Головна

alena

Мені 79 років і мене забрали до себе з Донеччини невістка й син. Та не солодко мені жити з ними, ой як не солодко! Я вже думаю проситися у будинок старості, але, мабуть, не візьмуть, бо ж не самотня. Ірина, як тільки повертається з роботи, одразу проводить пальцем по сервантам і шафам. Заглядає під ліжка – чи не залишила я там пил. Все має сяяти, речі випрані, їсти наготовлено свіже щодня. Колись я на їхньому дещо втнула – мстить. Син Тарас одружився з Іриною 30 років тому. Мою квартиру поки що зачинили, продати її там зараз не реально. Але дарчу я на сина зробила недавно
життєві історії 0
Мені 79 років і мене забрали до себе з Донеччини невістка й син. Та не солодко мені жити з ними, ой як не солодко! Я вже думаю проситися
До мене приїхала жити родини сина: Рома, невістка Оля і малий Даня. – Борщі ваші наваристі й картоплі тушковані – дуже не корисні речі. Мовчу вже про смажені котлети, – ховала Оля мої сковорідки і каструлі. – Поки ми тут, їстимемо всі те, що я готуватиму на пару! – невістка встановила пароварку, в холодильники на звільнені полички поклала всякі броколі-авокадо свої. А я тепер котлети у сусідки Томи в холодильнику переховую – сина ж годувати треба
життєві історії 0
До мене приїхала жити родини сина: Рома, невістка Оля і малий Даня. Води раніше на Харківщині жили, де у невістки була хороша квартира, мали свій бізнес. А потім
Взяв я за дружину собі юну валькірію з Гуцульщини: пронизливий погляд, осина талія, коса – в руку завтовшки, до пояса. У них там усі такі. Втекли ми за кордон, працювали світу Божого не бачили кілька, років, купили будинок у кредит. Новосілля влаштували нереальне. Родичі наші всі численні зібрали нам подарунки – гламурні вазочки, дизайнерські лампочки, срібло столове і тому подібні милі речі. Тільки тесть подарував електричну машинку для прочищення труб. У нашому домі весь час гості: то свекруха, то теща, то сестри-племінниці. Так от
життєві історії 0
Взяв я за дружину собі юну валькірію з Гуцульщини: пронизливий погляд, осина талія, коса – в руку завтовшки, до пояса. У них там усі такі. Втекли ми за
Можливо, жінки мені щось підкажуть, бо вже сил нема! Я вже навіть розлучатися з Яриною майже готовий! І через що? Зараз все поясню! Я вже навіть до мами по допомогу готовий звернутися! Ярина ходить по дому в моїх, каже, зручні. Речі наші стирає разом, пхає грудкою в одну шафу, одягає, що перше випало
життєві історії 0
Можливо, жінки мені щось підкажуть, бо вже сил нема! Я вже навіть розлучатися з Яриною майже готовий! І через що? Зараз все поясню! До чого мене життя не
Моя дитина приходить до нас у гості на кілька днів із ночівлею. Спочатку Соломія була не проти Злати, але зараз пішли ультиматуми з цього приводу, мовляв, це наша сім’я, і їй тут робити нічого, у неї місце проживання визначено з матір’ю, і ти платиш аліменти. Хоча її дитина живе з нами! Вона вже у всіх знайомих спитала, і всі говорять, що дітей від минулих шлюбів не беруть так у гості, тим більше з ночівлею
життєві історії 0
У мене другий шлюб, кохаю свою дружину Соломійку, є спільна дитина і дитина моєї теперішньої дружини, від її першого шлюбу. Також у мене є донечка Злата від першого
Ви знаєте, сьогодні не витримала! Сіла, і поки пила ранкову каву, почистила гарно друзів у Фейсбуці: видалила з добрий десяток знайомих жінок. Ну сил вже нема оце читати з дня в день у стрічці, ну чесне слово! У вас теж мабуть такі є. Повиїжджали, живуть там собі, але щодня ниють, як їм тяжко-важко в чужій країні, як душа болить і тужить, як мало допомоги дають. Он Людка сусідка в Англії – допомога маленька, в школі важко дітям, на роботу через графік дітей не підеш. У Вірки чоловік Захисник, вона на морях і ниє, що скучає
життєві історії 0
Ви знаєте, сьогодні не витримала! Сіла, і поки пила ранкову каву, почистила гарно друзів у Фейсбуці: видалила з добрий десяток знайомих жінок. Ну сил вже нема оце читати
У неділю в мами мого чоловіка був день народження, звичайно, вона запросила мене з двома дітьми. А чоловік зараз став на захист України. Ми пішли, я їй тапочки подарувала нові, що ще людині в 67 років треба? Обʼїдки і навіть тортика не поклала
життєві історії 0
Ми переїхали в місто, де живе мама чоловіка, після вторгнення. До цього жили на Харківщині, а тепер там квартиру в оренду віддали, а тут, в Полтаві, самі в
Ми з Тарасом вже жили разом, коли надумали брати квартиру на спільні гроші, але ще не були одружені. Обрали, визначилися. А от того, що сталося далі, я не очікувала аж ніяк! Гроші – мої, квартира – мами Тараса, та ще й яка!
життєві історії 0
Ми з Тарасом вже жили разом, коли надумали брати квартиру на спільні гроші, але ще не були одружені. Обрали, визначилися. А от того, що сталося далі, я не
Ми повернулися з дитиною з Польщі три місяці тому. Я там працювала і, звичайно, щось заробила й відклала, а точніше – 6 тисяч доларів. Чоловік поїхав вчора сьогодні до мами допомагати. Адже вона сама не може холодильник розморозити. Повернувся він підозріло швидко, ще й не один. І тут мама чоловіка така: «Твоя сім’я потребує допомоги. Ти маєш нам допомогти!» Малий наш ще зі вчора у моєї мами і я планувала виспатися й переробити купу справ
життєві історії 0
Справа в тому, що ми живемо в квартирі свекрухи. І вона нам часто тим дорікає, каже що без неї ми ніхто і ніяк. І я маю давню мрію
Ще весною я їхала на роботу, запізнювалася, зупинилася на світлофорі, дивлюся – на узбіччі якась сіра грудка лежить і тремтить. Приїжджаю, заходжу до кабінету з цією коробкою – не лишати ж малюка в машині, на вулиці рання весна, холодно. Тут приходить начальник і починає несамовито кричати: “Якого ти притягла сюди це створіння?”
життєві історії 0
Ще весною я їхала на роботу, запізнювалася, зупинилася на світлофорі, дивлюся – на узбіччі якась сіра грудка лежить і тремтить. Вмикаю аварійку, виходжу подивитися, а це кошеня покинуте.

You cannot copy content of this page