Головна

alena

В 16 років я зрозуміла, що не можу бути перебувати вдома. Я переїхала з хлопцем на орендовану квартиру, але ми розбіглися через два роки. Я почала працювати, вчити французьку і в 25 поїхала у Францію. Батьки й знати мене не хотіли, сказали, щоб я дорогу додому забула. Зараз втратили дім, мені подруга сказала, живуть в селищі як переселенці, стали бідними. Я можу допомагати чи забрати, але чи треба? Вони ж від мене давно відмовилися, а сестра вийшла заміж, народила четверо дітей і їй не до батьків
життєві історії 0
Я народилася на Харківщині. Нас в родині дві сестри, я старша за Олю на кілька років. Батьки наші були дуже суворими щодо нас у вихованні, нічого не дозволяли,
Я дуже любила мою свекруху і Тетяна Павлівна мене повністю влаштовувала, поки вона жила в Ізраїлі, працювала там і допомагала нам трохи фінансово. А це взяла і приїхала! В країні таке твориться, а їй додому захотілося! А у нас тут дитинка якраз народилася. І скажу одразу – що мама чоловіка виявилася людиною настільки самозакоханою, що просто не передати словами!Знала б я це раніше – поводилася б по-іншому. А тепер навіть не знаю, що й робити. Напевно, доведеться побити з нею горщика. Коли ми з Данею одружилися, його мама на той час працювала й жита в Ізраїлі, вона була там нянею шістьох дітей в одній родині
життєві історії 0
Я дуже любила мою свекруху і Тетяна Павлівна мене повністю влаштовувала, поки вона жила в Ізраїлі, працювала там і допомагала нам трохи фінансово. А це взяла і приїхала!
Звичайно, що моє терпіння не резинове! В той вечір воно луснуло, як мильна бульбашка, і я висловила невістці Каті все, що накипіло. Хочу розповісти вам, читачі, свою сімейну історію, і дуже сподіваюся на підтримку й поради. Я з Вінниці, давно розлучена. Артем добре вчився, розумний хлопець. А на ділі – невдаха. І ось настав момент, коли Артем привів у будинок наречену. Наше знайомство з Катериною було досить стриманим. Я ж старалася, ростила свою єдину дитину не для першої зустрічної спідниці. Хотілося б, щоби дівчина відповідала моїм очікуванням хоча б на вигляд. А тут я бачу якусь бідолаху. Волосся незрозумілого мені відтінку, фігури немає, навіть очі – і ті якесь невдале поєднання жовтого та зеленого. Невістка називала мене мамою, хоча в мене за паспортом одна дитина. Прийдеш додому і чуєш цей запах із кухні. Щось смажене, тушковане. Весь одяг пропах цим куховарством. А що, Катюша ж у нас господиня хоч куди. Готує як уміє і на цілу роту одразу. І хто б його тільки поїдав усе? Скільки у смітник летить, а грошей зайвих у них немає, ще й у мене позичають
життєві історії 0
Звичайно, що моє терпіння не резинове! В той вечір воно луснуло, як мильна бульбашка, і я висловила невістці Каті все, що накипіло. Хочу розповісти вам, читачі, свою сімейну
Мама одразу забрала мене до себе назад з орендованої квартири, хоча я й хотіла продовжити у ній жити. А потім у спадок мамі в передмісті дісталася ділянка землі від її одинокої тітки, і мама вирішила, що там конче потрібно побудувати великий будиночок для нас усіх. А значить, мені одна дорога – закордон на заробітки, а вона з Улянкою справляється чудово, я можу бути спокійною.15 років знадобилося. Я працювала в Польщі, Італії, Франції, Португалії, Іспанії, де працюю і зараз. А мама будувалася. Все робила як вважала за потрібне, за своїм смаком. Будинок ріс, і два роки тому мама з Уляною в нього переїхали. Оформила мама, само собою, двоповерхову нерухомість на себе
життєві історії 0
Я завжди була маминою дівчинкою і у всьому її слухалася. Навіть заміж вийшла за того, на кого вказала мама – за хорошого хлопчика, сина її подруги, – а
П’ять років тому, у 35-ть, я одружився з Маргаритою, яка була на 9 років за мене молодша. Вибачте, любі пані, але жіноча краса досить швидкоплинна. Не у всіх, звісно, але переважно. У вас з’являється потреба стежити за кожною деталлю зовнішності, аби добре зберігатися. Дивлячись на Риту, я був упевнений, що вона довго буде молодою й гарною. Я міг дати їй все: гарне житло, автомобіль, відпочинок за кордоном, гроші на шопінг і догляд за собою. Тоді я ще не знав, чому не можна одружуватися з такими панночками. Втомилася вона від помічниць і їжі з ресторанів, і вирішила відкрити свою справу! – Дай грошей, коханий!
