Головна

alena

Вже другу ніч не можу заснути. Не дають спокою докори сумління, чи що. Так, мені не легко, я скоро стану молодою матусею, але я все одно не готова, щоб з нами пожили тимчасово і мої, і чоловікові батьки одночасно, це занадто! А вони саме таке бажання виявили. Але будиночок у нас зовсім не великий, то занадто людей, плюс я думаю, що мені не до такої великої компанії буде у перші дні і тижні. Але і мама, і свекруха не сприйняли серйозно мої прохання і відмову, і все одно всі збираються їхати до нас!
життєві історії 0
Вже другу ніч не можу заснути. Не дають спокою докори сумління, чи що. Так, мені не легко, я скоро стану молодою матусею, але я все одно не готова,
У сватів совісті взагалі немає. Ми з чоловіком живемо близько біля Мукачевого, в селі. Всі називають мене жадібною, навіть рідні. Ніхто з них не розуміє, що таке заробляти гроші в сезон. Адже все не так просто як здається з першого погляду! Будиночок наш дістався мені ще від бабусі, хоча у самої вже є внучка.Я так і сіла, почувши прохання дочки. У мене, правда, була на той час вільна задня веранда, але вони на веранді не захотіли, мовляв, прохолодно восени
життєві історії 0
Всі називають мене жадібною, навіть рідні. Ніхто з них не розуміє, що таке заробляти гроші в сезон. Дуже хочеться знайти підтримки у тих, хто знає, як йде копійка
Мій батько отримав 25 років тому трикімнатну квартиру у Львові на нас чотирьох: він, мама, я і брат. Батька нестало. Мати захотіла перебратися до нас ближче і продала трикімнатну, щоб купити квартиру на ці гроші. Брат, у якого є ще одна, старіша неприватизована “двушка”, запропонував мамі поселитися там, і вона погодилася. Мама віддала йому всі гроші, він вклав їх усі в іпотеку майбутньої трикімнатної квартири в новобудові
життєві історії 0
Мій батько отримав 25 років тому трикімнатну квартиру у Львові на нас чотирьох: він, мама, я і брат. Батька нестало. Нещодавно брат купив собі 2 двокімнатну квартиру, де
Моя найкраща подруга розповіла мені по секрету, що у її чоловіка є інша, і вона не знає, що робити. Вона попросила нікому про це не говорити, жодній живій душі. Але я не змогла стриматися, розповіла нашим спільним подругам. Я хотіла, як краще, але Оля подзвонила моєму чоловікові
життєві історії 0
Моя найкраща подруга розповіла мені, що у її чоловіка є інша жінка, і вона не знає, що робити. Вона попросила нікому про це не говорити, жодній живій душі.
Чекаю-недочекаюся, коли дружина вже з декрету на роботу вийде. А то сама не заробляє, а від мене вимагає в іпотеку впрягтися. А тут ще теща зі своєю “авторитетною думкою”: говорить, що працювати її доньці взагалі не потрібно, а дитину в садок не варто віддавати, зараз, мовляв, час такий, що краще до школи дитині бути вдома з мамою. Чому, як тільки жінка народжує дитину, вона отримує право сидіти на шиї чоловіка?
життєві історії 0
Чекаю-недочекаюся, коли дружина вже з декрету на роботу вийде! Адже ми добре жили, поки дружина в декрет не вийшла. І відпустку могли собі дозволити, і ресторан у вихідні.
Коли ми переїхали пожити тимчасово до моїх бабусі і дідуся, які хотіли, щоб ми їх доглянули, і залишити нам будинок, вона першим ділом перемила з кислим обличчям всі вилки, перед тим як сісти за стіл. Коли зайшла до ванної, а потім вийшла, то сказала, що нічого там не змогла зробити: «Там старими пахне». Але на вулиці ми – щаслива, красива пара з коляскою за 50 тисяч гривень, це дуже важливо для неї
життєві історії 0
Я сам подав на розлучення. Сам прийняв рішення піти до іншої жінки і сам все це несу зараз на плечах і на совісті. Моя колишня дружина навіть не
Мені 29 років. Сама я з невеличкого містечка, але живу в столиці. Закінчила університет в Києві, вийшла заміж за киянина з квартирою. Ні, навмисне я такого нареченого я зовсім не шукала. Просто зустріла чудову людину і покохала. Ну а те, що мій обранець виявився забезпечений – так це просто пощастило. Мама чоловіка поводилася прямо наче рідна матінка. А от з пропискою дитини виникла проблема: “Квартира у нас одна, а таких невісток у сина може бути ще багато”
життєві історії 0
Мені 29 років. Сама я з невеличкого містечка, але живу в столиці. Закінчила університет в Києві, вийшла заміж за киянина з квартирою. Ні, навмисне я такого нареченого я
Притча дня: “Дивно, що 100-гривнева купюра нам здається такою великою, коли ми її залишаємо в храмі, і такою маленькою, коли ми залишаємо її на ринку. Дивно, що нам так важко вивчити одну молитву, і ми так легко запам’ятовуємо і переказуємо чутки”
Духовна скарбничка 0
Притча дня Дивно, що 100-гривнева купюра нам здається такою великою, коли ми її залишаємо в храмі, і такою маленькою, коли ми залишаємо її на ринку. Дивно, що година,
Дванадцять років тому я залишила свого сина, точніше, віддала його на виховання своїй мамі. Тепер я хочу налагодити з ним відносини, але Миколка не йде на контакт зі мною, і я не знаю, як мені бути. Можливо, облишити ці спроби і жити своїм життям? Тоді, в юності, у мене були свої плани, у які не вписувалася дитина, але тепер я не можу народити чоловікові диття
життєві історії 0
Дванадцять років тому я залишила свого сина, точніше, віддала його на виховання своїй мамі. Тепер я хочу налагодити з ним відносини, але Миколка не йде на контакт зі
Сьогодні вона ночує в цих, завтра – в тих, снідає в Петренків, обідає у Таранушок, вечеряє в Іванчиків… Ніхто з неї копійки не бере, так і няньчать всім селом бабцю Стасю. Людмилі й соромно те все, та що з матір’ю зробиш, якщо вона ось так вирішила чекати, поки Господь її душу покличе? Виховала он їх усіх і їхніх дітей, хіба могли односельці не виконати останню волю старенької?
життєві історії 0
Чудна ця ситуація вийшла, але звикли вже всім селом, другий рік бабця Стася квартирує з хати в хату. Вона добра жінка, а тепер бабуся, виховала он їх усіх

You cannot copy content of this page