Головна

alena

Я живу все життя в селі і мені завжди цього було досить. Своя хата, свій садок, огород, курочки – що ще треба? А тепер моя міська донька розлучилася з чоловіком і приїхала жити до мене в село і кожен день наполегливо посилає мене на заробітки. У Іванни купа аргументів! Доведеться послухатися і їхати. Весною, після приїзду доньки, я купила ще й козу. Щоби молоко було, сир ще можна робити для внучки. А там, натякнула Іванка, я можу якусь частину із зарплати висилати їй з онукою, вона потім поверне, коли налагодить своє життя
життєві історії 0
Я живу все життя в селі і мені завжди цього було досить. Своя хата, свій садок, огород, курочки – що ще треба? А тепер моя міська донька розлучилася
Я носила вже чималенький животик, ми з Платоном дуже чекали нашого маленького первістка! Я дуже добре пам’ятаю той день, я була записана на останнє узі, а до цього не було видно, кого ми чекаємо, малюк відвертався весь час. І ось нарешті пощастило! “Дівчинка у вас буде, чудово, здоровенька!” – посміхнувся лікар. Платон одразу вибіг з кабінету, у мене бризнули сльози. Ні він, ні його родичі не бачили в дівчинці, якій було всього кілька місяців, ніякої схожості з татом. Але коли у його мами був день народження, мій чоловік наполіг, щоб ми пішли до неї як сім’я
життєві історії 0
“Дівчинка у вас буде, чудово, здоровенька!” – посміхнувся лікар. Платон одразу вибіг з кабінету, у мене бризнули сльози, бо тоді я ще не знала, чим це обернеться. Зараз
Мене звуть Жанна, мені 48 років. Я вдруге заміжня, живу в Італії. Коли почалися сумні події в Україні через вторгнення, я забрала до себе маму і розлучену 30-річну дочку з двома дітьми від різних шлюбів. Поселила їх окремо, оплачую оренду квартири. Чоловік у мене хороший, у нас підростає спільний 8-річний синочок Даніель. Тепер я для дочки й мами погана, бо не виконую всіх їхніх примх і забаганок. Живемо в будинку Марко з його мамою, дуже привітною й тихою жінкою. Дочка весь час вимагає до себе уваги, каже, що хоче влаштувати тут, в Італії, своє особисте життя, але моя  мама й діти їй в цьому заважають, вимагає няню і розселити їх з мамою в дві однокімнатні квартири. Я боюся, що вона мені тут третього народить, на мою шию
життєві історії 0
Мене звуть Жанна, мені 48 років. Я вдруге заміжня, живу в Італії. Коли почалися сумні події в Україні через вторгнення, я забрала до себе маму і розлучену 30-річну
Мені всього 59 років, на мені догляд за 80-річною мамою, яка гірше дитини, робота, будинок. А тут ще й дочка народила, і вони з моїм чоловіком просто накинулися  на мене – я маю розчинитися в “бабусівстві”, забути про себе, свої інтереси. Мій чоловік не вилазить від дочки, прописався там, можна сказати нянькою став. От якби можна було маму в будинок старості! Мені вони в цьому не допомагають, хіба що приготує чоловік іноді якусь кашу чи пельмені зварить. – А що я такого зробив? Та нічого, просто носки свої порозкидав, в ванні весь килимок залив, поки мився
життєві історії 0
Мені всього 59 років, на мені догляд за 80-річною мамою, яка гірше дитини, робота, будинок. А тут ще й дочка народила, і вони з моїм чоловіком просто накинулися 
Я дуже хочу, щоб мама жила добре! Але цьому заважає моя бабуся, з якою мама мешкає в іншому місті. У бабусі, до речі, 5 дітей, а доглядає її чомусь моя мама. Бабуся завжди висловлювала своє невдоволення дітям, знецінювала їх, і в останні роки її діти, яким по 50-60 років, уже просто мовчки виконують усі побажання бабусі. Всі діти добре влаштовані та живуть у достатку, як і бабуся. Ніхто з нею не сперечається, окрім моєї мами. Останні 2 роки сестри мами почали мені дзвонити, щоб мама ходила тихо і не загострювала обстановку, не сперечалася з бабцею. Пропоную мамі переїхати у свою квартиру. Тітки мої кажуть, що я маю мамі відправляти гроші, допомагати їм обом