життєві історії 0
П’ять років тому, у 35-ть, я одружився з Маргаритою, яка була на 9 років за мене молодша. Вибачте, любі пані, але жіноча краса досить швидкоплинна. Не у всіх,
Коли в наші родині стало скрутно фінансово, бо чоловіка скоротили, а його мати якраз злягла, я не стала сидіти сиднем, залишила трьох дітей 15, 17 і 19 років і поїхала з рідного Франківська заробляти гроші в найпопулярнішу серед наших заробітчан країну – Італію. Минуло 28 років такого нашого життя на відстані. У дітей квартири, машини. Мені ще два роки до підвищеної пенсії тут доробити треба, але я приїхала в Україну, аби вже забрати до себе у придбаний мною будиночок біля моря чоловіка. Та цей старий дід нічого крім своєї дачі й онуків бачити не хоче
життєві історії 0
Сама я з Івано-Франківська. Вийшла заміж за хлопця з району, Тимофій переїхав до мене в місто, влаштувався на роботу, почали ми своє молоде сімейне життя. Спочатку ми орендували
Я вийшла заміж з великого кохання, але навіть уявити не могла, що буду бачити коханого чоловіка лише кілька годин на бобу, а решта його часу належатиме його матінці! Свекруха моя з часом стала особистою перекладкою одного впливового бізнесмена і на кілька років виїхала в Америку. За роки, що вона була за кордоном, Надія Василівна заробила хороші гроші і зараз вона займається будівництвом власного двоповерхового будинку в Броварах. І от запитання. Для чого він їй? Адже вона сама вже у віці, хоч і зі здоров’ям у неї все добре. Таке враження, що вона все життя пила соки зі своєї родини, і тепер у неї самої здоров’я по вінця. Надія Василівна, чесне слово, свого собаку любить більше, ніж рідного сина. Мене й донечку вона просто ігнорує
життєві історії 0
Я вийшла заміж з великого кохання, але навіть уявити не могла, що буду бачити коханого чоловіка лише кілька годин на бобу, а решта його часу належатиме його матінці!
Минуло півтора роки мого сімейного життя. І тільки перший тиждень після весілля я згадую з радістю, бо тільки в ті короткі сім днів все було чудово й мене переповнювало щастя. А потім трапився прикрий випадок, і відтоді конфлікти в нашій родині не припиняються. Справа в тому, що ми з Сашком живемо з матір’ю і братом чоловіка – окремо жити немає фінансової можливості. У той день я наготувала їсти на всіх, ми всі разом вечеряли, збиралися пити чай. Я не послухала Сашка. І одного вечора до нас у спальню заходить свекруха і починає підвищеним тоном запитувати, що в мене за поведінка така
життєві історії 0
Минуло півтора роки мого сімейного життя. І тільки перший тиждень після весілля я згадую з радістю, бо тільки в ті короткі сім днів все було чудово й мене
Так, я не гарна, і Денис – удівець з трьома дітьми – був моїм шансом. Я вийшла заміж, чим порадувала всю рідню. Денис ніколи мене не любив, але я була йому потрібна. У нас народився спільний син. Я не була щаслива – домашня робота, чужі діти, які мене наче й люблять, але не достатньо, аби я відчула себе їхньою справжньою матір’ю. А може це я не змогла їх по-справжньому полюбити, але – виростила. Діти виросли, а чоловік примушує доглядати його колишню стару тещу. Маю вибір у 53 років – життя з нелюбом і чужа мені баба, або – закордон і все спочатку
життєві історії 0
Так, я не гарна, і Денис – удівець з трьома дітьми – був моїм останнім шансом. Я вийшла заміж, чим порадувала всю рідню. Денис ніколи мене не любив,
Ми живемо на Хмельниччині. Разом з Георгієм ми вже 15 років – це, погодьтеся, не мало. А раніше, ще до нашого одруження, чоловік жив із мамою у старому польському приватному будинку на дві родини з прибудинковою територією – садом і двома сотками огороду. Коли ми побралися, свекруха Валентина Гнатівна купила однокімнатну квартиру і стала здавати її в оренду чужим людям. А потім вона перебралася в свою квартиру, а я й батьки зробили в її будинку ремонт. Тут ми й живемо, але все моє життя псує мама чоловіка
життєві історії 0
Ми живемо на Хмельниччині. Разом з Георгієм ми вже 15 років – це, погодьтеся, не мало. А раніше, ще до нашого одруження, чоловік жив із мамою у старому

You cannot copy content of this page