Ніна Олександрівна всіма силами намагається насолити мені, геть пнеться. І їй невтямки, що якщо не добре мені, то не дуже і її синові та її онукові. Мені навіть не за себе прикро, як за коханого чоловіка та сина душа не спокійна. Насправді, простіше купити нову, ніж упорядкувати цю трикімнатну. Але! Ми маємо бути вдячні, а ми вдячні, і тепер терпіти всі вимоги господарок квартири – свекрухи та її матері. Або моє третє і єдине вдале очікування малюка
У мене дуже непрості взаємини з мамою чоловіка Ніною Олександрівною. Вона всіма силами намагається насолити мені, геть пнеться. І їй невтямки, що якщо не добре мені, то не
Мені 68 років. Є чоловік Тарас, на 5 років старший. Вже думаємо про те, щоб жити на саму пенсію. За життя встигли чогось досягти, а щось просто назбирали. Повірте, жили діти дружно. У нас чотирикімнатна квартира.  – Мамо, вам з татом вже час заповіт писати. Ми з батьком подарували молодій сім’ї добрий конверт із грошима. Але, виявилося, ми дуже помилялися. Роман здався першим
Звати мене Василина, мені 68 років. Є чоловік Тарас, на 5 років старший. Вже думаємо про те, щоб жити на саму пенсію. За життя встигли чогось досягти, а
Вирішив я, а точніше моя дружина Аня, позбавиться старого дивана і купити новий. “Підкопили” грошей, і виставили оголошення про продаж старого, за цілком символічну плату. Але випадково про наш продаж дізнається тітка Тоня, двоюрідна сестра моєї матері. Дзвонить. – Але гроші я за два рази віддам, – почала ставити умови тітка. – Ну що, ти заспокоївся? – запитує
Вирішив я, а точніше моя дружина Аня, позбавиться старого дивана і купити новий. “Підкопили” грошей, і виставили оголошення про продаж старого, за цілком символічну плату. Але несподівано про
Мама поглянула на мене: – Ну то й що, що бабуся тобі квартиру залишила? Ти повинна її ще заслужити! Так склалося, що на схилі своїх років моя улюблена бабуся Катерина склала заповіт на мою користь. – Не можна просто так розраховувати на спадщину! Заміжня я чотири роки, живу з донечкою у чоловіка. Раз мама вчепилася в цю квартиру, я на неї не претендувала, я маю добровільно відмовлятися на користь батьків від квартири
Моя мама вважає, що право на спадщину від бабусі я маю заслужити. Цю тему ми не часто обговорюємо, але нещодавно вона мені зателефонувала і знову запитала, що робитимемо
Привіт, куме, як твої справи? Як здоров’я? – Вітаю, та нічого. А ти чого така весела, в лотерею виграла? – Та ні. Просто заповіт склала. Стільки часу на це, виявляється, йде. Таїсія була з тих енергійних жінок, які «коня на скаку зупинять». Вона любила свою роботу в їдальні, яка потім перекваліфікувалася на досить гарненьке кафе. Віддала цій справі більшу частину життя. Знайшла в собі сили розійтися з чоловіком. – Синам взагалі не скажу
Привіт, куме, як твої справи? Як здоров’я? – Вітаю, та нічого, і слава богу. А ти чого така весела, в лотерею виграла? – Та ні. Просто зі справою
Моя донечка Соломійка рік тому вийшла заміж за Любомира, хлопця доброго, працьовитого, привітного. Я дуже рада за них. Скоро вони будуть робити перший внесок за квартиру, а поки що вони живуть на орендованій. Все було спокійно, доки до них у гості на 2 тижні не приїхала свекруха, тобто моя свашенька Оксана. Усі шафки перерила, щось викинула, щось переставила, поки що молоді на роботі. А Соломійка моя просто в осад випала від такої поведінки другої матусі. – То мені на ліжку лежати весь час? У вас ще стільки треба зробити! Кажу їй: «Ну з’їж трохи, з поваги»
Моя донечка Соломійка рік тому вийшла заміж за Любомира, хлопця доброго, працьовитого, привітного. Я дуже рада за них. Скоро вони будуть робити перший внесок за квартиру, а поки
Тієї середи я прокинулася рано. З ліжка щодня вставати все важче: стільки років на городі дають про себе знати. Взяла зерно для курей і вирушила в хлів, щоб нагодувати моїх несушок і зібрати яєчка. Якось я чула, що невістка Лідія говорила з моєю дочкою про продаж мого будинку на селі. Дочка моя Тетянка розлучилася нещодавно і тепер тулиться в однокімнатній квартирі з двома дітьми. Зробивши всі ранкові справи, я пішла у літню кухню готувати сніданок. Але раптом почула звук машини
Тієї середи я прокинулася рано. З ліжка щодня вставати все важче: стільки років на городі дають про себе знати. Взяла зерно для курей і вирушила в хлів, щоб
Наближається весна, дачний сезон, і головна моя мета – заполучити ключі від дачі, хоча невістка Леся і дуже опирається. Півроку тому моя невістка одержала у спадок кругленьку суму грошей. Молодята вирішили купити невелику дачу за містом. Щоправда, грошей вистачило на досить старенький напівзруйнований будиночок. Відповідь сина мене здивувала. Він сказав, що дача належить Лесі
Наближається весна, дачний сезон, і головна моя мета – заполучити ключі від дачі, хоча невістка Леся і дуже опирається. Півроку тому моя невістка одержала у спадок кругленьку суму
Запросила мама на весілля, але я не пішла. Бо це не вчинок дорослої людини – заміж у 65 років виходити. Чесно кажучи, навіть зарплата мого безпосереднього начальства могла викликати в мене лише легку посмішку. Я вирішила взяти в матері гроші та відкрити свою справу. Я взяла немалий кредит, який згодом довелося віддавати мамі
Я не ходила на весілля своєї матері і не бачу в цьому нічого поганого. Їй уже 65 років і я зовсім не розумію, навіщо весь цей цирк. Жінка
На початку минулого року я займалася своїм життям, чекала на другу дитину. З чоловіком іваном ми жили душа в душу, він завжди і в усьому мене підтримував. Іноді я дзвонила своїй бабусі, щоб дізнатися, як вона поживає. І одного разу слухавку взяла не вона, а дружина мого старшого брата. Двері відчинила Валентина. Не хотіла пускати мене до квартири. Пройшовши до квартири, я не побачила ні бабусі, ні її речей
Я завжди гадала, що у мене додрий брат. Але цього року все змінилося і, мабуть, стало на свої місця. На початку минулого року я займалася своїм життям, чекала

You cannot copy content of this page