Головна

olesya

Коли я був зовсім маленький, то майже не звертав уваги на різні думки родичів з цього приводу. Нарешті поцікавився: у чому ж річ? І бабуся розповіла мені історію “дивного” дерева в нашому чудовому саду. Виявляється, що майже весь наш рід починався з цієї берези. Я так повірив у цю історію, що у своєму домі обов’язково посаджу таке ж дерево “щастя”
життєві історії 0
Кожного року через це у нашій сім’ї були різні думки. Коли я подорослішав, то вирішив дізнатись, чим же так важлива береза на нашому подвір’ї. Коли бабуся про все
Ніколи не думала, що мій син не буде брати шлюб в церкві. – Синку, подумай ще разочок, невже таке велике до неї твоє кохання. –  Олесь стояв на своєму, а мама на своєму. – Я не признаю її своєю невісткою, чуєш – ніколи, – говорила мама, але Олесь вже нічого не чув, його серце мчало до коханої
життєві історії 0
Ніколи не думала, що мій син не буде брати шлюб в церкві. – Синку, подумай ще разочок, невже таке велике до неї твоє кохання. –  Олесь стояв на
– Іди, іди, не соромся, – штовхала поперед себе жінка свою дочку. – Чотири місяці ж тому сорому не було. – Лариса почула шум біля хвіртки, а коли вийшла, то все і без слів зрозуміла. Вони тільки но з чоловіком надумали Василя в армію віддати, щоб того там на місце поставили, і любов з голови прогнали, але вже було пізно
життєві історії 0
Коли на світ з’явився Василько, мама не могла намилуватися його красою. Син і справді був неймовірно красивий: карі великі очиська, густі брови, та вії до небес. – Я
На своє день народження я очікувала в якості подарунка від батьків, все що завгодно, але не це. – Люба, вітаю! Мені ця річ принесла щастя, маю велику надію, що новій власниці також по життю буде щастити. – А потім мама розповіла мені всю історію, а бабуся підтвердила. Таке я чула лише в кіно
життєві історії 0
На своє день народження я очікувала в якості подарунка від батьків, все що завгодно, але не це. – Люба, вітаю! Мені ця річ принесла щастя, маю велику надію,
Цієї осені наша дочка повідомила, що ми станемо бабусею і дідусем. І все б нічого, але нашим зятем буде, наш колись, найкращий друг. В голові не поміщається, ми самі, можна так сказати, їх зблизили. Нашій Маргариті всього 24 роки, а майбутньому зятю, як нам – п’ятдесятка на носі. Як тепер з тим жити? 
життєві історії 0
З Сергієм ми дружимо відколи себе пам’ятаю. Разом закінчили школу, потім вузи в Тернополі. Навіть в один рік ми відгуляли весілля. В нас з Оксанкою вже через рік
Ви ще не зустріли свою половинку? Значить ви не там її шукаєте! Зірки підкажуть, де за вашим гороскопом набагато вищі шанси знайти хорошу пару – людину з однаковими рисами характеру і захопленнями
гороскоп 0
Ви ще не зустріли свою половинку? Значить ви не там її шукаєте! Зірки підкажуть, де за вашим гороскопом набагато вищі шанси знайти хорошу пару – людину з однаковими
В тата і мами народжувались одні сини, але ті все надіялись, бо дуже мріяли про донечку. І ось, мама носить під серцем вже сьому дитинку. Батько жартома сказав, що як буде ще один хлопець, то втече з дому. Їм пощастило, на світ з’явилась я – Гануся.  Але замість того, щоб тішитись єдиною донькою і стількома козаками, тато пішов “по друзях”, а згодом і зовсім нас покинув. – Я вже не в тому віці, щоб слухати дитячий плач
життєві історії 0
Галина працювала в лікарні бухгалтером. Того дня вона прийшла на роботу геть без настрою. Всі дівчата розпитували, але та не хотіла ділитися тим, що лежить на душі. –
Коли я носила посуд на кухню, то випадково стала заручником їх з мамою розмови. Вона тоді казала Роману, що лише вони, рідні люди, можуть в любу хвилину його підтримати, а я, геть чужа людина, і на мене нема чого надіятись. І взагалі, якби не я, то в їх сім’ї панував би спокій. Мабуть Галина Степанівна вже забула, що і вона колись була дружиною
життєві історії 0
Живемо з чоловіком 10 років разом. З них перші три роки з його батьками, його сестрою і братом (неодружений на той момент). Мені доводилося самій готувати на всіх.
Після декількох років на орендованій квартирі ми таки наважились з Романом взяти кредит і платити вже за своє, рідненьке. Мої батьки нас підтримали, і навіть допомагають фінансово. Та недавно мама прийшла в гості і відкрила на деякі речі мені очі. Ось вже третій день нормально не сплю. Вся в роздумах
життєві історії 0
Після декількох років на орендованій квартирі ми таки наважились з Романом взяти кредит і платити вже за своє, рідненьке. Мої батьки нас підтримали, і навіть допомагають фінансово. Та
В Тамари був ювілей. З міста приїхали всі діти, онуки, мали зійтись і сусіди, як-не-як, а такими роками не кожен може похвалитися – 90. – Бабусю, а де горошок до олів’є?, – гукала онучка Яринка з кухні. – В кладові, вже несу, Яринко! Тамара сама не вірила, що в такі то роки вона ще може “бігати” по своїй хаті, яку разом з чоловіком будували, всю свою душу в неї вклали. Шкода, що Максим не дожив до того дня, але дякувати Богу, хоч онуків дочекався
життєві історії 0
В Тамари був ювілей. З міста приїхали всі діти, онуки, мали зійтись і сусіди, як-не-як, а такими роками не кожен може похвалитися – 90 років життя, і скажу

You cannot copy content of this page