Головна

alena

Я тепер не знаю, як це ледащо в Україну випхнути! Нехай би йшов Батьківщину нашу боронити, а то сидить нам моїй шиї що в Україні, що тут, в Чехії. От вляпалася я шість років тому, коли вийшла заміж за чоловіка, на 7 років за мене меншого. А він ніякий виявився у всіх сенсах. А я зустріла нормального чоловіка, старшого
життєві історії 0
Я тепер не знаю, як це ледащо в Україну випхнути! Нехай би йшов Батьківщину нашу боронити, а то сидить нам моїй шиї що в Україні, що тут, в
Мама й тато не змогли розлучитися мирно й нормально спілкуватися між собою, навіть заради мене. Мама категорично не хотіла бачити батька, тому на всі свята вони відвідували мене по черзі, окремо. На цей свій день народження, який був в минулі вихідні, я вирішила все підстроїти. Ну скільки можна, як малі діти, дитсадок влаштували. Мама готувала вдома, шила, в’язала, навіть приймала чужі речі для прання, благо, пральну машину тато не забрав. На весілля нам з Данею він подарував квартиру. Не розумію, чому вона так відреагувала?
життєві історії 0
Мама й тато не змогли розлучитися мирно й нормально спілкуватися між собою, навіть заради мене. Мама категорично не хотіла бачити батька, тому на всі свята вони відвідували мене
Моя молодша дочка зникла з “радарів”, коли вийшла заміж. Я давно працюю й живу в Італії, не могла приїхати 7 років, бо мала немічних і стареньких підопічних, одразу двох, літню пару. Вони до мене так звикли, що я не могла їх полишити зовсім. Про те, як живуть мої доньки, дізнавалася з наших відео розмов. Я приїхала й привезла гроші, а коли запитала в старшої дочки адресу молодшої, Віолета зніяковіла і попросила мене не їхати в те село
життєві історії 0
Зараз мені 56 років, вже 15 років я працюю  й живу в Італії. У мене був хороший шлюб, коханий чоловік, підростали у нас з Віктором дві чудові донечки,
Як же ми чекали й готувалися зустрічати маму з Італії, де вона пропрацювала 5 років! Приготували їй подарунки і замовили ресторан, аби влаштувати справжнє свято для мами, запросили родичів, кумів і найближчих друзів. Та на святі на її честь мама повідомила новину, від якої мені стало ніяково і дуже неприємно! Це зовсім не те, на що я очікувала й розраховувала, я на маму й сестру у великій образі. У них, одне за одним, народилися аж цілих чотири дитини! Мені цього ніколи не зрозуміти, тут з одним хоч би впоратися
життєві історії 0
Як же ми чекали й готувалися зустрічати маму з Італії, де вона пропрацювала 5 років! Приготували їй подарунки і замовили ресторан, аби влаштувати справжнє свято для мами, запросили
Усе через ліниві вареники. У п’ятницю до нас приїхала на два тижні моя свекруха Неля Матвіївна. Скучно їй стало в своєму райцентрі, захотілося їй провітритися в Полтаву. Ну так і провітрилася б – по магазинам, в кіно чи ще там кудись. Так ні ж, треба було оце вчудити. Тепер Максим щодня мені надзвонює і просить повернутися, а я сказала, що тільки тоді, як його матуся щезне з нашої оселі. Я вийшла на кухню варити вареники на сніданок, але вони були в смітнику, а вона вже ліпила свої
життєві історії 0
Усе через ліниві вареники. У п’ятницю до нас приїхала на два тижні моя свекруха Неля Матвіївна. Скучно їй стало в своєму райцентрі, захотілося їй провітритися в Полтаву. Ну
Мені 36 років, доросла жінка, одружена більше 15 років, двоє дітей у нас з чоловіком Михайлом. Але я досі як мале беззахисне дівча перед свекрухою Раїсою Іванівною. Після кожної такої поїздки, які бувають не частіше ніж двічі на рік, я приїжджаю додому і тиждень ще оговтатися не можу. Постійно дає нав’язливі поради, які нікому не потрібні, постійно порівнює, як живемо ми та її кохана донечка, якій за 40, і та незаміжня
