Головна

alena

Не хочу я свекра з цим його особняком, побудованим “на всіх”, не хочу жити в цьому гуртожитку, не хочу цих грядок, моркви й помідорів, не хочу зовиці, полуниці й кабачків! Здалося мені те все. Начхати, що це остання воля спочилого свекра – щоб ми тут всі на купу жили і в його садку й огороді спини гнули. На той момент у Оксани вже дозрів план невеликої перебудови
життєві історії 0
Не хочу я свекра з цим його особняком, побудованим “на всіх”, не хочу жити в цьому гуртожитку, не хочу цих грядок, моркви й помідорів, не хочу зовиці, полуниці
Як зараз пам’ятаю той день місяць тому: подзвонила дочка Галинка і попросила приїхати і побути з дітьми, бо їй треба в стаціонар на 10 днів. Я ж погодилася допомогти, маю можливість. Знаєте, я завжди думала, що у доньки нормальна родина! Та тепер я ні ногою туди! На зятя більше й дивится не хочу, тьху! Шлюб дочки на межі розлучення вона плаче і каже, що я у всьому винна. Чую – встає. Прийшов, дивиться на пиріжки і й питає мене, що це. Почувши, що це я вчора напекла, розвертається і йде! Сказала, що у своїй квартирі – а квартира оформлена на мене – я не служниця
життєві історії 0
Як зараз пам’ятаю той день місяць тому: подзвонила дочка Галинка і попросила приїхати і побути з дітьми, бо їй треба в стаціонар на 10 днів. Я ж погодилася
Я в Іспанію поїхала майже 20 років тому не від хорошого життя. І ось кілька років тому, коли обоє моїх дітей – вже з купленими мною квартирами, машинами, я зустрічаю кохання свого життя, Мігеля. Ми вже разом три роки, але тепер вирішили побратися – у Мігеля недуга, йому дають хороші прогнози, але все ж він хоче точно знати, що все залишиться мені, бо дітей власних у нього нема. Ми вирішили зробити величезний сюрприз моїм рідним, купили розкішні подарунки і приїхали одружуватися в мою рідну Вінницю. Ми зупинилися в готелі, бо я не могла привести Мігеля в квартиру до старенької мами. Гроші я дітям закинула на карти. Востаннє
життєві історії 0
Я в Іспанію поїхала майже 20 років тому не від хорошого життя. І ось кілька років тому, коли обоє моїх дітей – вже з купленими мною квартирами, машинами,
Вероніка мені ще не офіційна невістка, але мені вже соромно за її смак перед подругами! Як уявлю це майбутнє весілля – плакати хочеться! Як син міг закохатися в таку? Живуть разом вже два роки. І ось надумали весілля. Тут і ясно все стало з цією Веронікою. тепер я просто не знаю, як відмовити сина одружуватися. Це ж треба було таке з весільною сукнею вчудити! Тарасу вона теж купила дуже дешеву сорочку та штани на китайському ринку
життєві історії 0
Вероніка мені ще не офіційна невістка, але мені вже соромно за її смак! Як син міг закохатися в таку? Живуть разом вже два роки. І ось надумали весілля.
Я можу порівняти двох своїх свекрух. Через першу ми з першим чоловіком і батьком моєї донечки ми розлучилися, на жаль. Друга мені за маму, при чому не другу, а першу, бо рідна моя матуся на небесах. А це – найсмачніший і найпростіший торт від моєї Мами Соломії Тарасівни – вас вся родина розцілує за нього в обидві щоки! Це мій традиційний торт вихідних, і я дякую свекрусі за цей неймовірний рецепт! Ділюся, дорогі господині, і з вами!
рецепти 0
Я можу порівняти двох своїх свекрух. Через першу ми з першим чоловіком і батьком моєї донечки ми розлучилися, на жаль. Та не буду тут про сумне, це вже
Моя молодша сестра Віка – це ідеальний приклад того, як думати лиш про себе, коли ти одна найкраща. всі тобі повинні і мають носитися як з цяцею. Я вже просто не знаю, як поводитися з молодшою сестрою. Ми виросли в багатодітній сім’ї, жили важко, я поїхала з нашого маленького райцентру у Житомир вчитися, а Віка через 3 роки теж переїхала до мене. Ніколи не зателефонує ні мені, ні батькам, ні нашим страшним братам і сестрам. Але коли їй потрібні гроші, то вона відразу згадує про нас усіх і починає просити. Я вже заміжня. Віка надивилася “інстаграмних” експертів і зробила висновок, що це вся її сім’я винна у її особистих проблемах. А їх у неї купа. Я щиро хочу якось допомогти сестрі, про це просить мене й мама. Я навіть погано сплю вже довгий час через Віку
