Головна

alena

У тому, що її син тепер рогатенький, винна сама моя свекруха, щиро кажу. Саме через неї у мене виникло бажання знайти собі іншого чоловіка, хоча розлучатися я наміру не маю. А того разу при усіх гостях вони запитали у Богдана, хто для нього важливіший, я чи його донька від першої дружини. Запитали, наче, і жартома. Хоча запитання досить тонке. Але Богдан, не замислюючись, відповів, що дочка для нього найдорожча. А дружина лише на другому місці. Тільки зараз я почала розуміти, навіщо я це роблю. Розповім свою історію в пікантних подробицях, а ви вже робіть висновки і давайте поради, якщо хочете. Буду вдячна!
життєві історії 0
У тому, що її син тепер рогатенький, винна сама моя свекруха, щиро кажу. Саме через неї у мене виникло бажання знайти собі іншого чоловіка, хоча розлучатися я наміру
Мені було 29 років, двійко дітей погодок, роботи в селі для мене немає, чоловік сезонними роботами займається за копійки. Тоді свекруха і вирішила, що пора мені на заробітки їхати, родину годувати. Була у неї знайома в Мілані, до неї я і поїхала, тітка Марта допомогла мені на перший час з житлом і роботою. Одного разу, мені вже 35 років було, приїхала я, а свекруха мені: – А що ти хотіла, чоловік довго без жінки не може, але ти законна, а вона йому готує, пере, за дітьми дивиться. А ось тепер – я їй: мені для здоров’я треба!
життєві історії 0
Мені було 29 років, двійко дітей погодок, роботи в селі для мене немає, чоловік сезонними роботами займається за копійки. Тоді свекруха і вирішила, що пора мені на заробітки
Ми з чоловіком Денисом ще досить молоді, нам по 33 роки, і свого житла ми не маємо. Щиро кажучи, ми поки що на нього навіть не збираємо, бо це все, що відбувається в Україні. Нас дуже засмучує і бентежить, ми ще не знаємо, чи хочемо тут залишатися взагалі. Жили ми два роки на орендованій квартирі, але пів року тому не стало мого свекра – він був захисником. Тоді нас і запросила жити до себе Марта Леонідівна, мама мого чоловіка. сказала, що з нами їй буде не так самотньо і тривожно. Ми зібрали свої речі і речі дитини і переїхали до свекрухи. Якби я знала, що почнеться!
життєві історії 0
Ми з чоловіком Денисом ще досить молоді, нам по 33 роки, і свого житла ми не маємо. Щиро кажучи, ми поки що на нього навіть не збираємо, бо
Знову мені в неділю Галина Володимирівна свадьбу онуків навела на обід. А ще й мій день народження! А в мене голубців і котлет немає, тільки борщ, та й той пісний, і салат з капусти. Тепер ось пахе розлученням, чесне слово. І що найприкріше – нас з Олегом розводить жадібність свекрухи. Сімейні наші гроші почали текти мов пісок крізь пальці. Свекруха і свекор, троє дітей зовиці і зять тепер дуже правильно харчуються – у нас у гостях. Але Галина Володимирівна мене не здивувала. Здивував чоловік, який почав мене просити вибачитись перед його мамою
життєві історії 0
Знову мені в неділю Галина Володимирівна свадьбу онуків навела на обід. А в мене голубців і котлет немає, тільки борщ, та й той пісний, і салат з капусти.
У мене була чудова родина, троє діток і будинок, коли я дізналася про інтрижку мого Василя с сусідкою Варкою, яка славилася у нас тим, що в неї були діти від різних чоловіків. Ось що я отримала майже після 20 років спільного шлюбу! Двоє наших дітей на той момент були вже повнолітні, а молодша донька лише пішла до старших класів. І я поїхала в Італію, не розлучалася офіційно з Василем. І ось тепер гуляю з Лоренцо вуличками рідного села. Я пробувала розлучатися, але чоловік розлучення мені не дав і сказав, що з нашого спільного будинку не має наміру з’їжджати. Приїхали ми з Лоренцо в гості до дочок знайомитись. Зупинилися у тому самому будинку, в якому жили ми з Василем, адже  офіційно досі з ним в шлюбі! В той же день мій законний і з’їхав до своєї старої мами на окраїну села
життєві історії 0
