olesya

Що ти від мене ще хочеш?, – після прибитої полички “заговорив” до мене чоловік. Я при надії, зовсім скоро ми станемо батьками. До цього дня ми довго йшли.

Я сьогодні твого Андрія бачила!, – сказала мені подруга, попиваючи каву, – І зовсім він не тим займається, як ти мені говорила. – Якщо чесно, я була спантеличена.

Мені зовсім не соромно перед дружиною Дмитра. Ще трішечки, і на світ з’явиться наша дитинка. Вони все рівно жили, як кіт з собакою. Але чого я виправдовуюся? В

Після того, як Андрій сам, не порадившись зі мною, обрав для нашої принцеси ім’я, мене терзають сумніви. Тепер соромно навіть в парк біля нашого будинку виїхати коляскою, всі

Коли ми з Остапом зрозуміли, що оренду не потягнемо, переїхали жити до свекрухи. Вже з перших днів у нас була така ситуація: я готую вечерю для коханого чоловіка,

Треба узаконити наші стосунки, і Боженька змилостивиться над нами, і пошле таке довгоочікуване дитятко, – сказала мені Юля. Ми так і зробили, і ви знаєте, чуда не довелося

Я в той день набралась сміливості і задала мамі питання, яке мене неабияк турбувало. – Чому ти змусила батька до того, щоб він “забув” про рідне дитя від

За які такі гріхи Боженька дав мені таку маму? Мені п’ятнадцять років. Батьки вже давно розлучилися. Тато на даний час живе з новою дружиною в Польщі, з ним

Я розлучена, маю двох дітей. Старша Марта вже доросла, і поїхала шукати щастя за кордон. Молодший Андрійко живе разом зі мною. Одного дня доля звела мене з хорошим