життєві історії 0
Я дуже хочу, щоб мама жила добре! Але цьому заважає моя бабуся, з якою мама мешкає в іншому місті. У бабусі, до речі, 5 дітей, а доглядає її
Вчора до мене на розмову прийшла майбутня сваха, і я тепер за голову хапаюся, адже треба якось донечку від цього весілля відговорити, бо життя їй не буде з такою свекрухою і її вимогами! діти наші вже живуть разом у квартирі, яку подарували сину свати, а весілля вже через тиждень! Я  намагалася Людмилі пояснити, що моя дочка не створена для кухні, що зараз таке життя, що все готове можна купити, а вівсянка, яку готує вранці дочка – дуже корисна. А вона своє: “Навчіть свою дочку бути господинею!” В холодильнику – тільки кефіри й фрукти, іноді яйця бувають, але не більше
життєві історії 0
Ми з чоловіком і дочкою з Києва. Донечка Ауріка у нас з Романом одна, більше Бог діток не дав. Та ми не засмучувалися, адже у нас виросла чудова
Не знаю, як можна так жити, як моя сестра, лиш для себе коханої. Вона ті гроші мабуть в матрац ховає і зашиває, а куди ще? Зарплату, сама хвалиться, отримує на своїх двох роботах разом 120 тисяч гривень. І що? Ні благодійністю не займається, ні нам не допомагає, зате на новій автівці сама в Італію їздила у відпустку. Пішла я до неї грошей попросити дитині на весілля. Відмовила! Візьмемо кредит і навіть не покличемо!
життєві історії 0
Нас у мами й тата дві доньки, і ми з сестрою дуже різні виросли. Для мене не в грошах щастя, а в родині, рідних людях, дітях. Я зараз
Ну так, свекри нам подарували квартиру, ми в ній живемо, і що? Ми тепер весь час їм повинні і жити мусимо за правилами Зіни Василівни? Я наготую їжі на два дні наперед, і щоб Богдану було, що на тормозки на роботу взяти, і йду гуляти з дитиною, свекруха, яка має ключі, приходить з судочками і половину, а той більше, забирає – вона, мовляв, готує і не встигає готувати сама. Навіть улюблені Богданові голубці забирає і парові індичі котлетки Данилка. Вона запросто приходить у свою обідню перерву, бо працює близько, і навіть якщо малий спить – вмикає на всю телевізор, обідає годину, п’є каву і ніколи за собою не прибирає. Мало того, буває, ще й колежанку якусь прихопить за компанію, чи ту чи іншу. Часто приносить або привозять з тестем машиною, особливо у вихідні, цілі мішки прання, бо у нас пральна машинка одразу з сушаркою
життєві історії 0
Ну так, свекри нам подарували квартиру, ми в ній живемо, і що? Ми тепер весь час їм повинні і жити мусимо за правилами Зіни Василівни? Та розповім спочатку.
Мій Микола домовився зі своїм батьком ще у п’ятницю, що в неділю свекор Володимир Іванович привезе зимову гуму для машини і вони разом її поставлять. Про матінку чоловіка річ взагалі не йшла! Але в неділю – доброго раночку! – дзвонить його мати зі словами “будемо за годину”! А тепер я погана, що не впустила батьків чоловіка, ну ви тільки уявіть!
життєві історії 0
Мій Микола домовився зі своїм батьком ще у п’ятницю, що в неділю свекор Володимир Іванович привезе зимову гуму для машини і вони разом її поставлять. Про матінку чоловіка
Як зараз пам’ятаю ту розмову: після народження Соломійки приблизно через місяць прийшла до нас на розмову Галина Степанівна й запропонувала нам помінятися квартирами. Звичайно, я була не проти переїхати в її двешку, але потім вона озвучила умову, просто дику! Хоч би як я кохала свого чоловіка, але на ризики, тим більше фінансові, я піти не можу. Після весілля ми з Марком переїхали жити до мене в однокімнатну квартиру, подарунок батька на моє повноліття. Свекруха – всім на заздрість! Мушу переписати на неї свою квартиру
життєві історії 0
Як зараз пам’ятаю ту розмову: після народження Соломійки приблизно через місяць прийшла до нас на розмову Галина Степанівна й запропонувала нам помінятися квартирами. Звичайно, я була не проти

You cannot copy content of this page