У мене була чудова родина, троє діток і будинок, коли я дізналася про інтрижку мого Василя с сусідкою Варкою, яка славилася у нас тим, що в неї були
Явилася Світлана Михайлівна як сніг на голову, без попередження і без запрошення, але я тим не менш, поставила перед свекрухою тарілку з домашніми пельменями. Думаєте, помогло? Де там! Через 5 хвилин матуся чоловіка пішла, грюкнувши дверима, а я навіть не зрозуміла, чим їй не догодила. Я далеко не відразу дізналася про цю «родзинку» Світлани Михайлівни.
життєві історії 0
Явилася Світлана Михайлівна як сніг на голову, без попередження і без запрошення, але я тим не менш, поставила перед свекрухою тарілку з домашніми пельменями. Думаєте, помогло? Де там!
Чоловік мій поїхав в Норвегію заробляти нам на будинок і машину, і ось повернувся додому. Скільки я смаколиків улюблених його наготувала! Адже не бачилися майже рік. За три дні почала ліпити вареники, готувати завиванці, голубці медовик! Прибрала в оселі, нови штори купила – я ж так чекала коханого! Що щось не так, я помітила по обличчю Назара ще на порозі. Добре, що мама моя врятувала ситуацію і нашу родину загалом, адже вона мене до такого підготувала зарані. А сестра і подруги кажуть, що краще вигнати такого чоловіка
життєві історії 0
Чоловік мій поїхав в Норвегію заробляти нам на будинок і машину, і ось повернувся додому. Скільки я смаколиків улюблених його наготувала! Адже не бачилися майже рік. За три
Недавно не стало свекра і ми забрали свекруху до себе, бо вона жити сама відмовилася. В квартирі у неї вже квартиранти, половину грошей вона віддає нам. Але я й грошей не хочу! Чоловік мій рятівник і їде на роботу вже о 6 ранку, так вона йому о 5-й каву в ліжко несе. Я скоро кидатися на неї буду, а Богдан каже, треба набратися терпіння. З кухні мене вже вижила, сина загодовує пиріжками. Найперше – довелося відмовитися від прибиральниці
життєві історії 0
Ми з чоловіком живемо в тому ж місті, де його батьки, свого часу я сюди приїхала за Богданом. Спочатку ми житло винаймали, обоє багато працювали і через 10
Ми теж вкладалися в заміський будинок сина, яки вони з невісткою будували 7 років. Допомагали чим могли, чоловік мій, хоч ми й мешкаємо не в самому Хмельницькому, а в районі, але їздив кілька разів допомогти дітям з роботою. І минулого тижня нарешті звершилося – ми поїхали до дітей на новосілля! Батьки невістки приїхати не змогли, бо там сват не здоровий. Були ми і молодь – їхні куми, друзі найближчі. Нас чекав багатий стіл, домашній шашлик – все прекрасно! Якби не те, що нас чекало в кожній кімнаті будинку і навіть в санвузлах! Більше моєї ноги там не буде, це ж не нормально! Син намагався пояснити
життєві історії 0
Ми з чоловіком Петром все життя живемо там, де народилися – в райцентрі на Хмельниччині. Маємо свій будинок і все необхідне для більш менш нормального життя. Живемо не
Через дочку маю великі проблеми. 7 років тому Соломія, прикриваючись тим, ніби в образі на мене за розлучення з її невдахою-батьком, чкурнула закордон. У мене є свій квітковий магазин і кілька яток на ринках по місту. І я думаю розширюватись. І мені потрібна Соломія. Минуло вже сім років. З надійних джерел мені відомо, що їй дуже важко в Румунії: принца на білому коні вона не знайшла, натомість зустріла там українця, народила дитину, а він її покинув. Стандартна історія: зробив дитину – і лови вітра в полі. Перспектив у неї нуль. Це диво, що я тут стала на ноги. А вона там, та ще й з дитиною. І я захотіла спробувати вмовити Солю приїхати додому. Я навіть могла б купити їй квартирку, їй і онучці Міланці, та їй це не треба. А от батько, який на себе вже не схожий і нічогісінько не має – їм потрібен. Всі, крім матері
життєві історії 0
Через дочку маю великі проблеми. 7 років тому Соломія, прикриваючись тим, ніби в образі на мене за розлучення з її невдахою-батьком, чкурнула закордон. А розлучилася я з Женею,

You cannot copy content of this page