Брат мого чоловіка Вадим живе у сусідньому домі, з моїм Петром працює на одній роботі. Їм обом по двадцять п’ять років, а мені двадцять два. Ми живемо разом майже два роки, є двоє маленьких дітей. Доньці від першого мого шлюбу три роки. Живемо на орендованій квартирі, зарплата у чоловіка невелика. Нам і так важко, я зараз поки не працюю, так ще й Вадиму постійно дай і дай грошей. То речі просить випрати, добре вже, виперу. Коли обід Петі на роботу дам
Брат мого чоловіка Вадим живе у сусідньому домі, і з моїм Петром працює на одній роботі. Їм обом по двадцять п’ять років, а мені двадцять два. Ми живемо
Їсти ожину з куща. Кактусовий чай, ефіопську каву. Лежати на моху. Ночувати просто неба. Швидко-швидко їхати в автомобілі заміською дорогою. Можна, втім, і містом, якщо воно велике: тут важливо знати, що ще нескоро приїдеш. Зручне взуття. У той момент, коли нам вдається просто замовкнути
Я люблю їжачків. Взагалі, звірів, звірят і звіриків. Всяких, навіть щурів, павуків (дуже!) та гадюк (ще більше). Рослини – всі люблю. Бродити лісом. Воду люблю. Плавати в морі,
З крана тече, чудово п’ється. Для особливо вибагливих – кип’ячена. Так, у тій самій скляній банці з-під варення. З собою – у термосі чайок. посуд мити в тазику, з гірчичкою або содою, без хімії, яка роз’їдає усе навкруги. Митися, до речі, теж у тазі. Потім у цій воді випрати і не забути підлогу протерти. Котлетку з макарошками у тарілці накрили – ви не повірите! Сенсація! – Іншою перевернутою тарілкою
Вся ця мода на чудернацькі штани та светри, схожі на ті, що ми зп відсутності вибору купували у заповзятливих тіток з картатими сумками на ринку, так само схожа
«Бабусю, та ти що? У них, он, за рогом у кожного по «мерседесу», а ти зі своєї пенсії будеш їм останнє віддавати?» А я – що ж? Пенсія, вона ж, хоч і маленька, а все одно гарна, скільки зможу, подам. Мені кажуть: ось ви всі, хто їм подає, ви їх розпещуєте, вони й не працюють. А я думаю: краще вже помилитися і подати тому, хто насправді і не потребує, ніж в інший бік помилитися. Мені сім років було, коли нас із мамою та з сестрою
А я нужденним подаю. Мені іноді кажуть: «Бабусю, та ти що? У них, он, за рогом у кожного по «мерседесу», а ти зі своєї пенсії будеш їм останнє
Кілька років тому довелося пожити у бабусі з дідом. Жив близько місяця. Коли з’їжджав, лишив майже всі свої речі. Так ось, залишив я ноутбук. Бабусі було 70. Вона покинула роботу і вирішила сидіти вдома і, як вона говорила, «виховувати у собі пенсіонерку легковажну». Внучок, я тут у Лідки була, у її внучки – комп’ютер, вроздріб, з нього ж зручніше! Купи мені такий, а то тут незручно, на цій книжці
Кілька років тому довелося пожити у бабусі з дідом. Жив близько місяця. Коли з’їжджав, лишив майже всі свої речі. Сам собі обіцяв, що нічого зі свого минулого нині
Ми відпочивали у цьому готелі вже у 23 разів, і знову розчарування. Відразу скажу, готель так собі. Сміливо замість 5 зірок можна ставити мінус 12. Територія величезна, за день не обійдеш. Втомилися. Номер дали невеликий, лише 68 метрів на трьох осіб. У номері метрова плазма, джакузі, тераса, але не було павичів та гепардів, а я дуже люблю павичів та гепардів. Номер прибирали так собі. Лише один раз на день. І з рушників робили лебедів із квіточками, а я хотіла
Ми відпочивали у цьому готелі вже у 23 разів, і знову розчарування. Відразу скажу, готель так собі. Сміливо замість 5 зірок можна ставити мінус 12. Територія величезна, за
Вона була не справжня бабуся, а чиясь далека родичка. Дуже повна, з похилими, як на портреті Гончарової, плечима, що справляла враження важкої безшумності. Парадоксальне поєднання, але я не знаю, як це пояснити інакше. Коли Тома Іванівна з’являлася в передпокої, здавалося, тобі назустріч виплив привітний пагорб. На її котлетах хотілося одружитися. Борщ було лячно їсти. І раптом Тома перестала бачити. Світло їй вимкнули одразу й назавжди. Що залишилося від плюшок? Від драників та борщів
У шостому класі мене підрядили на громадсько-корисні роботи. Я займалася українською з Юлькою Тумановою. У перекладі з мови шкільних евфемізмів це означало, що я пишу за Юльку твори
Якась незнайома жінка волала мені у трубку: – Як це ти не зможеш мене прийняти? Взагалі я гарна подруга твоєї мами! Я Ірина, малу тебе ще знала. Люба, ви розумієте, що в мене бенкет двадцять четвертого? Але історія на цьому не закінчується. Вчора ця жінка заявилася до мене. – Раз на двадцять третє не можеш прийняти, то роби зараз, – сіла панянка в крісло  
У майстрів краси зараз дуже щільний графік. Перед новим роком усім хочеться виглядати максимально добре, тому розумні люди записуються за манікюр, фарбування та вії дуже заздалегідь, щоб точно
Складові питання –  син Богдан з невісткою Олександрою, ми з чоловіком без квартири. У нас двоє синів, Богдан і Максим. Один живе з бабусею у столиці, і з ним немає питань взагалі, а інший із нами. Власне, про нього і йдеться. Богдан старший і вже обзавівся дружиною та донькою. Коли народився Максим, київська бабуся відразу написала на нього дарчу. Тож мої батьки відмовилися від приватизації
Ми з чоловіком зараз дуже переймаємося через квартирне питання. У нас двоє синів, Максим і Богдан. Один живе з бабусею у столиці, і з ним немає питань взагалі,
Салат “Новорічний шедевр” – те, що здивує смаком всіх ваших гостей
Салат “Новорічний шедевр” – те, що здивує смаком всіх ваших гостей – спробуйте, такого ви точно ще не готували. Пікантний смак салату з наче звичними інредієнтами надає чорнослив

You cannot copy content of this page