iBilingua

Чоловік працює на будові, а зараз з цією ситуацією в країні, та й зима, заробітку хватає лише щоб оплатити квартиру, і на продукти. Добре, що моя мама з села допомагає. І ось недавно я зрозуміла, що економлячи на мені, Михайло допомагає своїм батькам. У них своя квартира, дві пенсії, ну невже мало?

Вже майже шість років, як ми з Михайлов в шлюбі. Є синочок – Арсенко,

життєві історії 0

Після всього, що я наслухалася від Тетяни Іванівни, я ще повинна їй вклонитися і щиросердечно зізнатися, що винна у її самотності? Ні, такого не буде. І нехай всі родичі мені в один голос твердять, що я єдина невістка, і повинна все зробити по-Божому – я не можу. І скажу одразу, що чоловік підтримує мене в цій позиції

Після всього, що я наслухалася від Тетяни Іванівни, я ще повинна їй вклонитися і

життєві історії 0

Цей лист ти ніколи не прочитаєш. Тому що я його ніколи тобі не надішлю… Чомусь вважається, що хлопчики переживають набагато гостріше, якщо батько йде з сім’ї. А дівчатка … У них мами є. Я, напевно, «неправильна» дівчинка. Мені важко думати про це досі, хоча я давно стала дорослою. Ти пішов від нас з мамою, коли мені було п’ять. Ти хотів, виявляється, хлопчика, сина. Запахи, раніше такі рідні, зникли разом з тобою. Я росла, купила машину, квартиру

Цей лист ти ніколи не прочитаєш. Тому що я його ніколи тобі не надішлю…

життєві історії 0

Позиція Валентини Петрівни мене здивувала. Так, ми маємо дах над головою, але скільки це нам коштувало. Моя дружина, на відміну від своїх сестер, в норковій шубі не ходить. Мало того, вона навіть манікюр сама робить, звичайним лаком, і нічого. Про харчування я взагалі мовчу – все акційне. І ось вона заявляє, що ми живемо в “шоколаді”

Позиція Валентини Петрівни мене здивувала. Так, ми маємо дах над головою, але скільки це

життєві історії 0

Дідусь добрий і старенький, мама красива і сумна. Вона багато працює, любить Софію Ротару і мене. Іноді ввечері гладить по голові: «Ех, синочку, ось виростеш великим, якби не став, як твій татусь». Я киваю головою – мовляв, добре, не буду… Тата я не бачив ніколи. Напевно, його звали Сашком: недарма ж я Кирило Олександрович. Ми і без нього добре живемо, дружно, але іноді мені прикро, що без тата. Особливо, коли вчителька каже: «У нас двоє з неповних сімей, Кирилко і Марійка!». А красуні і розумниці стають нічний безсонням, колючими безсилими сльозами. Знаєш, про що я мрію, Настю? Щоб у тебе раптом разом не стало всемогутнього тата

Я Я живу в червоній п’ятиповерхівці, Настя – у білій цегляній висотці, ми сусіди.

життєві історії 0

Побачивши мене в дверях дівчата метнулися по своїх місцях, але ж любопитство не давало спокою жодній із них. Першою насмілилась підійти Наталка. Я знаю її характер, вона повз себе не пропустить жодної новини, а тут ще й така грандіозна. – І скільки ж це коштує? Хто твій спонсор? На нашій роботі на таке не заробиш, чи не так, дівчатка?

Побачивши мене в дверях дівчата метнулися по своїх місцях, але ж любопитство не давало

життєві історії 0

Вже другу ніч не можу заснути. Не дають спокою докори сумління, чи що. Так, мені не легко, я скоро стану молодою матусею, але я все одно не готова, щоб з нами пожили тимчасово і мої, і чоловікові батьки одночасно, це занадто! А вони саме таке бажання виявили. Але будиночок у нас зовсім не великий, то занадто людей, плюс я думаю, що мені не до такої великої компанії буде у перші дні і тижні. Але і мама, і свекруха не сприйняли серйозно мої прохання і відмову, і все одно всі збираються їхати до нас!

Вже другу ніч не можу заснути. Не дають спокою докори сумління, чи що. Так,

життєві історії 0

В неділю в церкві зустріла свою подругу Іванку. Ми давненько не зустрічалися, у кожного свої турботи. Вона запросила мене до себе, а я з радістю погодилася, так як цього дня жодних планів не мала. По дорозі зайшли в супермаркет, я купила тортика і фруктів, і ми щасливі почовгали по засніженій вулиці. Іванка за чашечкою чаю не втрималася, і вилила все, що лежало на душі

В неділю в церкві зустріла свою подругу з дитинства Іванку. Ми чомусь давненько не

життєві історії 0

Коли я приїхала до мами і сказала, що з Валерою розлучаюся, вона мене не зрозуміла, мало того, ще й давай з порога лякати. – Ти сама і дня не проживеш. Який би не був, але чоловік в домі. Невже ти думаєш, що сама поставиш на ноги Карину? Ти хоч розумієш, скільки сил і грошей тобі знадобиться. – Таких повчань в мою сторону линуло дуже багато, але я впевнена, раз маю свій дах над головою, то повинна впоратись. Толку з того чоловіка на дивані

Коли я приїхала до мами і сказала, що з Валерою розлучаюся, вона мене не

життєві історії 0

У сватів совісті взагалі немає. Ми з чоловіком живемо близько біля Мукачевого, в селі. Всі називають мене жадібною, навіть рідні. Ніхто з них не розуміє, що таке заробляти гроші в сезон. Адже все не так просто як здається з першого погляду! Будиночок наш дістався мені ще від бабусі, хоча у самої вже є внучка.Я так і сіла, почувши прохання дочки. У мене, правда, була на той час вільна задня веранда, але вони на веранді не захотіли, мовляв, прохолодно восени

Всі називають мене жадібною, навіть рідні. Ніхто з них не розуміє, що таке заробляти