старі вже, де сили брати? Ледве ту воду в хату носять з колодязя, аби помитися і їсти приготувати. В селі всі це знали. Приїхали Ольга с Павлом років 15 тому і сказали батькам, одним і другим – і Петренкам, і Яремчукам: – Заберемо вас, але жити в пансіонаті будете, у нас не стільки місця в будиночку, але поруч з нами гарний заклад, у нас багато хто так робить

Ольга й Павло – однолітки, з одного села. І він, і вона – єдині

життєві історії 0

Катерина звиклася. Що є Вітька, що немає його. Аби не лаятися, не сваритися. Суп приготувати, черевики накремити, штани попрати, сорочку нагладити, народити іноді – їй не складно. – Кать, – сказав Віктор без надриву, – втомився я від тебе чогось. Вибач, нічого особистого, просто не любив тебе ніколи і все. Бувай. Ні, не в образу, просто у Євки… та що там пояснювати, молода вона і все. – А квартира… а Василько, а я?

Катерина звиклася. Що є Вітька, що немає його. Аби не лаятися, не сваритися. Суп

життєві історії 0

Чого дивишся? – гримнула Тамара на малого, доїдаючи сардельку, – Коли твій татко почне гроші заробляти, тоді і ти таке їстимеш, а поки і за макарони будь удячним. Семирічний Ваня винувато потупився. Як же йому хотілось тієї сардельки. Найбільшою його мрією було повернутись до рідної мами. Він спочатку сердився на неньку, адже вона залишила біля себе його сестричку, а його відправила до тітки Тамари з татком

Чого дивишся? – гримнула Тамара на малого, доїдаючи сардельку, – Коли твій татко почне

життєві історії 0

Остап після весілля жив з Лілею на орендованій квартирі, але коли попав під скорочення на фірмі, і не зміг знайти достойної роботи, з’їхали вони до тещі. Грошей не вистачало, але і в цей час Орест не сидів склавши руки: бігав по різних заробітках. Одного дня прийшов втомлений з роботи, а на плиті сухі макарони. – В тій хаті, що, більше нічого не знайдеться? – А ти не заслуговуєш на краще, – сказала у відповідь теща

Надіюсь найближчим часом ця ситуація врегулюється. Остап після весілля жив з Лілею на орендованій

життєві історії 0

Уляна була дуже щаслива. Не треба ж тратитись на оренду житла. Мама з доброї душі віддала свою, бо на деякий час поїхала мені допомогти з дітьми. Невістка з Орестом крок за кроком все змінили в домі, хоча мама була проти. – Це все ж вам залишиться, коли ми свою придбаємо. – За сімейною нарадою було вирішено переселити бабусю до мами, а Оресту віддати її однокімнатку. Їх радості не було меж. Та все до пори до часу

Є у мене старший брат Орест, і зустрів він Уляну. На перший вигляд хороша

життєві історії 0

Марічка була ще тою невісткою. – Хочете, щоб ваш син був щасливий, допомагайте з Ромчиком!, – А нічого, що він не рідний онук? У мами немає наглості сказати “ні”, тому одного разу це сказала я. Минув час і Марічка вже носила під серцем дитятко Дмитра. – Я подарую вам онука, тому будьте добрі, доглядайте за Ромчиком. Мені ж важко

Наглість перше щастя. Марічка була ще тою невісткою. – Хочете, щоб ваш син був

життєві історії 0

Артур в свої 25 мав чим похвалитися: хороша робота, зовнішність, що подобається дівчатам, та в голові час від часу згадувалися слова батьків: “Гуляй з ким хочеш, але одружуйся на скромній дівчині, яка буде хорошою мамою твоїм дітям. – Ярину хлопець зустрів на ювілеї друга. Вона скромно стояла в куточку. – Ти глянь, ніколи не думала, що така “сіра мишка” такий “кусок відкусить”, – говорили подруги після весілля

Не варто батькам втручатися в життя своїх дітей. До добра це не доведе! Артур

життєві історії 0

Коли мої батьки повернулися з “роботи”, яка тривала більше двох років, вони одразу прийшли до нас з пропозицією. – Давайте ми оплатимо вашу іпотеку! – Якою б привабливою не була пропозиція, ми відмовилися. – Це ваші гроші, а ми молоді, заробимо самі. – І тут почалося. – Тобі зовсім нашого Петрика не жаль. Він ж на цю квартиру всі гроші віддає. Нехай би свати “шарпнулися”

Я вважаю, що все правильно ми зробили! Коли мої батьки повернулися з “роботи”, яка

життєві історії 0

Я працюю лікарем в районній поліклініці не так давно, але вже надивилася і наслухалася різного виду історії. Це було закінчення робочого тижня – п’ятниця. Я в передчутті чудових вихідних з коханим чоловіком. Пообідавши хвилин п’ятнадцять, поспішила до свого робочого місця. В коридорі було не протиснутися, а під моїм кабінетом молоді матусі, і вона, жіночка зі злим виразом обличчя

Давайте будемо добрішими один до одного! Я працюю лікарем в районній поліклініці не так