iBilingua

Я подзвонила чоловіку, щоб той по дорозі купив полуниці, бо і дочка і я вже захотіла цієї ягідки. Я ж не знала, що Петро в той час був у своєї мами. Вже наступного дня вона з’явилася на нашому порозі. “Тобі не соромно? Полуниця така ще дорога! Мій син так важко на будові працює, щоб вам догоджати?”. А через декілька днів чую, як свекруха тішиться, бо зять дочці і онучці оплатив поїздку в Туреччину. То дочці все можна, а невістці полуницю, – то марнотратка! Ну анекдот, чесне слово!

Так образливо, що плакати хочеться. Знаю що є такий анекдот, але ніколи б і

життєві історії 0

Ну яке вона має право, скажіть? Моя нинішня свекруха забороняє мені спілкуватися з мамою колишнього спочилого чоловіка, допомагати Стефанії Олександрівні. Так, з першою свекрухою я досі підтримую стосунки. А з нинішньою свекрухою нічого не виходить. Раніше я прагнула мати теплі взаємини і з Оксаною Богданівною, мамою мого теперішнього чоловіка Андрія. А тепер я все частіше намагаюся знайти причину не бачитися з нею. Завжди її в мені щось не влаштовує: мої покупки, як я готую, макіяж чи одяг, чи якісь дитячі речі, які я купила своїм дітям. На думку мами Андрія, я їх дуже балую. Постійно чую докори, що приділяю увагу Стефанії Олександрівні, мамі мого першого чоловіка. Але її син був чудовою людиною

Ну яке вона має право, скажіть? Моя нинішня свекруха забороняє мені спілкуватися з мамою

життєві історії 0

Ми домовилися, що на Великдень після церкви збираємось у мами. Але коли ми задзвонили в дверний дзвінок, ніхто нам двері не відчинив. Вона через “велику” образу на мене, пішла святкувати до своєї подруги, такої ж самотньої, як і вона. Я не знаю, чи то вік на неї так впливає, чи що. Вже і сестра з Канади мені телефонувала, питала, чим я таким маму образили. Але це ж смішно. Я ж не телепат врешті-решт. Ну хоч свекруха задоволена, це вже плюс!

Ми домовилися, що на Великдень після церкви збираємось у мами. Але коли ми задзвонили

життєві історії 0

Ми з дружиною разом 10 років, і у нас хороший шлюб, квартира, плануємо діток. Але є в нашому житті один персонаж, це – теща, яка завжди кругом пхає свій ніс. У житті вона не дала своїй дочці нічого, скажу я вам. Всі проблеми у нас в родині завжди через матір Наталі. Теща з тестем мають заміський будинок і квартиру в місті. Довгий час, більше 3 років, теща сиділа без роботи і весь цей час дружина допомагала батькам грошима і продуктами, хоча вони не старі, у батька є техніка і він заробляє гроші. Але ще й беруть гроші у дітей. Ми живемо в квартирі тещі і платимо їй щомісяця 6 тисяч гривень

Ми з дружиною разом 10 років, і у нас хороший шлюб, квартира, плануємо діток.

життєві історії 0

Я на Михайла глянула і стерпла – без зубів. – Щоб до стоматолога йти треба гроші мати, – сказала нам невістка. Ми витягнули все, що на пам’ятники складали, бо молодий ще, ну як без зубів ходити. А на другий день після Великодня так вийшло, що ми до них в гості приїхали. Вся квартира заставлена технікою, у вітальні красувався новий диван і телевізор. – Та все це в кредит. В нас же грошей нема!, – розвела руками Поліна. Я вже казала, як син не почне ті зуби робити, я їм і копійки більше не дам!

