olesya

Одного разу я таки наважилась сказати матері, що Василь “ображає” мене, вона на мить притихла, а потім сказала. – Тримайся, доню. Ти не перша і не остання. Василь приносить в сім’ю гроші, він піклується про тебе, краще з таким чоловіком, ніж зовсім без нього, – додала вона. На деякий час я навіть прислухалась до неї, але пам’ять про Тамару додала мені внутрішніх сил. Ніхто не має права ображати жінку

24.10.2020Рубрика: життєві історіїАвтор: G Natalya 0

Коли я дивлюся на своє дитинство з часом, я повинна сказати, що мене виховували дуже застарілим способом. Я не звинувачую своїх батьків. Я вірю, що вони хотіли для

Коли я нарешті зрозуміла, що Петро не повернеться до мене, я від усього серця побажала, щоб їх обох зустріло те, що і мене. Я втішалась думкою, що колись Петро покине Зоряну так само, як і мене. Або вона знайде собі кращого, і вижене Петра, і він дізнається, як це – бути покинутим

24.10.2020Рубрика: життєві історіїАвтор: G Natalya 0

Я, як сьогодні, пам’ятаю той день, коли Петро сказав мені, що у нього є інша жінка і він хоче розлучитися. Спочатку я не могла у це повірити. –

Я сподівалася, що колись малювання або акторська кар’єра – будуть мене “годувати”, але батьки були безкомпромісні у виборі вузу. Я повинна бути бухгалтером, Мар’яна була вчителькою. Я зробила так, як хотіли батьки. Після навчання я справді влаштувалася бухгалтером. До того ж я почала захоплюватись випічкою. Просто для себе, для сім’ї, мене це заняття розслабляло

24.10.2020Рубрика: життєві історіїАвтор: G Natalya 0

Ми з сестрою виросли в звичайній родині. Жоден з наших предків не був художньо орієнтованим, але навіть незважаючи на це, ці схильності з’явились в мене. Я завжди насолоджувалась

Про мене завжди говорили, що за Андрія я вийшла заміж з вигоди, і що наш союз – питання часу, що мене не цікавить ніщо, крім моєї зовнішності. Кожного разу, коли я їду на відпочинок для лікування, я нібито збираю зграю чоловіків навколо себе, тоді як мій бідний Андрій повинен піклуватися про двох дочок, які вже давно досягли повноліття. Та пів року тому, чаша мого терпіння переповнилася

24.10.2020Рубрика: життєві історіїАвтор: G Natalya 0

Мене звати Катарина, і на перший погляд у мене красиве життя. Я працюю директором школи, намагаючись досягти гуманності як дітей, так і їх батьків. Я дуже часто по

Дівчатка, обходьте хлопців з цими знаками Зодіаку – стороною! Їх до РАЦСу не затягти

24.10.2020Рубрика: життєві історіїАвтор: G Natalya 0

Дівчатка, обходьте хлопців з цими знаками Зодіаку – стороною! Їх до РАЦСу не затягти. Біла сукня, золоті обручки, ресторан, прикрашений квітами – це мрія не кожного чоловіка. Ось

Про те, що син розійшовся з Іриною, ми дізналися від спільних наших знайомих. В той же день ми поїхали з Ігорем до нього. Він був спустошеним. Як він нам сказав, він був готовий пробачити Ірину, адже любив і досі її любить. Мало того, що вона переїхала жити до свого “нового друга”, вона ще й покинула на Тараса їх дітей

23.10.2020Рубрика: життєві історіїАвтор: G Natalya 0

З першого моменту, коли Тарас познайомив мене з Іриною, мені здалося, що вони народжені один для одного. І перші роки їхнього шлюбу справді підтверджували це. У сорок шість

Батьки тиснули – тобі пора заміж, час підпирає, пора народжувати дітей. Я не була готова до кінця, але піддалася на вмовляння, проявила слабкість. Ми одружилися, купили квартиру, я завагітніла, все якось занадто швидко, та ми були щасливі, в домі затишок і тиша. Тільки я чекала і хотіла сина, а народилася дочка. Перше розчарування. А після почалося ще гірше

23.10.2020Рубрика: життєві історіїАвтор: G Natalya 0

Моє життя зруйноване від початку і до кінця. А ще рік тому все було прекрасно. А два роки тому я й уявити собі не могла, що докочусь до

Коли я завагітніла, все і почалося. Свекруха стала готувала їсти і приносити нам, стверджуючи, що мені, на 4 місяці, важко готувати. Мало того, вона навіть почала купувати нам кухонну техніку. Перше, що вона придбала, була мультиварка. Її зовсім не цікавили мої заперечення, що я хочу придбати ці речі сама і що ще в силі приготувати їжу для нас з чоловіком

23.10.2020Рубрика: життєві історіїАвтор: G Natalya 0

Бабусі безцінні, коли потрібно доглядати за дітьми, але як тільки вони занадто втручаються у виховання і балують своїх онуків, мало кому з батьків це подобається. І саме це

Тоді мені було сімнадцять років. Хотілося гуляти, мама постійно нав’язувалась своїми повчаннями. Загалом, як у всіх підлітків. І тут на моєму шляху зустрівся Антон. Він не був схожий ні на кого, з ким я колись зустрічалася. Він був дорослий, сам заробляв собі на життя і красиво говорив

23.10.2020Рубрика: життєві історіїАвтор: G Natalya 0

Все почалося два роки тому. Тоді мені було сімнадцять років. Хотілося гуляти, мама постійно нав’язувалась своїми повчаннями. Загалом, як у всіх підлітків. І тут на моєму шляху зустрівся

Недавно свекруха запропонувала моїм батькам купити нам квартиру. Вона хоче продати свою двокімнатну, і щоб мої батьки додали решту суми, для покупки трикімнатної квартири, і тоді ми будемо жити з нею разом. Ще моїм батькам потрібно буде купити нові меблі. Невже вона так і не зрозуміла, що жити з енергетичним вампіром я не збираюся

23.10.2020Рубрика: життєві історіїАвтор: G Natalya 0

Я не збираюсь все життя жити з енергетичним вампіром. З мене досить… Живемо з Євгеном в цивільному шлюбі у нього вдома, все добре, плануємо в наступному році одружитися.