Головна

alena

Квартиру цю ми з чоловіком придбали ще два десятиліття тому. Вибору у нас тоді особливого не було, тому й купили таке-сяке. І ось тепер, коли мені випала нагода більш-менш вдало її продати, я навіть не думала: погодилася, зібрала речі і перебралася до сина Тараса й невістки. У моїх дітей, як не крути, двокімнатна квартира. Ось і поживу у них трохи. Ми звикнемо. А я їм потім грошима допоможу. Та й квартира синові дістанеться, кому ж ще? Син і невістка не відмовилися від моєї пропозиції. Та й вони ж удома лише ввечері. Цілий день на роботі. Так що квартирою вони користуються лише як спальнею. А я і приготувати можу, і прибрати 
життєві історії 0
Квартиру цю ми з чоловіком придбали ще два десятиліття тому. Вибору у нас тоді особливого не було, тому й купили таке-сяке. І ось тепер, коли мені випала нагода
звуть мене Олена. Мені 35, діток немає. Двічі розлучена. Першого мого чоловіка звали Віктор, другого Олег. І я їх обох дуже любила, справді любила. Тому й вірила. Але по суті втратила з ними купу часу і можливостей. А тепер ось втретє збираюся заміж, але цього разу я хочу бути певна у тому, що це дійсно та людина, яка мені потрібна. Хочу бути впевненою в тому, що наші зі Станіславом інтереси збігаються, хочу переконатися, що в майбутньому він потягне нас обох, як і наших дітей. Це дуже важливий пункт. Взагалі виходити заміж втретє – для мене це велике випробування. Я вже точно знаю, що або цього разу все ж таки вийде, або взагалі не треба і буду все життя сама. Вчетверте йти під вінець вже не буде ні бажання, ні можливостей. Мій вік зараз – крайня точка, коли незаміжня жінка все ще може знайти своє щастя. Потім я вже вважатимуся старою
життєві історії 0
Мені 35, діток немає. Двічі розлучена. Першого мого чоловіка звали Віктор, другого Олег. І я їх обох дуже любила, справді любила. Тому й вірила. Але по суті втратила
Я не звикла тримати свої проблеми в собі, чому я маю самотужки з ними розбиратися? І не бачу і цьому нічого ганебного. А навіщо тоді близькі люди? От і зараз у мене в житті справді серйозна проблема, з якою мені не допоміг навіть психолог, та й друзі не знають, що порадити. Раптом ви, читачі, мені зарадите? Як він шаркає тапками, їсть ночами і ставить потім їжу не на ті полички холодильника, де вона була, сопить уві сні – все дратує мене в Ромі. А нам лише по 35 рочків
життєві історії 0
Я не звикла тримати свої проблеми в собі, чому я маю самотужки з ними розбиратися? І не бачу і цьому нічого ганебного. А навіщо тоді близькі люди? От
Та щоби я колись ще онукам гроші подарила! Я ж не могла і уявити, щоб Ольга таке зробила та ще й так мені відповідала! Слів немає просто. А син ще й захищає її! У близнят був на позаминулих вихідних день народження, святкували в кафе і Оля всім сказала дарувати гроші. Я й поклала в конверт 2000 тисячі гривень – кожному по тисячі. А вчора я купила фруктів і зайшла провідати онуків, та й побачила невістку. Буду вимагати гроші назад і сама дітям щось куплю!
життєві історії 0
Та щоби я колись ще онукам гроші подарила! Я ж не могла і уявити, щоб Ольга таке зробила та ще й так мені відповідала! Слів немає просто. А
Оце ми побували і в батьків чоловіка на Новорічні свята на Прикарпатті, і в його тітоньок, і до моїх родичів також їздили на Вінниччину. Всі вони люди хороші, привітні, гостинні, годували нас і частували всіляко. Але оце я тепер точно знаю, яких страв в моїй родині на святковому та й просто на столі ніколи не буде! Навіть не розумію, за що цю їжу так шанують в Україні! Ну нічого ж ані корисного, ані смачного, зате мороки в приготуванні! І часу забирає гору – ніякого сенсу. Я оце навіть список собі склала антистрав, про які вже треба точно забувати