Як тільки мій Михайло одружився на Поліні, я думала, що це найкраща дружина на

життєві історії 0

Наш великодній обід закінчився тим, що Ігор сказав моїй мамі, що він її годує і утримує. Справді, мама, у якої ми мешкаємо, не платить за квартиру та за продукти. Нині це робить чоловік. Я не працюю півроку. Почала шукати роботу кілька тижнів тому, а до того відпочивала. Коли я працювала, ми за все платили разом з Ігорем. Але я маю одну особливість: я дуже швидко втомлююся. І звільняюся від утоми. Так, можу попрацювати кілька місяців, а потім не працюю якийсь час – відновлююся. Це стосується навіть офісної роботи. Я втомлююсь від комп’ютера, від колективу, від перебування поза домом, від рутини і одноманітності. Іншим це притаманно, як я помітила. працюють роками на одному місці. А ось я така. У моєї мами слабке здоров’я, їсть 1 раз на день, як правило. Її пенсія йде на ліки, і цукерки вона собі сама купує, бо їсть їх дуже багато. Ліки дорого виходять. Залишок від пенсії вона відкладає на непередбачену ситуацію. Пенсія у мами 7 тисяч гривень

Наш великодній обід закінчився тим, що Ігор сказав моїй мамі, що він її годує

життєві історії 0

Взяв і ляпнув мені прямо в очі таке Саша. Я б і подумати не могла, що чоловік, з яким я живу і якого кохаю, готовий на такі вчинки. Тепер думаю, чи тікати вже, поки в нас немає дітей, чи проявляти більше уваги і ніжності до чоловіка, щоб він і не думав про свій “план”? Я таки більше схиляюся до другого варіанту, бо як я буду без свого Сашка. Спогади про наше гарне життя на початку шлюбу, так гріють душу!

Взяв і ляпнув мені прямо в очі таке Саша. Я б і подумати не

життєві історії 0

Та ні, тарілку супу мені для мами чоловіка зовсім не шкода, нехай їсть на здоровлячко. Ну й телевізор нехай вона у нас годинами дивиться, а потім ближче до 12 ночі спускається у свою квартиру поверхом нижче. Мене все влаштовує. Я насамперед маю думати про щастя цієї 65-річної жінки, вона ж мені такого чоловіка виховала! Золотого просто. Живемо ми з Тимофієм просто у моїй квартирі

Та ні, тарілку супу мені для мами чоловіка зовсім не шкода, нехай їсть на

життєві історії 0

Я не знаю, як забрати у Тамари Михайлівни ключі! Я ще не прокинулася – а вона вже на нашій кухні, чи ще краще – заглядає до нас у спальню, мовляв, коли ж маленький прокинеться? Ми з Назаром побралися два роки тому, але я навіть не уявляла, що втраплю у таку халепу. Халепищу, я б сказала! Батьків у мене немає, я виросла з бабусею і в інтернаті, коли її не стало. Вийшла заміж за Назара у 25 років, з великого кохання. І все було б чудово, якби не його мати! Почнемо з того, що в неї нічого немає зовсім, але це для мене не мало ніякого значення. Я теж без посагу, щиро кажучи. Коли Тамара Михайлівна дізналася, що її син одружується, вона захотіла йому допомогти, взяла кредит на всіляку побутову техніку на свій смак і подарувала її нам. Звичайно, кредит вона сама виплатити не змогла

Я не знаю, як забрати у Тамари Михайлівни ключі! Я ще не прокинулася –

життєві історії 0

Дістався мені такий чоловік, з яким справді важко. Ми зараз чекаємо на другого сина, між нами все більш-менш, але чоловік не любить моїх рідних. Мишко постійно не задоволений моїми батьками, хоча вони живуть в селі і забезпечують говорить, що мало нам дали соління, варення, м’ясного. Фарш мама робить не так, як він любить, дає забагато цибулі. Водночас по господарству особливо нічим їм не хоче допомагати. Я ж звикла у всьому допомагати батькам і ніяк не можу звикнути, що він не хоче. Михайло вважає себе міським. І раз ми мешкаємо в місті у його квартирі, то він все вже зробив для нас, а годувати нас повинні мої батьки

Дістався мені такий чоловік, з яким справді важко. Ми зараз чекаємо на другого сина,