життєві історії 0
На вихідні я вирішив провідати дружину з сином в Києві. Тим більше, Іванко йшов на поправку. Та підійшовши до палати я побачив, як мою Мирославу обіймає кремезний чоловік. Того дня ми поговорили. Виявляється цей Міша також лежав в клініці зі своїм сином, дружина не витримала такого навантаження і залишила його. Ось вони й вирішили втішити одне одного
Як тільки прийшов з армії, одразу ж мені до душі припала Мирося. Вона, вся
життєві історії 0
Мартусі було всього пів рочку, коли я наважилась поговорити з батьками на тему бабусиної квартири. Це б вирішило всі наші питання, але мама стала мене переконувати, що з ними буде краще жити, вони в любий момент підстрахують, що краще продати ці дві квартири і купити одну велику. Я погодилась і можливо б до сьогодні жила спокійно, але цей телефонний дзвінок все змінив
Мартусі було всього пів рочку, коли я наважилась поговорити з батьками на тему бабусиної
життєві історії 0
– Твій Назар ні на що не годиться, ще й без грошей, – заявила мені мама. – Інше діло – Дмитро, за нього ти й повина вийти заміж! Будеш як у Бога за пазухою, ні клята, ні м’ята, ще й забезпечена будеш, і мене на старість будете утримувати! Дорогі зрілі жінки, у мене питання до вас: може, це я чогось у житті недорозумію і краще жити з нелюбим багатим майстром на всі руки, ніж з тим, хто не вміє нічого робити, не заможний, але кохає мене і я його люблю?..
– Твій Назар ні на що не годиться, ще й без грошей, – заявила
життєві історії 0
Спершу Ольга та Гриць, як і всі, надіялись, що скоро на Донбасі все закінчиться, та пройшло близько року, і всі надії згасли. З важкою душею вони вирішили, що продадуть квартиру і куплять нову біля дітей. В цей час вони навіть не обговорювали куди подадуться – тільки до доньки в Росію, але перед поїздкою таки навідались до Богданки, яка була в невістках в далекому Львові
У Ольги та Гриця вже дорослі діти, у яких вже свої сім’ї. Живуть вони
життєві історії 0
– Ну повинна ж у свекрухи бути хоч крапля совісті! – зітхає тридцятирічна Олена. – Адже вона онука хотіла, все питала, коли вже! В результаті зараз з малюком сидить моя бабуся, якій майже вісімдесят! Бабусі самій, вже доглядальниця потрібна! А вона залишається з дворічною дитиною, тому що більше нікому!
– Ну повинна ж у свекрухи бути хоч крапля совісті! – зітхає тридцятирічна Олена.
життєві історії 0
Мені 29 років, заміжня. Одружилися з чоловіком Богданом відносно недавно. І все у мене добре. Але останнім часом мене турбує одне важливе питання. Чоловік дуже хоче дитину, а я не можу зрозуміти – чи готова я до дітей? І все більше мені здається, що ні, не готова. А чи буду колись взагалі готова? діти знайомих  мене дратують. Я намагаюся триматися від них на відстані. І як же мені в такому випадку народжувати?
Мені 29 років, заміжня. Одружилися з чоловіком Богданом відносно недавно. І все у мене
життєві історії 0
Мирон, будучи в місті, вирішив навідатись і додому, та коли увійшов то очам своїм не повірив. Його Юля зробила з хати балаган. Запросила друзів, які робили в домі, що хотіли. “Весела” донька не соромлячись підійшла до батька. – Ти чого приперся? Поїхали в своє село, то й живіть вже там. Дайте мені пожити трохи. – Ці слова ще довго гомоніли в голові Мирона
Юля була у батьків єдиною дитиною, тому й балували її як тільки могли. Змалечку
життєві історії 0
– Ну, а як він хотів? – міркує моя знайома, Ірина. – Жарти тут йому, чи що? Він дитину удочерив, перебуваючи при здоровому глузді. Ніхто його не змушував… У доньки був тато, який так-сяк, але аліменти платив, але В’ячеслав захотів переоформити її на себе. І що тепер, мені її одній тягти до повноліття? Ну ні! Нехай платить аліменти!
– …Ну, а як він хотів? – міркує моя знайома, Ірина. – Жарти тут
Без рубрики 0
«Слухай, мій завів собі коханку. Молоду. І я не знаю, як бути! » – Інна подивилася на мене так, ніби я зараз дам їй безцінниу пораду. І все у них з чоловіком відразу налагодиться!
«Слухай, мій завів собі коханку. Молоду. І я не знаю, як бути! » –
життєві історії 0
У Нестора був ювілей – 35 років. Я цілий день готувала на стіл. Ольга Петрівна мені допомагала. Даринка тихенько гралася у куточку. Коли ближче 18-ї відкрилися двері, я побачила свого коханого не одного, а з другом, а що ще гірше, вже “веселого”. – Я так хотіла зробити цей день незабутнім, хоча, що казати, він таким і став. Якби ж можна було щось змінити
З Нестором ми познайомилися кули були студентами. Він так гарно за мною доглядав. Ми

You cannot copy content of this page