життєві історії 0
Ми з чоловіком ще молоді, нам по 27 років, пів року тому тихенько розписалися – не ті зараз часи, щоб гулянки закочувати. хоча рідні Любомира це не сподобалося,
Маму вже сил немає терпіти. Хоч їй всього 65! Маю прекрасний будинок, фінансову успішність та можливість подивитися світ. Все це у мене є. Але з мамою ну просто халепа, інакше не скажеш! Ну така вже цяця-пані, нічого не скажи! Після того її цуцика все вимили-вичистили – ні грама вдячності. Мама має гарну двокімнатну квартиру з ремонтом. Окрім пенсії, раз на кілька місяців я пересилаю їй гроші – по 10 000 гривень – на картку. А це в мене день народження в суботу був – 45 років. Так що вона вичудила! Ну як її було запрошувати і садити з ними за одни стіл?
життєві історії 0
Мені 45 і я ніколи не думала, що скажу це, але я починаю боятися старості і дуже не хочу стати, як моя мама – ображеною на увесь світ.
Мені 53. Я молода й гарна жінка, то чому б і ні? Я виглядаю я просто приголомшливо. Я постійно працюю над своїм тілом, шкірою та здоров’ям. Ну і, звісно, генетика. Без неї б я зараз була як усі мої однолітки: втомлена, страшна, з чоловіком та онуками на руках. Співчуваю таким “бабусям”. А в мене є Ігор, красивий і молодий, але ж я не знала, ким він їй доводиться! Йому 29, вже досить дорослий
життєві історії 0
Мені 53. Я молода й гарна жінка, то чому б і ні? Ви тільки не подумайте, що я дуже себе розхвалюю, адже все саме так і є. Мені
Прийшла вчора рідна моя дочка Оля і сказала, що якщо я не виселю зі своєї квартири квартирантів і не поселю туди онуку з чоловіком – можу про неї і онуку забути і не розраховувати на їхню допомогу в старості. Я в сльозах подзвонила другій дочці в Німеччину і розповіла все Катерині. Це вона купила мені однушку кілька років тому як вдячність за те, що ми її з чоловіком виростили
життєві історії 0
Прийшла вчора рідна моя дочка Оля і сказала, що якщо я не виселю зі своєї квартири квартирантів і не поселю туди онуку з чоловіком – можу про неї
Я зарозуміла і задираю носа, але я знаю, чого я варта. Це набагато краще, ніж бути сірою мишею в заповненій маршрутці і їздити цим “ароматним” бусиком щодня на роботу. У 20 років я переїхала з батьківського дому. Мені купили квартирку в новобудові в хорошому районі Києва. Не дуже велику, але мені вистачає. З ремонтом, гарною сантехнікою, а головне – у дуже мальовничому районі – на Оболоні. Моя квартира – це моє місце сили, вікна виходять на Дніпро. Мій наречений мусить придбати нам будинок або двоповерхову квартиру. Я не проти, якщо це буде заможний папік, бо з однолітків моїх просто нічого взяти – вони ще нічого не досягли. І ось познайомилася з одним. Він, напевно, навіть як друг – чудовий», – так думала я до того моменту, поки працівник закладу не приніс нам рахунок. Вітя з задоволеною усмішкою подивився на мене і передав чек мені
життєві історії 0
Я маю прекрасну освіту і батьки виростили мене самодостатньою і впевненою в собі людиною. Навчили бути амбітною. Багато хто може сказати, що я зарозуміла і задираю носа, але
До цього вони жили в двушці в новобудові, ростили двох дітей, сина і дочку, моїх онуків. Я планувала що ми продамо їхню квартиру, додамо отриману компенсацію за зятя і купимо трикімнатну або будинок та й будемо жити разом: дочка, діти і я, а моя під оренду, аби мати постійний дохід. Але дочка сказала що з тих грошей нічого мати не хоче, спустить їх всі на розваги і поїхала з дітьми на Шрі Ланку на місяць. У мене спів від обурення немає просто
життєві історії 0
До цього вони жили в двушці в новобудові, ростили двох дітей, сина і дочку, моїх онуків. Я планувала що ми продамо їхню квартиру, додамо отриману компенсацію за зятя

You cannot copy content of this page