Якщо приблизно підрахувати, з 10 років шлюбу,чоловік 8 років пропадав у якихось поїздках! Потім я дізналася, що могла їздити з ним в ці поїздки, тому що інші дружини спокійно їздили зі своїми чоловіками, його друзями. Мене ж він не брав. і ось настала моя черга. Мені 36 років, я приваблива. Що, рідненький, не подобається? Мамі й тату твоїм не подобається? А мені тепер все одно, я навіть розлучення не боюся, хоч і люблю Назара. Знаю: сама не залишуся
Мені 36 років. Я заміжня 10 років, є спільний син з чоловіком, йому 8
Побачивши в його телефоні чеки грошових переказів чоловіка, я остовпіла. А як же наша родина? Чому всі його гроші йдуть на утримання його мами-тата-брата, а я оплачую наше життя, комунальні, їжу, одяг, відпустки. Апетит його сім’ї виріс неосяжно! Чоловік купив їм машину, поміняв техніку в будинку. Їм захотілося новий гарнітур, який вони побігли з радісними посмішками купувати. Чоловік зявив мені, що нам треба економити, і чому я не порадію новим меблям його рідні!
Ми з чоловіком живемо разом 15 років, є дитина. Обоє працюємо.  Але мене не
Моя мама – без спадщини, свого житла. Ми все життя з мамою знімали квартири, переїжджали з однієї на іншу. І ось мені пощастило вийти заміж за хорошого човіка. Спочатку моя мама зняла кімнату в комуналці і сказала, що на цю кімнатку їй грошей вистачає. Потім переїхала до нас. Чоловік казав, що вона на роботі за хворими прибирає, а потім цими руками їжу готує, став дорікати мамі, що вона варить свої брудні халати з лікарні в каструлях, в яких ми обід варимо. І тепер мама наполягає, щоб я розлучилася і знову знімала з нею квартиру
Моя мама – без спадщини, свого житла. Заміжня вона не була, народила мене від
У мого тата батьки – селяни, вони – мої бабуся и дідусь, і я маю їх любити, попри все. Але ніяк не виходить, і на це є причини. Мені дуже шкода тата. У моїх бабусі и дідуся три сина. Мій тато – середній з братів. Жили вони в селі. Скільки себе пам’ятаю, жодних вихідних мій тато не проводив вдома з нами, зі своєю сім’єю. Тато отримує зовсім невелику зарплату. Ще й у мами на це гроші просить. Бабуся, звичайно, це не відшкодовує, її ця сторона питання взагалі не цікавить. Аби город був посаджений!
У мого тата батьки завжди жили в селі. Вони – мої бабуся і дідусь
У неділю Ксеня зібралася до церкви, бо треба ж було показати, яка вона пані в Польщі стала. Ніхто ж з її знайомих та однокласників не знає, що так допрацювалася вона, що назад добратися нема за що. А тим часом в домі Ганущаків не вщухало питання: Як спровадити нав’язливу родичку?
У неділю Ксеня зібралася до церкви, бо треба ж було показати, яка вона пані
Чоловік працює на будові, а зараз з цією ситуацією в країні, та й зима, заробітку хватає лише щоб оплатити квартиру, і на продукти. Добре, що моя мама з села допомагає. І ось недавно я зрозуміла, що економлячи на мені, Михайло допомагає своїм батькам. У них своя квартира, дві пенсії, ну невже мало? 
Вже майже шість років, як ми з Михайлов в шлюбі. Є синочок – Арсенко,
Після всього, що я наслухалася від Тетяни Іванівни, я ще повинна їй вклонитися і щиросердечно зізнатися, що винна у її самотності? Ні, такого не буде. І нехай всі родичі мені в один голос твердять, що я єдина невістка, і повинна все зробити по-Божому – я не можу. І скажу одразу, що чоловік підтримує мене в цій позиції
Після всього, що я наслухалася від Тетяни Іванівни, я ще повинна їй вклонитися і
Цей лист ти ніколи не прочитаєш. Тому що я його ніколи тобі не надішлю… Чомусь вважається, що хлопчики переживають набагато гостріше, якщо батько йде з сім’ї. А дівчатка … У них мами є. Я, напевно, «неправильна» дівчинка. Мені важко думати про це досі, хоча я давно стала дорослою. Ти пішов від нас з мамою, коли мені було п’ять. Ти хотів, виявляється, хлопчика, сина. Запахи, раніше такі рідні, зникли разом з тобою. Я росла, купила машину, квартиру
Цей лист ти ніколи не прочитаєш. Тому що я його ніколи тобі не надішлю…
Позиція Валентини Петрівни мене здивувала. Так, ми маємо дах над головою, але скільки це нам коштувало. Моя дружина, на відміну від своїх сестер, в норковій шубі не ходить. Мало того, вона навіть манікюр сама робить, звичайним лаком, і нічого. Про харчування я взагалі мовчу – все акційне. І ось вона заявляє, що ми живемо в “шоколаді”
Позиція Валентини Петрівни мене здивувала. Так, ми маємо дах над головою, але скільки це
Дідусь добрий і старенький, мама красива і сумна. Вона багато працює, любить Софію Ротару і мене. Іноді ввечері гладить по голові: «Ех, синочку, ось виростеш великим, якби не став, як твій татусь». Я киваю головою – мовляв, добре, не буду… Тата я не бачив ніколи. Напевно, його звали Сашком: недарма ж я Кирило Олександрович. Ми і без нього добре живемо, дружно, але іноді мені прикро, що без тата. Особливо, коли вчителька каже: «У нас двоє з неповних сімей, Кирилко і Марійка!». А красуні і розумниці стають нічний безсонням, колючими безсилими сльозами. Знаєш, про що я мрію, Настю? Щоб у тебе раптом разом не стало всемогутнього тата
Я Я живу в червоній п’ятиповерхівці, Настя – у білій цегляній висотці, ми сусіди.

You cannot copy content of this page