Головна

alena

Ми з дружиною забрали її маму, мою тещу Тетяну Романівну з Миколаївщини до нас у Вінницю. Теща людина вже літня, їй в такій обстановці жити дуже тяжко емоційно.  Та й чому не забрати, якщо ми з дружиною самі в трикімнатній квартирі залишилися? Тиха розумна 75-річна жінка, але є в матері дружини одна причуда, від якої я сивію раніше часу, навіть події в країні на мене не так діють, як оце
життєві історії 0
Минулого року ми з дружиною забрали її маму, мою тещу Тетяну Романівну з Миколаївщини до нас у Вінницю. Теща людина вже літня, їй в такій обстановці жити дуже
Коли бабуся зібралася на небеса і запахло квартирою – намалювалася мама. Все розпитувала, але я змушена була її розчарувати. Іспанець. Щоправда, він був старший за неї, але його фінансова сторона це перекривала сторицею. Мама приїхала на годину. За цей час вона встигла подарувати мені якийсь незрозумілий телевізор
життєві історії 0
Хочу розповісти тут свою невеселу історію і, можливо, почути якісь добрі поради. Мої батьки розлучилися, коли я закінчувала школу. Я була ще не доросла, але вже не зовсім
Я в той день справилась на роботі раніше, йшла додому через наш сквер і побачила свекруху з коляскою з моїм сином, вона сиділа на лавочці, теревеніла телефоном. Побачила, що смокче малий! Йому 5 місяців! У той же день я відмовилась від її послуг, вона чоловіку нажалілася. Ми живемо в Броварах, що недалеко від столиці. Натомість пообіцяли свекрусі за це 10 тисяч гривень на місяць
життєві історії 0
Мені 26 років і я недавно стала мамою чудового синочка Назарчика, ми з чоловіком обожнюємо нашого малюка. Живемо ми окремо від усіх, бо перед весіллям ще три роки
Марічка вийшла заміж, і наші взаємини з нею дивно змінилися. Наша сторона подарувала молодим житло, квартиру. З боку нареченого – гарний ремонт. І все, донька ніби почала уникати нас із батьком. Кухня бути білою не може. Це красиво, але дуже непрактично, мити її хто буде? Але ж ні, обов’язково має бути їй ванна. Не розумію людей, які цілодобово там лежать, відмокають
життєві історії 0
Наша донька Марічка завжди була для нас із чоловіком на першому місці. У нас довго не виходило стати батьками, ми молилися, просили у неба, і нарешті диво сталося!
Пів року я вже зустрічаюся з дуже інтелігентним хлопцем, Орестом. І я просто не знаю, як познайомлю його з мамою, яка все життя просиділа у нашому райцентрівському магазині. Сором, та й годі. А батьки мого коханого кожного року на море літають відпочивати, у Китай по товар. Цивілізовані люди, у них свій бізнес, що там казати. А мама так і сидить у своєму магазині, плюхкає насіння
життєві історії 0
Пів року я вже зустрічаюся з дуже інтелігентним хлопцем, Орестом. І я просто не знаю, як познайомлю його з мамою, яка все життя просиділа у нашому райцентрівському магазині.
Поки оце в мене в квартирі ремонт, я приїхала пожити до дітей. Я звичайно розумію, що квартира її, син мій поки не працює, але це вже занадто! Сьогодні поїду до свахи поговорю! Півночі варив, а зранку вже скочив у 6.30, щоб їй і каву, і борщ подати! Не для того я синочка виховувала!
життєві історії 0
Поки оце в мене в квартирі ремонт, я приїхала пожити до дітей. Я звичайно розумію, що квартира її, син мій поки не працює, але це вже занадто! Сьогодні
Дзвонила дочці сусідка Марія, вона про зятя й розповіла, що бачила нашого Микиту з іншою фіфочкою. Ну скільки можна!  Я точно упевнена, що спрацювало наше родове, так і сказала донечці. Зайнялася іншими речами: назбирала грошей на квиток і поїхала в іншу країну, на заробітки. Як весільний подарунок я піднесла їм новину, що хочу подарувати молодим квартиру
життєві історії 0
Дзвонила дочці сусідка Марія, вона про зятя й розповіла, що бачила нашого Микиту з іншою фіфочкою. Ну скільки можна!  Я точно упевнена, що спрацювало наше родове, так і
Сини взагалі не спілкуються тепер, дочка – крізь зуби. Так, мені 71 і я захотіла бути щасливою, тим більше, Стефано залишив будинок онучці в приїхав зі мною в Україну! Так, живемо у мене, а чоловік лежачий, квартира моя. Стефано знати не хочуть
життєві історії 0
Розповім вам, як склалося моє життя, мені цікаво, більше отримаю підтримку чи осуду. Але мені 71 рік, і я через останнє точно не хвилююся. Отже, сама я зі
Все життя я сама працювала, щоб забезпечити дітей. Я ніколи не дозволяла собі, щоб раптом ні з того ні з сього почати вередувати. Вимагати подарунки незрозуміло за що чи ще щось подібне. Букет квітів чи похід до театру був святом. І розлучення потім. Без судів та аліментів. Віра – за кордоном. У нас з дітьми з часом з’явилася трикімнатна квартира, і що тепер? До себе дочка не забирає. Син із цією «красунею» живе в мене. Він щось там заробляє. Життя одноклітинних у всій красі. Вона вже активно радить йому, як вигідніше продати квартиру, коли я полину на небо
життєві історії 0
Все життя я сама працювала, щоб забезпечити дітям краще майбутнє. Коли я виходила заміж, то була впевнена, що ми з моїм обранцем будемо один одному не лише чоловіком
Звуть мене Наталя, мені 66 років. Сама я українка по національності, з Полтавщини, але зовсім юна вийшла заміж, виїхали з чоловіком в рф, тому я громадянка цієї країни. Потім ми з Тимофієм розлучилися, але я залишилася жити й працювати в росії. В лютому минулого року у мене з усіма виникли непримиримі розбіжності в думці – з дочкою, онуками, колишнім чоловіком. І я виїхала, не в Україну. Я не скучаю за рф, хоч прожила там більшу частину життя. Поки що буду тут, але мрію приїхати на Батьківщину. На жаль, в Україні у мене зараз ні рідних вже, ні друзів, ні житла
життєві історії 0
Звуть мене Наталя, мені 66 років. Сама я українка по національності, з Полтавщини, але зовсім юна вийшла заміж, виїхали з чоловіком в рф, тому я громадянка цієї країни.

You cannot copy content of this page