життєві історії 0
Мені 36 років, доросла жінка, одружена більше 15 років, двоє дітей у нас з чоловіком Михайлом. Але я досі як мале беззахисне дівча перед свекрухою Раїсою Іванівною. За
Ми живемо з чоловіком і дочкою в селі, на Чернігівщині, доглядаємо мого дідуся Тимофія Олексійовича, йому 90 років, сам жити вже не може. А моя люба свекруха Валентина Володимирівна мешкає в Києві. Ми завжди до неї стараємося при будь-якій нагоді відправити доньку, аби наша 4-річна Стася хоч щось цікаве побачила. Але такого ми від дитини не очікували! Але такого ми від дитини не очікували! Це все свекруня, хай їй грець! Свого часу вона не займалася вихованням свого сина, бо навчалася і працювала
життєві історії 0
Ми живемо з чоловіком і дочкою в селі, на Чернігівщині, доглядаємо мого дідуся Тимофія Олексійовича, йому 90 років, сам жити вже не може. А моя люба свекруха Валентина
Я живу все життя в селі і мені завжди цього було досить. Своя хата, свій садок, огород, курочки – що ще треба? А тепер моя міська донька розлучилася з чоловіком і приїхала жити до мене в село і кожен день наполегливо посилає мене на заробітки. У Іванни купа аргументів! Доведеться послухатися і їхати. Весною, після приїзду доньки, я купила ще й козу. Щоби молоко було, сир ще можна робити для внучки. А там, натякнула Іванка, я можу якусь частину із зарплати висилати їй з онукою, вона потім поверне, коли налагодить своє життя
життєві історії 0
Я живу все життя в селі і мені завжди цього було досить. Своя хата, свій садок, огород, курочки – що ще треба? А тепер моя міська донька розлучилася
Я носила вже чималенький животик, ми з Платоном дуже чекали нашого маленького первістка! Я дуже добре пам’ятаю той день, я була записана на останнє узі, а до цього не було видно, кого ми чекаємо, малюк відвертався весь час. І ось нарешті пощастило! “Дівчинка у вас буде, чудово, здоровенька!” – посміхнувся лікар. Платон одразу вибіг з кабінету, у мене бризнули сльози. Ні він, ні його родичі не бачили в дівчинці, якій було всього кілька місяців, ніякої схожості з татом. Але коли у його мами був день народження, мій чоловік наполіг, щоб ми пішли до неї як сім’я
життєві історії 0
“Дівчинка у вас буде, чудово, здоровенька!” – посміхнувся лікар. Платон одразу вибіг з кабінету, у мене бризнули сльози, бо тоді я ще не знала, чим це обернеться. Зараз
Мене звуть Жанна, мені 48 років. Я вдруге заміжня, живу в Італії. Коли почалися сумні події в Україні через вторгнення, я забрала до себе маму і розлучену 30-річну дочку з двома дітьми від різних шлюбів. Поселила їх окремо, оплачую оренду квартири. Чоловік у мене хороший, у нас підростає спільний 8-річний синочок Даніель. Тепер я для дочки й мами погана, бо не виконую всіх їхніх примх і забаганок. Живемо в будинку Марко з його мамою, дуже привітною й тихою жінкою. Дочка весь час вимагає до себе уваги, каже, що хоче влаштувати тут, в Італії, своє особисте життя, але моя  мама й діти їй в цьому заважають, вимагає няню і розселити їх з мамою в дві однокімнатні квартири. Я боюся, що вона мені тут третього народить, на мою шию
життєві історії 0
Мене звуть Жанна, мені 48 років. Я вдруге заміжня, живу в Італії. Коли почалися сумні події в Україні через вторгнення, я забрала до себе маму і розлучену 30-річну

You cannot copy content of this page