життєві історії 0
Моя молодша сестра Віка – це ідеальний приклад того, як думати лиш про себе, коли ти одна найкраща. всі тобі повинні і мають носитися як з цяцею. Я
Свати – це повний абзац. Я ж не дарма пропрацювала стільки років у Франції прибиральницею, доглядальницею. повернулася в Україну не з пустими руками, маю заощадження. Я так чекала цієї прекрасної радісної і світлої події! Що може бути важливіше? Тому коли народився онучок Андрійко, я зібрала дві повнезні сумки гостинців і помчала до них! Подиву моєму нема кінця, адже батьки зятя були абсолютно не такі щедрі. Приїхала я якраз за день до весілля. Але добре знала, де відбудеться урочиста частина, скільки запрошено гостей тощо. Знала все, а чому? Бо я платила за бенкет. Весільний подарунок від них був – якийсь сервіз чи подібна чепуха. Ми з батьком подарували квартиру. Свати приїжджають до нас, у нас лазня, домашня їжа, чоловік хотів поставити настоянку
життєві історії 0
Я ж не дарма пропрацювала стільки років у Франції прибиральницею, доглядальницею. повернулася в Україну не з пустими руками, маю заощадження. Я так чекала цієї прекрасної радісної і світлої
Йому «всього» 44 роки. Якщо я не підпишу з Андрієм шлюбну угоду, Любава вимагає, щоб ми йшли жити в нашу стару квартиру. Я завжди жила не для себе. А зараз навіть не можу сама розібратися, як так вийшло, що у свої 57 років я не можу вийти заміж? Є чудовий наречений, зустріла в Амстердамі, але ми обоє зі Львова. Є будинок, заощадження – час пожити для себе. Але моя доросла дочка Любава іншої думки. Нащо, скажіть, я свого часу робила стільки роботи, витрачати стільки сил і часу, працювала за трьох, щоб у моєму віці мені щось забороняли? Я наважилася, позичила грошей, у кого тільки могла, і поїхала до Голландії на роботу. Більшу частину зарплати я тримала у себе. Вдома я віддала частину грошей, які в мене були, щоб молоді почали будувати будинок. Великий приватний будинок, в якому ми всі вмістилися б. – Любавочко, він збирається купувати нам автомобіль. А на все готове прийшов колись мій зять, пам’ятаєш?
життєві історії 0
Я завжди жила не для себе. А зараз навіть не можу сама розібратися, як так вийшло, що у свої 57 років я не можу вийти заміж? Є чудовий
Я не люба невістка. У моєї свекрухи нас дві, я і Марта, дружина другого сина Оксани Вікторівни. Марта у неї сонечко, бо все робить ідеально, бо живе в її квартирі. А в мене такої потреби нема, бо я заробила собі в Португалії на власну квартиру ще до весілля і привела чоловіка жити до себе. Вимагає, щоб її захвалювали за борщі чи вареники чи ще за якусь чепуху. Збираємося на свята, хоча мені ці чудні однотипні збори дуже приїлися, збиратися на купу з приводу і без. Багатогодинні сидіння за столом, їжа без кінця без краю. Та краще містом пройтися, в кафе зайти, в кіно сходити
життєві історії 0
Я друга, не люба невістка. У моєї свекрухи нас дві, я і Марта, дружина другого сина Оксани Вікторівни. Марта у неї сонечко, бо все робить ідеально, як і
Мені вже 61 рік, і мене виганяє на роботу власна невістка. Власне, я поїхала працювати в Барселону, аби вивчити сина і купити згодом собі житло, бо свою квартиру я теж вирішила залишити Олегу. Та коли минулого місяця я не відправила синові 1000 євро у призначений день, як він звик зв ці роки, мені зателефонувала невістка з цілою промовою. Я не знаю, чи знає Олег, що вона мені дзвонила. Пригрозила, що я не тільки онуків не побачу, а й вона теж піде від чоловіка. І дітей забере. Продовжувати працювати, чи терміново їхати у Львів
життєві історії 0
Власне, я поїхала працювати в Барселону, аби вивчити сина і купити згодом собі житло, бо свою квартиру я теж вирішила залишити Олегу. Та коли минулого місяця я не

You cannot copy content of this page