iBilingua – Сторінка 899 – На стику цивілізацій

життєві історії 0

Живу у столиці, працюю в IT-компанії. Вже три роки проводжу свою відпустку у батьків у маленькому обласному містечку біля Києва через постійні ремонти і перебудови, задумані моїм батьком, який зараз на пенсії. Щороку – одне й те саме. Потрібно збудувати гараж, лазню, кімнату, басейн. Я завжди виділяю кошти на усі ці заходи. Словом, щороку туди йде приблизно по двісті-триста тисяч гривень. Звісно, безоплатно

Мені 27 років, я неодружений. Живу у столиці, працюю в IT-компанії. Вже три роки

життєві історії 0

До мене в Івано-Франківськ переїхала моя мама з Каховки. Я витратила багато сил і грошей, щоб перевезти її до нас. Та, на щастя, все вдалося. Я не помітила, як вона постаріла і перетворилася на бурчливу літню пані, вже бабусю, хоча їй лише 69 років. Вона на всі вихідні їздить туди і нічого не робить. У період поливання та прополювання різко їй недобре стає, але весною вона просто бігала. Їсть за трьох, ні, не подумайте, що мені шкода, тільки вона й не готує і нічого не купує. Запропонувала було весною їй трохи підзаробити, продавати розсаду

До мене в Івано-Франківськ переїхала моя мама з Каховки. Я витратила багато сил і

життєві історії 0

Я такого і уявити не могла. З братом ми чужі люди, бо за ці роки бачилися лише кілька разів, а зараз він живе закордоном. Дядько Григорій теж відійшов у вічність. І ось мама проситься жити до мене, бо їй тяжко і неспокійно самій, обіцяє переписати квартиру. А я не хочу і квартири. І мами не хочу

Я такого і уявити не могла. Мама стала для мене чужою людиною. Почну спочатку.

життєві історії 0

Хочу розповісти реальну історію про себе і ви самі вирішите, як до мене ставитися. Жила була дівчинка Юля, росла слухняною дівчинкою, доброю ніжною та щедрою, вийшла заміж у 20 років за звичайного хлопчика Сергія і думала, що в житті отримала все, що їй треба для щастя

Хочу розповісти реальну історію про себе і ви самі вирішите, як до мене ставитися.

життєві історії 0

Нас всі родичі й друзі відмовляють, але ми вирішили купувати квартиру саме зараз, бо я вже більше так не можу. Я перебуваю в постійних сумнівах, бо це я переважно займаюся цм питанням, а чоловік в теробороні. Але розумію, що час стає відповідальним і треба переходити до дій. Суть питання, власне, ось в чому

Нас всі родичі й друзі відмовляють, але ми вирішили купувати квартиру саме зараз, бо

життєві історії 0

Мені 25 років. Рік я зустрічалася з хлопцем, Тарасом. Зараз він пішов служити, я при надії, ми так і не розписалися. Тиждень тому я отримала від коханого повідомлення. Як мені тепер полюбити цю дитинку. Ту не обійшлося без Тарасової колишньої дружини

Мені 25 років. Рік я зустрічалася з хлопцем. Тарасом. Зараз він пішов служити, я

життєві історії 0

Я одружена сім років. Всі ці роки моя совість мовчала, але зараз мій Назар на передовій, і я не знаю, що робити. А якщо чоловік не повернеться? Чи маю я й надалі мовчати про те, що наш Остапчик – не його син

Я одружена сім років. Всі ці роки моя совість мовчала, але зараз мій Назар

життєві історії 0

Коли я прошу його у вихідний день збігати по молоко доньці, він просто йде до кімнати до батька і просить його виконати моє прохання. Коли Соломійка була меншою і починала плакати через щось, Макар підходив до когось із нас трьох і просив зробити так, щоб це припинилося

Після весілля ми переїхали жити до батьків чоловіка, бо вони мають велику трикімнатну квартиру,

життєві історії 0

А тепер я переїхала до іншої країни. У Польщу, в Познань, ближче до рідної сестри, одразу влаштувалася на роботу на швейну фабрику. Начебто все добре, думала я, з’явився навіть хлопець. Багато часу проводимо азом, нові знайомі, всіх рада бачити, ходила до сестри в гості, нянчилася з племінниками і все подобалось. Але! Стався несподіваний поворот у житті

Раніше життя було зовсім іншим. А тепер я переїхала до іншої країни. У Польщу,

життєві історії 0

Я поїхав захищати Україну, і лиш тепер на відстані зрозумів остаточно, що не кохаю дружину. Мені 33 роки. Вона чудова людина, гарна господиня, і ніколи не давала приводу чимось засумніватися. Народила здорову прекрасну дитину

Я поїхав захищати Україну, і лиш тепер на відстані зрозумів остаточно, що не кохаю